Вікіпедія:Перейменування статей/Анна Геглунд → Анна Хьоґлунд
за перекладом видавництва Видавництво (978-966-97574-0-1)--『Shiro Neko』Обг. 10:13, 7 вересня 2024 (UTC)
- зазначу, що така передача найімовірніше від Мінекономіки та їхньої Транслітерації географічних та власних назв --『Shiro Neko』Обг. 16:26, 28 вересня 2024 (UTC)
Проти. Голосні, яким на письмі відповідають букви й буквосполучення ö, ø, ое, eu, у німецькій, данській, іспанській, норвезькій, турецькій, французькій, шведській та деяких інших мовах, і фонетично подібні до них голосні передаємо українською буквою е. Український правопис, § 132.- Хьоґлунд — знущання з української фонетики. Myrczyk (обговорення) 14:23, 21 вересня 2024 (UTC)
- Проти йокання - русизм. Правопис вимагає передачу через Е.--Юе-Артеміш (обговорення) 09:14, 23 вересня 2024 (UTC)
За Які джерела окрім вікіпедії вживають «Геглунд»? Хьоґлунд за джерелами, книжковий арсенал, збруч, читомо. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:21, 26 вересня 2024 (UTC)
- Грамотно писали тут: видавництво Старого Лева, Читай.ua, ТекстOver. І це тільки про Анну Геґлунд.
- Щодо наведеного вами на scholar, 2 з 3-х результатів містять Хьоґлунд як ілюстрацію сучасних проблем перекладу. Zbruč відомі тим, що пропонують читачам широкий асортимент правописних вивертів, а Читомо вживали Геґлунд на старій версії сайту. Ще знайшов вимову прізвища на forvo як аргумент, чому додержуватися норми розумно. Myrczyk (обговорення) 18:42, 17 листопада 2024 (UTC)
- Ви навели приклади «Геґлунд», але такий варіант не пропонують для перейменування. Чи вживає хтось «Геглунд»? --Τǿλίκ 002 (обговорення) 06:42, 18 листопада 2024 (UTC)
- Ви наплутали. До перейменування пропонують Хьоґлунд і я пояснив, чому цього не буде. Myrczyk (обговорення) 12:50, 18 листопада 2024 (UTC)
- «пояснив, чому цього не буде» — що натомість буде чи має бути? --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:53, 18 листопада 2024 (UTC)
- Мабуть, залишимо як є, або додамо ґефікацію, як запропонував @Unikalinho. Не знаю, обговорення покаже. Myrczyk (обговорення) 14:44, 18 листопада 2024 (UTC)
- Зрозуміло. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:59, 18 листопада 2024 (UTC)
- Мабуть, залишимо як є, або додамо ґефікацію, як запропонував @Unikalinho. Не знаю, обговорення покаже. Myrczyk (обговорення) 14:44, 18 листопада 2024 (UTC)
- «пояснив, чому цього не буде» — що натомість буде чи має бути? --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:53, 18 листопада 2024 (UTC)
- Ви наплутали. До перейменування пропонують Хьоґлунд і я пояснив, чому цього не буде. Myrczyk (обговорення) 12:50, 18 листопада 2024 (UTC)
- Ви навели приклади «Геґлунд», але такий варіант не пропонують для перейменування. Чи вживає хтось «Геглунд»? --Τǿλίκ 002 (обговорення) 06:42, 18 листопада 2024 (UTC)
- За. На жаль, авторитетні джерела дійсно познущались з правил передачі. Але якщо в АД її переважно називають так, то й нам слід. -- RajatonRakkaus ⇅ 15:45, 28 вересня 2024 (UTC)
- Проти Правопис --Jphwra (обговорення) 15:48, 28 вересня 2024 (UTC)
