Вікіпедія:Перейменування статей/Глінка Михайло Іванович → Глинка Михайло Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

По-перше, в українському правописі ясно і по-простому написано (див. параграф 104 Фонетичні правила правопису слов'янських прізвищ, підпункт 6.2 [1]) російська літера и передається українською літерою и у прізвищах, утворених від людських імен та загальних назв, спільних для української, російської та інших слов'янських мов. Борисов, Ботвинник, Вавиловський, Виноградов, Глинка, Данилов, Казимирський, Кантемир, Кирилов, Кисельов, Миронов, Митрофанов, Мишкін, Никифоров, Одинцов, Пивоваров, Пиляєв, Писарев, Смирнов, Тимофєєв, Титов, Тихомиров. Крім того, в посібнику, рекомендованим МОН України, Український правопис за ред.Ю.Громика 2013 р. [2] в параграфі 7, підпункт 7.2. Передача українською мовою російської літери и написано наступне - російська літера и передається українською літерою и в таких випадках: г) якщо російська власна назва має українські спільнокореневі слова з и відповідно до російського и: Кисловодськ (бо кислий), Глинка (бо глина) і т.д. Ми - українська вікіпедія і повинні дотримуватись правил і норм української мови. Прізвище російського композитора повинно бути адаптованим до норм української мови, як і всі інші прізвища рос.,діячів [3]. Це правопис, а не моя фантазія.

По-друге, Енциклопедія історії України Національної академії наук України Інституту історії України 2004-й рік подає прізвище російського композитора через и! (стр. 114 Т.2). Українська Радянська Енциклопедія так само подає через и. Енциклопедія історії України у 10 томах (Том 7) також подає через и. УРСР: енциклопедичний словник, 1986 теж згадує через и. Виходить енциклопедії дотримуються норм українського правопису, а вікіпедія ні??

По-третє, орфографічні і тлумачні словники української мови так само подають через и. Більше того, так само як інші слов'янські прізвища чи то російські, чи то польські, чи то українські на Глинка - українські академічні видання та інші посібники дотримуються правопису і за правилом так само передають літерою и. За аналогією наведу приклад: відповідно до норм правопису, наприклад, прізвище рос. письменника Глинки Сергія Миколайовича Українська Літературна енциклопедія подає через и [4], прізвище рос. критика Белинского всі видання подають через є, згідно того самого правопису і т.д. Тобто норм правопису дотримуються більшість видань.

І на останок, прізвище російського композитора Глинки через и вживається у різноманітній літературі, в тому числі професіональній, тобто музичній, посібниках, працях, музичних підручниках тощо. Наприклад:

Крім того, вулиці теж названі на честь видатного російського композитора у містах України через и [5], [6]. --Jeromjerom (обговорення) 16:34, 24 серпня 2015 (UTC)[відповісти]

