Вікіпедія:Перейменування статей/Гінтинг → Гінтинґ
привіт! з прикрістю зауважив що стаття, до написання якої колись був долучився, має химерну назву з двома однаковими буквами на місці різних звуків -г- та -ґ- (перевірочне слово hinting). це як на мене дещо тупо й вводить нових мовців що научаються цього терміну в оману. чинний правопис наче б толерує паралельне написання -ґ. оскільки термін для української мови новий, важливо правильно його записувати. якщо ж так уже залежить на совіцьких нормах, користайтесь підросійською формою «Хінтинг» — Це написав, але не підписав користувач Andrijtype (обговорення • внесок) 10:29, 10 липня 2017; підписано 07:15, 18 вересня 2019.
- За. У чинному правописі про це нічого не написано. Однак при транслітерації нових (не усталених, про які іде мова у правописі) англійських слів g передається як ґ, а h як г, тому Гінтинґ.--Demetrios (обговорення) 20:16, 11 липня 2017 (UTC)
- Це Ви самі придумали?--V Ryabish (обговорення) 20:39, 11 липня 2017 (UTC)
- Я професійний перекладач із 12-річним досвідом роботи, і в жодній компанії, де я працював, англійське g не транслітерувалося і не транскрибувалося як г, тільки як ґ або дж. Може, мені щастило, що я не працював у російських компаніях. Мабуть, вперше бачу, що хтось всерйоз відстоює передачу питомо англійської g у нових словах як г. [1] [2]--Demetrios (обговорення) 21:28, 11 липня 2017 (UTC)
- Ви, напевно, не повірите, але Правопис якраз каже вживати «г», а не «ґ». Крім того, якщо Ви будете стверджувати, що суфікс «ing» має передаватись як «інґ» (в той час, коли він звучить «ɪŋ»), то це дасть привид засумніватись у Вашій компетенції як перекладача--V Ryabish (обговорення) 07:32, 12 липня 2017 (UTC)
- Я знаю правопис і там цього немає. Але є у багатьох інших нормативних документах. Утім, не дивуюся, бо Вікіпедія завжди була прихистком для аматорів, які полюблять висмикувати звідкись щось і трактувати це як їм заманеться, плюючи на науку і правописні норми.--Demetrios (обговорення) 13:40, 12 липня 2017 (UTC)
- Ну так саме Правопис регулює правописні норми (разом з авторитетними словниками, звичайно), а не нормативні документи. Тим більше повно прикладів повної безграмотності наших "законотворців"--V Ryabish (обговорення) 14:19, 12 липня 2017 (UTC)
- До речі, один із документів, який Ви навели - це дуже спрощений варіант вимови вказаних букв. Тобто, як треба вимовляти англійські назви, розмовляючи англійською мовою. Така собі спрощена транскрипція, але з використанням не МФА, а букв українського алфавіту. Ну і таке часом потрібне. Тим часом, в даному обговоренні мова йде про те, ЯК передати назву українською мовою.--V Ryabish (обговорення) 14:24, 12 липня 2017 (UTC)
- Я знаю правопис і там цього немає. Але є у багатьох інших нормативних документах. Утім, не дивуюся, бо Вікіпедія завжди була прихистком для аматорів, які полюблять висмикувати звідкись щось і трактувати це як їм заманеться, плюючи на науку і правописні норми.--Demetrios (обговорення) 13:40, 12 липня 2017 (UTC)
- Ви, напевно, не повірите, але Правопис якраз каже вживати «г», а не «ґ». Крім того, якщо Ви будете стверджувати, що суфікс «ing» має передаватись як «інґ» (в той час, коли він звучить «ɪŋ»), то це дасть привид засумніватись у Вашій компетенції як перекладача--V Ryabish (обговорення) 07:32, 12 липня 2017 (UTC)