Утримуюсь Найбільш відповідним правопису варіантом було б Геґлунд, з огляду на те, що спочатку йде h, а потім g, і варто було б це розрізняти. З точки зору вимови, ö, ø, ое, eu є ближчими до -ьо, ніж до -е. Однак якщо в джерелах усталене є Хьоґлунд, то й нам слід так. Щодо знущання з фонетики, то, як на мене, таким є варіант з двома "Г", з усе тої ж причини: в оригіналі це два різних звуки, які є наявними й у нашій мові, тож нема підстав передавати їх однією й тією ж буквою--Unikalinho (обговорення) 13:29, 10 листопада 2024 (UTC)
- «З точки зору вимови, ö, ø, ое, eu є ближчими до -ьо, ніж до -е» — якої саме вимови? Для фонематичного слуху українців це неможливо. Я навів посилання на forvo вище. Там однозначно варіація /е/. Myrczyk (обговорення) 21:00, 17 листопада 2024 (UTC)
- Це звук ø за МФА. Його немає в українській мові, тому беремо той, до якого він найближчий. "Там однозначно варіація /е/" -- Ваша особиста думка, причому, як здається, базована якраз на відсутності звука ø в українській мові. Я, на відміну від Вас, не кажу, що це однозначно -ьо, ну але й не треба говорити, що це "е", бо це не ɛ, а ø. До речі, в німецькій мові буква, що його позначає, називається "о-умляут" (дослівно "о зі зміненим звучанням"). Не "е-умляут", а "о-умляут". Що й доводить, що якщо вже брати за аксіому слово "варіація", то цей звук тоді хіба що варіація "о", але не "е". Хоча насправді це не варіація, а самостійний звук, ну а далі я вже повторюватись не буду, див. вище. "якої саме вимови?" -- Ну оригінальної, звісно. Або максимально наближеної до оригінальної, оскільки ідентичного звука в укр. мові немає--Unikalinho (обговорення) 15:48, 18 листопада 2024 (UTC)
- Здається, я недостатньо докладно пояснив, що йдеться про адаптацію слова до української фонематичної системи. У нас є обмежений набір фонем і до однієї з них (а саме /е/) звук ø є найближчим. Це не моя якась вигадка. Це база, підкріплена правописом і звучанням цього слова для українського вуха. Myrczyk (обговорення) 16:05, 18 листопада 2024 (UTC)
- Про українське вухо не треба. Правильніше казати "до мого вуха", а не розписуватися за всіх. Бо я такий же українець, і для мого вуха там далеко не "е"--Unikalinho (обговорення) 11:59, 19 листопада 2024 (UTC)
- Переслуховував багато разів, намагаючись почути ё. Вийшло з разу 10-го. Можливо, це пов'язано з тим, що російську, яку ми всі знаємо, менше чути останнім часом. З наукової точки зору, так і має бути. Моє вухо втратило цю опцію. Щодо вас, глянув вашу сторінку. Зважаючи на вашу полілінгвальність, ви матимете цю опцію в будь-якому разі. Але якщо все буде добре, більшість українців не знатимуть німецьку, розумієте? Myrczyk (обговорення) 15:40, 19 листопада 2024 (UTC)
- От якби ми не порівнювали свою мову з російською, а просто розвивали би її не зважаючи ні на кого, може було б більше пуття. А так постійно озираємося на російську, намагаємося зробити "наперекір москалям", і виходить взагалі щось незрозуміле. От і зараз. При чому тут взагалі російське ё, якщо ми маємо такі слова як льон, льох, це лише два слова, які я згадав миттєво (трохи подумав, пригадалося ще "тьохкати", "трьох"). Ну а далі див. вище. Я не кажу, що ø = ьо, я кажу, що воно ближче до -ьо, ніж до -е, якщо абстрагуватися від російської і її "ё". Біда в тому, що мало хто спроможний отак абстрагуватися--Unikalinho (обговорення) 17:34, 26 листопада 2024 (UTC)
- Облиште, я лише знову намагався пояснити за допомогою очікувано зрозумілого прикладу. Я свідомий того, що деякі користувачі стикаються з перешкодами в розумінні такого способу пояснення. На щастя, це не моя проблема.