Ця постать належить до тих, чиє прізвище історично усталилося в укр. мові і відображене в Правописі та всіляких словниках. Якби йшлося про якогось сучасного "Михаила (Петра, Ивана, Андрея) Глинку", акутальними були б інші принципи. А тут однозначно Глинка--Unikalinho (обговорення) 02:52, 25 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
До речі, з вашого боку якось дивно ссилатися на УРЕ за 60-ті роки, коли у більш раніших виданнях (н-д, у 1979-му) УРЕ подає прізвище саме через и. Перевірте самі. --Jeromjerom (обговорення) 15:35, 25 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
Хм... не знав. Але з другого боку в Правописі-то є це прізвище, конкретно вказано. Зрозуміло, що там мається на увазі якраз наш Гл(и/і)нка, а не якийсь абстрактний. Історична постать. Тому думку не міняю, хоча й не така тепер міцна моя позиція (тому й забрав зелений щаблон)--Unikalinho (обговорення) 09:58, 25 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
Ви праві. Є АД і на те і на інше. Але що в такому разі робити? Як мінімум, у статті початок повинен бути Глинка Михайло Іванович, як воно в принципі і було, але прибрали, залишивши тільки на і як саму назву, так і вміст, тобто нехтуючи правописом і авторитетними виданнями (це ж не в пересічному посібничку згадується на и, а в енциклопедіях). Підсумок попереднього обговорення - мене взагалі "вбив". Ми вивчали так, то повинно бути так. Хіба ми повинні слідувати неукам, які не дотримувались норм правопису?? Згадайте хоч, як в період перших років незалежності писали вулиці, названі на честь росіян, з помилками у багатьох містах (й воно досі так і лишилось у багатьох), як адаптували на українську з помилками прізвища рос.діячів без норм правопису, як паспортисти перекручивали прізвища простих людей. Ми повинні слідувати цим "традиціям"?. Як максимум, в попередньому обговоренні Агонк правильно зазначив, що авторитетніше, ніж Український правопис - бути нічого не може. Чому ми повинні дотримуватися в одних випадках правопису (Бєлінський Віссаріон Григорович (рос. Белинский Виссарион Григорьевич)) а в інших ні? Або дотримуватися всюди і у всьому, а бо ніде і ніяк. Така моя думка. --Jeromjerom (обговорення) 08:42, 25 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
Тут ключове питання в тому, чи вважати прізвище Глінка польським або ж вважати його російським. Якщо польським, то це § 104.5.а) і він Глінка, якщо ж російським, то це § 104.6.в.2) і він Глинка. Сам Гл(и|і)нка з православних польських дворян, і прізвище походить від помістя Glinki, тож тут теоретично обидва трактування правильні. P.S. Якщо що, джерел на Глінку теж знайдеться близько сотні (див. Google Books), тож не думаю, що тут варто змагатися джерелами — NickK (обг.) 12:28, 25 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
При чому тут змагання джерелами? Я навожу вам серйозні АД, серед яких академічні словники, академічні енциклопедії, професіональні (музичні) посібники і т.д., проти яких "не попреш", а найголовніше - це Український правопис. Інші - то як додаткове, але це ніяк не змагання! У нас тут не велоперегони, а серйозне обговорення між іншим! Прізвище цього композитора є російським, і воно підпадає під правила українського правопису, коли російська літера и передається українською літерою и у прізвищах, утворених від загальних назв, спільних для української, російської та інших слов'янських мов (утворено від слова глина, яке спільне для слов'янських мов, в тому числі і польської, яка теж слов'янська, але це все етимологія), а також інших правописних норм української мови, коли російська літера и передається українською літерою и, якщо російська власна назва має українські спільнокореневі слова з и відповідно до російського и: Кисловодськ (бо кислий), Глинка (бо глина). Це правила української мови, а не китайської я вам навів. Те, що композитор має прадіда з польським корінням ніяк на ситуацію не впливає. Ми могли б вважати це прізвище польським, за умови якби він був етнічним поляком, але він не етнічний поляк, а росіянин, хоч із предками з Польщі. А проводити оригінальні дослідження і з'ясовувати етимологію від чого походить (якщо є сумніви, що не від глини, а від чогось іншого) - то це вже справа третя і до норм правопису, до цієї теми обговорення ніяк не відноситься. тим більше, що українська вікіпедія цим і не повинна займатися і з'совувати походження чи значення якихось слів. Вікіпедія повинна дотримуватися норм української мови і правопису написання слів по факту, як воно є. Прізвище російське адаптується під українське правило. ВП:МОВА --Jeromjerom (обговорення) 13:38, 25 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
Я особисто знаю одну родину, які мають українське прізвище Глінський. Як будуть росіяни їх називати? Правильно, "Глинский". Але ж це все одно Глінський! Я до того, що не все те, що в російській через "и", в українській через наше "и", навіть якщо корінь, на перший погляд, походить від «глина» (в тім-то й справа, що "на перший погляд"). Тому узагальнювати не слід. Але от нашого героя (конкретну особистість) сам Правопис називає Глинкою, і немає доказів, аби стверджувати, що він тут помиляється.--Unikalinho (обговорення) 16:43, 25 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