- Я професійний перекладач із 12-річним досвідом роботи, і в жодній компанії, де я працював, англійське g не транслітерувалося і не транскрибувалося як г, тільки як ґ або дж. Може, мені щастило, що я не працював у російських компаніях. Мабуть, вперше бачу, що хтось всерйоз відстоює передачу питомо англійської g у нових словах як г. [1] [2]--Demetrios (обговорення) 21:28, 11 липня 2017 (UTC)
- Це Ви самі придумали?--V Ryabish (обговорення) 20:39, 11 липня 2017 (UTC)
- За Цілком доречна пропозиція. До речі, п. Demetrios, я бачу ви ще не знайомі з присутнім тут, і навіть, на жаль, характерним для кількох тутешніх закутків, рівнем аргументації, маніпуляцій, жовчності звертань, індоктринованості поглядів. У цій атмосфері "мало яка птиця долетить до середині Дніпра..." Тому, якщо плануєте якийсь тривалий внесок, раджу вам уникати саме цієї сторінки та ще кількох, ви самі їх побачите. Mykola Swarnyk (обговорення) 23:12, 14 липня 2017 (UTC)
- Ой, ні, перепрошую. Бачу що ви знайомі. Mykola Swarnyk (обговорення) 23:15, 14 липня 2017 (UTC)
- Проти. Те, що в якійсь мові дві різні букви - це не привід і нам обов'язково їх робити. В кожній мові свої букви і не вони не можуть повністю передати іншу мову. До того ж «w» i «v» ми також однією «в» передаємо і нічого, все працює. Так і тут: «h» i «g» передається однією буквою «г», крім особливих випадків, коли ставимо ту іншу літеру.--YarikUkraine (обговорення) 23:22, 10 липня 2017 (UTC)
- Проти. ВП:МОВА. Ґ вживається лише в кількох давніх запозиченнях і питомих словах.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:17, 11 липня 2017 (UTC)
- "Літера ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давнозапозичених і зукраїнізованих" - це зукраїнізоване слово (є три групи слів - українські, давньозапозичені та [нові] зукраїнізовані), бо підібрані відповідники, а не точні фонетичні звуки, той чому б не використати ґ?--Divega (обговорення) 06:05, 12 липня 2017 (UTC)
- Тому що звук, який позначає буква ґ, є нехарактерним для української мови, і вона протягом багатьох століть послідовно і систематично замінює його на інші, більш їй притаманні. Так, цей звук є в українській мові, більше того, в деяких словах із зміною ґ на г змінюється зміст. Але тим не менше, вживання ґ в українській мові дуже обмежене. Напевно саме тому, в тому числі через цю особливість, українська мова вважається однією з наймелодійніших у світі. Але є у нас прихильники ґелґотіння, які хочуть зробити з нею подобу чи то німецької, чи то російської. Правда, невідомо - навіщо --V Ryabish (обговорення) 07:32, 12 липня 2017 (UTC)
- Саме у цьому випадку має бути гінтинг, бо в кінці ing-ове закінчення, як ви правильно відмітили вище (тобто я Проти перейменування). Але вибіркове цитування окремих параграфів правопису (ще й в неповному обсязі, і, що головне, взагалі не той, що треба) - це не найкраща ідея, що часто призводит до зациклення обговорень. Про "вважається однією з наймелодійніших" - то казка, поширена у 90-і. Таку саму казку мають іспанці, італійці та португалці (як з'ясувалось під час розмов на тему "мова" з іншими студентами). P.S.Літера Ґ не настільки погана, дозволяє відтворити адекватнішу вимову назв.--Divega (обговорення) 07:53, 12 липня 2017 (UTC)
- Ну, про мелодійність - це так, до слова. Але факт, що українська мова систематично, послідовно та протягом тривалого часу уникає цього звуку. Варто порівняти Словник Грінченка (виданий до епохи історичного матеріалізму) чи сучасні (СУМ, Великий тлумачний і т.д.) і порахувати скільки слів мають цю букву. --V Ryabish (обговорення) 08:10, 12 липня 2017 (UTC)