- Ви згадали тьохкати і трьох. Гарна робота, чи не могли б ви навести парочку прикладів з ьо після будь-якого приголосного, крім десяти м'яких? Щоб не звертатися до інших мов. Сподіваюсь, ви відповісте на запитання по суті, бо дальше нерозуміння елементарних речей буде важко допасувати до добрих намірів. Myrczyk (обговорення) 15:05, 27 листопада 2024 (UTC)
- От якби ми не порівнювали свою мову з російською, а просто розвивали би її не зважаючи ні на кого, може було б більше пуття. А так постійно озираємося на російську, намагаємося зробити "наперекір москалям", і виходить взагалі щось незрозуміле. От і зараз. При чому тут взагалі російське ё, якщо ми маємо такі слова як льон, льох, це лише два слова, які я згадав миттєво (трохи подумав, пригадалося ще "тьохкати", "трьох"). Ну а далі див. вище. Я не кажу, що ø = ьо, я кажу, що воно ближче до -ьо, ніж до -е, якщо абстрагуватися від російської і її "ё". Біда в тому, що мало хто спроможний отак абстрагуватися--Unikalinho (обговорення) 17:34, 26 листопада 2024 (UTC)
- Переслуховував багато разів, намагаючись почути ё. Вийшло з разу 10-го. Можливо, це пов'язано з тим, що російську, яку ми всі знаємо, менше чути останнім часом. З наукової точки зору, так і має бути. Моє вухо втратило цю опцію. Щодо вас, глянув вашу сторінку. Зважаючи на вашу полілінгвальність, ви матимете цю опцію в будь-якому разі. Але якщо все буде добре, більшість українців не знатимуть німецьку, розумієте? Myrczyk (обговорення) 15:40, 19 листопада 2024 (UTC)
- Про українське вухо не треба. Правильніше казати "до мого вуха", а не розписуватися за всіх. Бо я такий же українець, і для мого вуха там далеко не "е"--Unikalinho (обговорення) 11:59, 19 листопада 2024 (UTC)
- Здається, я недостатньо докладно пояснив, що йдеться про адаптацію слова до української фонематичної системи. У нас є обмежений набір фонем і до однієї з них (а саме /е/) звук ø є найближчим. Це не моя якась вигадка. Це база, підкріплена правописом і звучанням цього слова для українського вуха. Myrczyk (обговорення) 16:05, 18 листопада 2024 (UTC)
- Це звук ø за МФА. Його немає в українській мові, тому беремо той, до якого він найближчий. "Там однозначно варіація /е/" -- Ваша особиста думка, причому, як здається, базована якраз на відсутності звука ø в українській мові. Я, на відміну від Вас, не кажу, що це однозначно -ьо, ну але й не треба говорити, що це "е", бо це не ɛ, а ø. До речі, в німецькій мові буква, що його позначає, називається "о-умляут" (дослівно "о зі зміненим звучанням"). Не "е-умляут", а "о-умляут". Що й доводить, що якщо вже брати за аксіому слово "варіація", то цей звук тоді хіба що варіація "о", але не "е". Хоча насправді це не варіація, а самостійний звук, ну а далі я вже повторюватись не буду, див. вище. "якої саме вимови?" -- Ну оригінальної, звісно. Або максимально наближеної до оригінальної, оскільки ідентичного звука в укр. мові немає--Unikalinho (обговорення) 15:48, 18 листопада 2024 (UTC)
- «З точки зору вимови, ö, ø, ое, eu є ближчими до -ьо, ніж до -е» — якої саме вимови? Для фонематичного слуху українців це неможливо. Я навів посилання на forvo вище. Там однозначно варіація /е/. Myrczyk (обговорення) 21:00, 17 листопада 2024 (UTC)