У вас зовсім інший приклад, який прив'язувати до цього випадку нелогічно. Ви плутаєте правила правопису одних слів з іншими. У випадку Глинский (рус.) дійсно буде Глінський (укр.), бо за правилом правопису [7] підпункт 6.1 Російська літера и передається українською літерою і на початку слова та після приголосних (крім шиплячих і ц). А от наш випадок зовсім інший. Тим більше, що етимологія цих слів відмінна одна від одної. І корінь теж різний з точки зору словотворення. Да і проблема просто не в цьому, а в тому, що деякі користувачі просто хочуть закрити очі на академічні енциклопедії, словники, посібники і Правопис, бо або так хочуть, бо так було з дитинства, або не вважають їх АД. Тобто хочуть продовжувати вдавати, що прізвище на и не використовується, а є тільки на і і більш ніяк, а якщо і є, то то все від лукавого... - ось така у них логіка. Я запропонував перейменувати, бо так правильно. Якщо не погоджуються, то треба шукати вихід і щось з цим все одно робити. Або статтю залишити на і, але початок зробити на и, або навпаки, але залишити так як воно є - нерозумно.--Jeromjerom (обговорення) 16:56, 25 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
Справа в тому, що ми не знаємо (на 100%) етимологію прізвища нашого героя. І називати його у Вікіпедії Глинкою, я вважаю, слід лише тому, що його і саме його наведено в Правописі -- тут не попреш. Можна (і навіть треба) додати в преамбулу, що, мовляв, у багатьох джерелах він згадується як Глінка--Unikalinho (обговорення) 18:46, 25 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
Тут можна скільки завгодно дискутувати, але якби укладачі Правопису не знали етимологію прізвища Глинки, то вони б ні в коєму разі не помістили би Глинку у той підпункт параграфу, на який ми посилаємось, бо вони були впевнені, що етимологічно ці власні назви були утворені або від імен, або від загальних назв. (Борисов (бо Борис), Виноградов (бо виноград), Глинка (бо глина) і т.д.). В інакшому випадку, наше з вами прізвище Глинка, опинилось би у підпункті вище. --Jeromjerom (обговорення) 19:03, 25 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
Ооо, вони багато чого не знають, а пишуть. Так, передавати іншомовні власні назви на укр. мову не вміють... бо не розуміються на інтерлінгвальній фонетиці. Добре, досить, бо ми вже офтопити починаємо--Unikalinho (обговорення) 19:18, 25 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
Не думаю, що можна категорично їх називати неуками. Є норма, і ща нею слідують всі інші академічні видання. З голови ніхто нічого не придумує. --Jeromjerom (обговорення) 20:18, 25 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
Ну не неуками взагалі, але некомпетентними в деяких питаннях--Unikalinho (обговорення) 00:40, 26 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
Змагання джерелами тут при тому, що джерел на Глінку теж чимало: є кілька енциклопедій (УРЕ, УСЕ, Українська музична енциклопедія, Митці України: Енциклопедичний довідник), багато музичних посібників (як-от Афоніна О.С. Сольфеджіо на основі сучасної джазової та естрадної музики.: Навчальний посібник; Супрун-Яременко Н. О. Поліфонія: Посібник для студ.вищих навч.муз.заклад. (2014); Бодак Я. А., Соловей Л. М. Українська та зарубіжна музичні літератури.: Навчальний посібник; Бриліна В. Л., Ставинська Л. М. Вокальна професійна підготовка вчителя музики.: Методичний посібник; Хащеватська С. С. Інструментознавство.: Підручник для ВНЗ ІІІ-ІV р.а. та багато інших), низка мовознавчих і культурознавчих джерел тощо. Тобто вжиток приблизно рівний між двома варіантами, і не треба наводити десятки джерел з кожного боку. Звісно, у визначенні має бути два варіанти: першим той, який у назві, другим альтернативний. А от який обрати основним, сказати важко: якби він був російського походження, сумнівів не було б, а так походження польське і я не можу однозначно сказати, яке правило застосувати до нього — NickK (обг.) 09:44, 27 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
Я поставив на перейменування і згідно правил повинен був надати АД для підтвердження номінації на перейменування. А ви мене обізвали змагуном, який наводить джерела. Які змагання?? Якщо ви мені хочете заборонити надавати спільноті посилання на АД з прізвищем на и, то так і скажіть! Я навожу, бо так вимагає ВП:ПС. Які можуть бути сумніви, коли особа росіянин?? Те, що у нього коріння прапрадідівське польське, нічого не значить. Правило чітке і не треба цей випадок підставляти під інший в угоду деяким користувачам. Ви один із тих, хто послідовно дотримується правописних норм - то й дотримуйтеся і далі! --Jeromjerom (обговорення) 10:11, 27 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
Щодо джерел моє зауваження стосувалося того, що в протилежний бік ми саме за джерелами його і перейменували, див. Вікіпедія:Перейменування статей/Глинка Михайло Іванович → Глінка Михайло Іванович. Тож у цьому контексті аргумент Романа Анатолійовича мені здається більш переконливим за набір джерел — NickK (обг.) 20:09, 30 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
 За. Вище наведена достатня аргументація.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:07, 26 серпня 2015 (UTC)[відповісти]