- Саме у цьому випадку має бути гінтинг, бо в кінці ing-ове закінчення, як ви правильно відмітили вище (тобто я Проти перейменування). Але вибіркове цитування окремих параграфів правопису (ще й в неповному обсязі, і, що головне, взагалі не той, що треба) - це не найкраща ідея, що часто призводит до зациклення обговорень. Про "вважається однією з наймелодійніших" - то казка, поширена у 90-і. Таку саму казку мають іспанці, італійці та португалці (як з'ясувалось під час розмов на тему "мова" з іншими студентами). P.S.Літера Ґ не настільки погана, дозволяє відтворити адекватнішу вимову назв.--Divega (обговорення) 07:53, 12 липня 2017 (UTC)
- Тому що звук, який позначає буква ґ, є нехарактерним для української мови, і вона протягом багатьох століть послідовно і систематично замінює його на інші, більш їй притаманні. Так, цей звук є в українській мові, більше того, в деяких словах із зміною ґ на г змінюється зміст. Але тим не менше, вживання ґ в українській мові дуже обмежене. Напевно саме тому, в тому числі через цю особливість, українська мова вважається однією з наймелодійніших у світі. Але є у нас прихильники ґелґотіння, які хочуть зробити з нею подобу чи то німецької, чи то російської. Правда, невідомо - навіщо --V Ryabish (обговорення) 07:32, 12 липня 2017 (UTC)
- Тут мова не про сучасні запозичення, а про старі зукраїнізовані слова такі, як ґніт (від knot). До речі, неправильно шукати мінімальні пари ґ/г - більшість слів не мають пар ґ/к: крати, кречний, кава (птах).--ЮеАртеміс (обговорення) 19:38, 12 липня 2017 (UTC)
- В правилі сказано наступне: Ґ позначає ... звук у в українських словах..., в давнозапозичених і зукраїнізованих. Тобто перелік А, Б та В, а не А та Б, що є також В.--Divega (обговорення) 19:22, 13 липня 2017 (UTC)
- Де ознака українізації в цьому слові? В ґноті чергування і/о, непритаманне простим запозиченням.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:57, 15 липня 2017 (UTC)
- Використання літери И після Т замість І. Використання сполучення НГ в передачі -ng.--Divega (обговорення) 13:06, 16 липня 2017 (UTC)
- Це не є чимось притаманним питомій лексиці, але непритаманним запозиченням, аби бути українізацією. Коли слово не варваризм, це не значить що воно українізоване.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:06, 17 липня 2017 (UTC)
- Використання літери И після Т замість І - саме українізація, бо замість вимови, наближеної до мови-оригіналу відбувається заміна літер для отрамання вимови, характернішої для української мови.--Divega (обговорення) 06:20, 17 липня 2017 (UTC)
- Незгоден. Українізацією є поява ознак з питомої лексики, як чергування І/О. Це має бути річ непритаманна решті запозичень.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:34, 17 липня 2017 (UTC)
- Тобто якщо є два запозичені слова з чергуванням І/О, то вони вже не зукраїнізовані? А якщо у слові немає літер О або І або іншого чергування (як крейда або кнайпа), то вони в принципі не стають зукраїнізованими і ніколи стати не зможуть? Чи може все ж стають, наприклад, використанням правила дев'ятки або літери є після е?--Divega (обговорення) 04:18, 18 липня 2017 (UTC)
- Ну, наприклад, якщо відбувається оддзвінчення k→ґ, як в ґратах. В Kneipe українізується закінчення. Має бути щось, що виходить за межі правил передачі іншомовних слів.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:10, 18 липня 2017 (UTC)
- Так і в гінтингу відмінюється закінчення. Той же ґрунт не має змін за межами звичайної транслітерації.--Divega (обговорення) 09:01, 18 липня 2017 (UTC)
- Я не про відмінюваність, а про заміну. А ґрунт належить просто до давніх запозичень. До речі, нащо ґикнули невідомо. Той же гвинт не ґикнули, хоча в Грінченка він теж був у двох варіантах.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:55, 18 липня 2017 (UTC)
- Так і тут є заміна літери Н літерою Г. Причина та сама - слово кнайпа жіночого роду в німецькій мові і тому непритаманне нашій мові Е було замінено на А. "ґикнули" - бо так у німецькій мові фонетично.--Divega (обговорення) 08:33, 19 липня 2017 (UTC)
- h-г це не заміна, а стандартна передача. Заміна (в моєму сенсі) це, наприклад, коли на місці гіпотетичного ятя ставлять український ікавізм, а не передають за правилами передачі: ofiara -> офіра. Оце українізація. Бачу, для Вас це затонкі сутності... До речі, передавати з англійських слів через Х дозволено.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:09, 19 липня 2017 (UTC)
- Тобто заміна "гіпотетичного ятя ...[на] український ікавізм" - це українізація (і чого власне ofiara -> офіра, а не офѢра -> офіра?). А ось заміна літери І на И після Т - вже ні. Хоча в обох випадках заміна однієї літери на іншу, близьку за звучанням (в залежності від позиції).щодо затонких сутностей - зверніть увагу на моє редагування ваших реплік, бо ви одну товсту сутність вже мінімум півтори роки збагнути не можете.--Divega (обговорення) 18:33, 19 липня 2017 (UTC)
- Бо це "чехізм". З ятем в українській мові ніколи не існувало слово. Яке близьке звучання польського Я до нашого І??? І передача іншомовного І нашою И не "заміна". Різницю Ви так і не збагнули.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:30, 20 липня 2017 (UTC)
- Слово латинського походження - чехізм. Логічно. P.S. Вам складно двокрапки порахувати дли побудови гілок по-людськи?--Divega (обговорення) 12:50, 20 липня 2017 (UTC)
- Бо це "чехізм". З ятем в українській мові ніколи не існувало слово. Яке близьке звучання польського Я до нашого І??? І передача іншомовного І нашою И не "заміна". Різницю Ви так і не збагнули.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:30, 20 липня 2017 (UTC)
- Тобто заміна "гіпотетичного ятя ...[на] український ікавізм" - це українізація (і чого власне ofiara -> офіра, а не офѢра -> офіра?). А ось заміна літери І на И після Т - вже ні. Хоча в обох випадках заміна однієї літери на іншу, близьку за звучанням (в залежності від позиції).щодо затонких сутностей - зверніть увагу на моє редагування ваших реплік, бо ви одну товсту сутність вже мінімум півтори роки збагнути не можете.--Divega (обговорення) 18:33, 19 липня 2017 (UTC)
- h-г це не заміна, а стандартна передача. Заміна (в моєму сенсі) це, наприклад, коли на місці гіпотетичного ятя ставлять український ікавізм, а не передають за правилами передачі: ofiara -> офіра. Оце українізація. Бачу, для Вас це затонкі сутності... До речі, передавати з англійських слів через Х дозволено.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:09, 19 липня 2017 (UTC)