 Проти Панове, не винаходьте велосипеда і не виставляйте себе посміховиськом на весь світ. В останній профільній енциклопедії пишуть і - File:Глінкапишетьсячерез-і-.jpg, і відповідним чином в музичних установах, що носять ім'я цього композитора (Запорізька філармонія і Дніпропетровська консерваторія). Всі інші варіації є або застарілими, або пов'язані із некомпетентністю їх авторів.
Нагадаю також сторінку ВП:МОВА, де першим пунктом написано: "Усі слова, які є в орфографічному словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, слід писати згідно зі словником". Тих, ХТО сумнівається, запрошую тицьнути на посилання, потрапити на Лінгвістичний портал, ввести "Глінка", і переконатися, що там також "і".
Панове, не відбирайте у спільноти час на ходіння по колу. Краще напишіть нову статтю... --А1 12:49, 26 серпня 2015 (UTC)[відповісти]

Значить енциклопедія історії України НАН України за 2004-й рік і енциклопедія за 2010-й - це варіація застаріла??? Ну, я зрозумів би ще радянську, але і радянська теж подає на и. Значить і правопис застарілий? Змінюйте правопис, викидуйте правило, пишіть в Академію - і може вони приберуть на Ваше проханняи і зроблять тільки на і. Наведені мною АД - розвіюють увесь сумнів, який є (крім ваший, звичайно). --Jeromjerom (обговорення) 13:26, 26 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
Я звичайно розумію, що Ви набагато краще знаєте український правопис ніж якісь там фахівці Мовно-інформаційного фонду НАН України, але допоки у Вікіпедії діє пріоритет авторитетних джерел і посилання на словник НАН України стоїть першим, Ваше особисте трактування правопису не має жодного значення. --А1 15:26, 26 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
Це не моє особисте трактування. Я вказую на те, що там так написано і так вимагає правопис, яким ви нехтуєте. Я зрозумів, що для вас Енциклопедії НАН України сучасної України, Радянської, всілякі академічні, енциклопедичні словники, наукові посібники залишаються так само "пустим звуком". Ви хочете бачити тільки одну сторону медалі, а іншу "зась". І, до речі, першим на ВП:МОВА на самому початку - стоїть Український правопис (ви, мабуть, не помітили). --Jeromjerom (обговорення) 15:37, 26 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
Прямо таки і Мовно-інформаційний фонд НАН України нехтує, і музичні установи разом з профільним міністерством (!) нехтують. Я не нехтую, я звик спиратися на думку профільних фахівців. Тому в питаннях історії України, природно, я віддам перевагу Історичній енциклопедії, в питаннях історії музики я віддаю перевагу Музичній енциклопедії, в питаннях трактування українського правопису - Мовно-інформаційному фонду НАН України. --А1 15:57, 26 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
Історична енциклопедія описує в тому числі і історію музики. А в питаннях трактування українського правопису треба звертатися виключно до українського правопису, де чорним по білому написано те, чого ви не хочете завзято бачити. Я б вам радив не називати голослівно джерела, що мною подані, не авторитетними, бо це вам наведені не трьохсортні посібники, затверджені якоюсь кафедрою якогось університету. Це авторитетні видання. Чинний правопис української мови (1993 рік), Енциклопедія історії України раз, Енциклопедія історії України два, Енциклопедія історії українського мистецтва, Тлумачні, орфографічні словники, Шевченківський словник, професійні музичні посібники, Посібник з українського правопису затверджений МОН і т.д. і т.п. Я вже мовчу про радянські енциклопедії і про книжки іншосортні, статті і монографії. І радив би не заплющувати на них очі. Воно є - значить є. Це не помилка в одному якомусь посібничку. Так подають багацько джерел, серед яких і академічні видання (!). Вулиці в містах теж названі через И. Так, я не спорю, що подається теж на І в декількох джерелах. Бо навідміну від вас бачу проблему. І не кажу, що то варіації неуків, тому не звертайте на це уваги. Я шукаю вихід із цієї ситуації. Виважено і спокійно. Ми обговорюємо тут проблему! Шукаємо можливі варіанти вирішення цього питання. Пропонуйте! Але казати, що "давайте заплющимо очі на те все" - не треба. --Jeromjerom (обговорення) 16:13, 26 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
Прошу навести гіперпосилання на процитовану Вами мою репліку «давайте заплющимо очі на те все». Або я став забудькуватим, або Ви таки зводите наклеп на мене. --А1 17:12, 26 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
Не так ви зрозуміли мою фразу. Малося на увазі, що закривати очі на проблему не можна. Фраза була узагальненою, і конкретно до Вас не стосувалася, а скоріше до всіх. Звичайно, ви такого не сказали, прийнамні прямо. Але ваш зі мною діалог про те і говорить, що закрити очі ви дуже хочете. А стосовно репліки, то будьте ласкаві, поясніть цю - Панове, не винаходьте велосипеда і не виставляйте себе посміховиськом на весь світ... що ви мали на увазі, пишучи її, роз'ясніть?? Який велосипед ми винайшли? Яким чином ми виставляємо себе посміховиськом? --Jeromjerom (обговорення) 17:39, 26 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
Найбільше мене потішив Ваш коментар "Хіба ми повинні слідувати неукам, які не дотримувались норм правопису??", яким Ви записали в неуки весь інститут Рильського, принаймні половину НАНу (ту, яка в мовно-інформаційному фонді працює), і, принаймні, весь колектив Дніпропетровської консерваторії, разом з Мінкультури, яке є її засновником. Тому усі умовиводи на рахунок того, застосовується той чи інший параграф правопису чи не застосовується, доречні тоді, коли словник не містить потрібного нам слова чи назви. Якщо ж словник потрібне нам слово містить, то всі ці умовиводи - це і є винаходження велосипеда.
Проблема напевно є, раз є розбіжність у джерелах. Але Вікіпедія - не той інструмент, де можна вирішувати суспільні проблеми. Можна звісно мокнути носом науковців і написати в статті цілий абзац про те, що навіть в межах такої поважної установи як НАН України не дійшли єдиної думки, але не думаю, що воно того варте. Взагалі була б у нас нормальна ВМУА, можна було би попросити їх написати відповідні запити в НАН України, ІМФЕ, Мінкультури, але вони такі речі лінуються робити, а в мене не так багато вільного часу, щоб тим займатися. --А1 19:55, 26 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
І знову ви перекручуєте на "свій лад". Якщо читали про "неуків", то хоч читайте уважніше в контексті чого я так написав. Бо я так само можу сказати, що ви зараз іншу половину НАН України разом з укладачами Правопису вважаєте дилетантською, а іншу - "праведною". Ми ж не в дитячому садочку врешті-решт. За радянські часи мовна частина НАН України змінювала свою думку з приводу написання "Глинки" як мінімум двічі. Спочатку у 60-тих УРЕ писала Глінка, а потім у 70-х Глинка (вище знайдете посилання, якщо цікаво). Й з того часу не змінювалоя. До речі, Інститут Рильського. про який ви сказали, що я їх назвав неуками, теж подавав по-різному і через и в радянські часи в Енциклопедії українського мистецтва [8] і в сучасні в Українському музикознавстві. Вип.32, 2003-й рік [9]. Те, що нині в одичних джерелах (муз.енциклопедія і словник, пару наз освітніх установ) залишається на "і", говорить тільки про елементарну безграмотність (і тільки не кажіть, що я їх вважаю неуками (!)), бо, наприклад, словник суперечить самому правопису, а якщо десь допущена помилка, є сумнів, то завжди звертаються до першоджерела. А що у нас першоджерело?? Правильно! Український правопис. Інші видання академічні, словники і т.д. якраз таки дотримуються правописних норм. Стосовно назв, в тому числі і освітніх установ, то за часи СРСР (ви і самі це знаєте) було стільки помилок, що їх описати можна буде тільки в багатотомному виданні: помилки від прізвищ рос-укр і вулиць, закінчуючи освітніми установами. І ця проблема (як правильно щось написати) зберігається й до нині. І вона є не тільки в цьому випадку, а й в інших, від найелементарніших до дискусійних--Jeromjerom (обговорення) 20:32, 26 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
Звичайно Ви можете вважати безграмотними редакцію ІМФЕ і Мовно-інформаційний фонд, але це буде Ваша особиста думка і не більше того. Правопис не є першоджерелом, бо він лише відображає живу мовну практику. В усякому випадку, нам, вікіпедистам, дозволено самостійно робити якісь висновки з тих чи інших правописних норм лише в тому випадку, коли відповідне слово ще не закріплене у словниках та фаховій літературі (ВП:МОВА). В нашому ж випадку воно закріплене. --А1 09:53, 27 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
Ви також можете вважати безграмотними іншу половину НАНу. Але в нашому випадку воно (прізвище) закріплено і в правописі, і в академічних виданнях. І на цьому крапка. Подобається вам це чи ні. --Jeromjerom (обговорення) 10:01, 27 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
Не вводьте спільноту в оману. Закріплено «і». Крапка вже була поставлена, поки Ви не почали воду каламутити. --А1 16:37, 27 серпня 2015 (UTC)[відповісти]