- Так і тут є заміна літери Н літерою Г. Причина та сама - слово кнайпа жіночого роду в німецькій мові і тому непритаманне нашій мові Е було замінено на А. "ґикнули" - бо так у німецькій мові фонетично.--Divega (обговорення) 08:33, 19 липня 2017 (UTC)
- Я не про відмінюваність, а про заміну. А ґрунт належить просто до давніх запозичень. До речі, нащо ґикнули невідомо. Той же гвинт не ґикнули, хоча в Грінченка він теж був у двох варіантах.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:55, 18 липня 2017 (UTC)
- Так і в гінтингу відмінюється закінчення. Той же ґрунт не має змін за межами звичайної транслітерації.--Divega (обговорення) 09:01, 18 липня 2017 (UTC)
- Ну, наприклад, якщо відбувається оддзвінчення k→ґ, як в ґратах. В Kneipe українізується закінчення. Має бути щось, що виходить за межі правил передачі іншомовних слів.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:10, 18 липня 2017 (UTC)
- Тобто якщо є два запозичені слова з чергуванням І/О, то вони вже не зукраїнізовані? А якщо у слові немає літер О або І або іншого чергування (як крейда або кнайпа), то вони в принципі не стають зукраїнізованими і ніколи стати не зможуть? Чи може все ж стають, наприклад, використанням правила дев'ятки або літери є після е?--Divega (обговорення) 04:18, 18 липня 2017 (UTC)
- Незгоден. Українізацією є поява ознак з питомої лексики, як чергування І/О. Це має бути річ непритаманна решті запозичень.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:34, 17 липня 2017 (UTC)
- Використання літери И після Т замість І - саме українізація, бо замість вимови, наближеної до мови-оригіналу відбувається заміна літер для отрамання вимови, характернішої для української мови.--Divega (обговорення) 06:20, 17 липня 2017 (UTC)
- Це не є чимось притаманним питомій лексиці, але непритаманним запозиченням, аби бути українізацією. Коли слово не варваризм, це не значить що воно українізоване.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:06, 17 липня 2017 (UTC)
- Використання літери И після Т замість І. Використання сполучення НГ в передачі -ng.--Divega (обговорення) 13:06, 16 липня 2017 (UTC)
- Де ознака українізації в цьому слові? В ґноті чергування і/о, непритаманне простим запозиченням.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:57, 15 липня 2017 (UTC)
- В правилі сказано наступне: Ґ позначає ... звук у в українських словах..., в давнозапозичених і зукраїнізованих. Тобто перелік А, Б та В, а не А та Б, що є також В.--Divega (обговорення) 19:22, 13 липня 2017 (UTC)
- "Літера ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давнозапозичених і зукраїнізованих" - це зукраїнізоване слово (є три групи слів - українські, давньозапозичені та [нові] зукраїнізовані), бо підібрані відповідники, а не точні фонетичні звуки, той чому б не використати ґ?--Divega (обговорення) 06:05, 12 липня 2017 (UTC)
Проти має бути хінтинг. Аналогічно до хостингу і холдингу.--Анатолій (обг.) 14:19, 15 липня 2017 (UTC)
- Логічно, але у загальних словниках не зафіксований жоден варіант, так що навряд чи пройде--V Ryabish (обговорення) 20:55, 15 липня 2017 (UTC)
- Згоден. Загалу відомий хінт, а не гінт.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:36, 17 липня 2017 (UTC)
- Не згоден. "Хінт" рідний лише суржикомовним та тим, які орієнтуються на російську в щоденному вжитку. Такому "загалу" вистачає радіо "Шансон", а не Вікіпедія. Mykola Swarnyk (обговорення) 20:30, 17 липня 2017 (UTC)
Колеги! Взагалі-то хінтування без -інг!