 За. "Український правопис" - це закон української мови, а він каже, що треба писати як "Глинка". Шкільні підручники і посібники передають написання за правилом правопису. І в школі вчать писати "Глинка", і в університеті (на філологічному) - аналогічно. І мене вчили так [10], і я так само вчу дітей [11]. Хоча усно я кажу завжди тільки "Глінка", бо з правописом частково не погоджуюся. На "И" мені особисто не звучить, ніби спотворює прізвище композитора. Але вимоги до усного мовлення не такі суворі, як до писемного. Я можу казати як мені ближче, але писемно - напишу згідно правил. Енциклопедії, а й в тому числі вільна енцклопедія Вікіпедія, повинні дотримуватись вимог саме писемного мовлення. --Роман Анатолійович (обговорення) 14:48, 26 серпня 2015 (UTC)[відповісти]

 За Переконали. --Fessor (обговорення) 16:04, 26 серпня 2015 (UTC)[відповісти]

 Проти Керуймося новітнім профільним виданням - Українською музичною енциклопедією. Бо провідні фахівці розглянули усі аргументи та дійшли висновку, що польське прізвище композитора має звучати українською саме як Глінка. Григорій Ганзбург (обговорення) 05:55, 27 серпня 2015 (UTC)[відповісти]

Вікіпедія - це не майданчик для оригінальних досліджень. А тому, якщо хтось тут з користувачів дійшов до того чи іншого висновку - звучитьб смішно. Вікіпедія цим не повинна займатися. Хто тут із "провідних" розглянув, що прізвище польське?? А якщо серйозно, то киньте лінк на наукові українські статті з етимології цього прізвища. Єдиними фахівцями залишаються тільки академіки, які розглянули варіанти і помістили приклад в Український правопис. Бо прізвище композитора є російським, сам композитор - росіянин, а від так підпорядковується правилу українського правопису. Те, що у нього прадід мав польське походження не дає право приписувати його до поляка, а тому і вважати польським. У мене, наприклад. є теж прадід і він єврей, і за вашою логікою мені треба зробити це [12]? --Jeromjerom (обговорення) 06:25, 27 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
Тут користувачем, який намагається самостійно дійти якогось висновку є саме Ви. Взагалі зайняття похвальне, але не на сторінках Вікіпедії. У Вікіпедії ми мусимо користуватися тими висновками, яких дійшли фахівці і опублікували в авторитетних джерелах. Висновки, яких дійшли особисто Ви, вивчаючи український правопис, звичайно Ви також можете опублікувати, і можливо це навіть було би дуже пізнавально, але не на сторінках Вікіпедії. --А1 09:53, 27 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
Так тут не висновок, тут чітко прописане прізвище в Правописі, от у чому проблема...--Unikalinho (обговорення) 13:34, 27 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
Я ні до якого висновку не дохожу. Я спільноті показав правило Українського правопису та відбиття цього правила в академічних видання і не більше. Ви зазначили правильно! Ми мусимо користуватися тими висновками, які відображені в правописі, у яких дійшли фахівці, академічних виданнях та у фаховій літературі. Це все є АД. Тому, будь ласка, дотримуйтеся! Бо в інакшому випадку ви самому собі суперечите. Все інше - це оригінальні дослідження, яким не місце у вікіпедії. --Jeromjerom (обговорення) 10:01, 27 серпня 2015 (UTC)[відповісти]
Але Ви ігноруєте правило ВП:МОВА. А там вказується, який саме із словників є пріоритетним. --А1 16:37, 27 серпня 2015 (UTC)[відповісти]

 За аргументом виступає Правопис (1) і узус/політики Вікі (2), а не найменування консерваторій чи ще щось--Albedo (обговорення) 11:47, 16 вересня 2015 (UTC)[відповісти]