--ЮеАртеміс (обговорення) 06:16, 18 липня 2017 (UTC)
- Пане ЮеАртеміс, це все добре, але спочатку варто б довести, що це слово належить до переліку "В окремих словах англійського походження h передається літерою х:" (тобто до виключень з правила). Фактично тут ВП:МОВА зобов'язує нас дотримуватись правопису з Г на початку. Між орфографічно неграмотним джерелом і правописом маємо обирати правопис. Неграмотні джерела є авторитетними в плані фактажу, але ж не орфографії.--Divega (обговорення) 08:33, 19 липня 2017 (UTC)
- Це слово англійського походження. Наявність вжитку в науковій літературі через Х вже доводить, що виняток.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:10, 19 липня 2017 (UTC)
- Та власне зважаючи на використання в російськомовній літературі слова "хинтование" нічого це не доводить, навпаки, підтверджує можливість неграмотності джерела (наприклад). Хоча якщо для вас важливіше просунення власної думки, бо "так мені зручніше" - може одразу напишете, час зекономити можна буде?--Divega (обговорення) 18:33, 19 липня 2017 (UTC)
- Взагалі я не став би «-інг» міняти на «-інґ», бо однаково не дає уявлення про вимову оригіналу. З погляду фонетики точніше навіть не передавати прикінцевого g («гінтин»), але правопис не дає підстав для цього. Природно, є прихильники «ґ»: цей звук поширений у західних діалектах, а може, таким чином написання починає відрізнюватися від російського (втім, як не дивно, вимова починає збігатися). Без сумніву, літера «ґ» зручна для точнішого передавання деяких особових назв, але чи варто в усіх випадках передавати [g] як «ґ»? Навіть у російській мові є тенденція до заміни «э» в запозиченнях на «е». --В.Галушко (обговорення) 21:59, 4 серпня 2017 (UTC)
- "-інг" то зрозуміло. Питання про хінтування-гінтування-гінтинг.--Divega (обговорення) 06:18, 15 серпня 2017 (UTC)
- Взагалі я не став би «-інг» міняти на «-інґ», бо однаково не дає уявлення про вимову оригіналу. З погляду фонетики точніше навіть не передавати прикінцевого g («гінтин»), але правопис не дає підстав для цього. Природно, є прихильники «ґ»: цей звук поширений у західних діалектах, а може, таким чином написання починає відрізнюватися від російського (втім, як не дивно, вимова починає збігатися). Без сумніву, літера «ґ» зручна для точнішого передавання деяких особових назв, але чи варто в усіх випадках передавати [g] як «ґ»? Навіть у російській мові є тенденція до заміни «э» в запозиченнях на «е». --В.Галушко (обговорення) 21:59, 4 серпня 2017 (UTC)
- Та власне зважаючи на використання в російськомовній літературі слова "хинтование" нічого це не доводить, навпаки, підтверджує можливість неграмотності джерела (наприклад). Хоча якщо для вас важливіше просунення власної думки, бо "так мені зручніше" - може одразу напишете, час зекономити можна буде?--Divega (обговорення) 18:33, 19 липня 2017 (UTC)
- Це слово англійського походження. Наявність вжитку в науковій літературі через Х вже доводить, що виняток.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:10, 19 липня 2017 (UTC)
Попередній підсумок
[ред. код]Перейменувати на Хінтування відповідно до наведених джерел.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:46, 27 листопада 2017 (UTC)
- Ваше "Хінтування" - це, дуже ймовірно, груба калька звідси: [3]. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:44, 28 листопада 2017 (UTC)
- Не гадайте на кавовій гущі.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:39, 28 листопада 2017 (UTC)
Новий аргумент
[ред. код]Якщо не лінуватись, а погуглити в протилежний бік, також знайдуться публікації, напр. Єщенко О.А. Основи САПР // Єщенко О.А., Р.Л. Якобчук, Змієвський Ю.Г. – К.: НУХТ, 2014. – 205 с. ([library.nuft.edu.ua/ebook/file/38.15.pdf])
У векторних шрифтах TrueType є досить складні коди гінтинґу, що дозволяють позбутися від пропущених (і, навпаки, надмірно товстих) ліній. (Гінтинґ – метод прив’язки форми векторної літери шрифту до сітки (наприклад пікселі екрану), щоб уникнути ймовірних деформацій. |
, і це вам не аспірантські тези, це навчальний ресурс, яким студенти користуються щодня. Отже, прохання повернути статті назву "Гінтинґ", якою вона була до безпідставного втручання Nick. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:39, 28 листопада 2017 (UTC)
- Суперечить букві правопису та, відповідно, політиці ВП:МОВА. Не належить до давніх запозичень.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:38, 28 листопада 2017 (UTC)
- Та й джерела наведені мною, ІМХО, тоді поважніші за методичку.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:41, 28 листопада 2017 (UTC)
- Вам же й кажуть усі крім Рябіша, що Х суперечить Правопису. Але вас же ж не перепреш. Є методичка, схвалена вченою радою. А є тези доповіді, прийняті секретаркою. Що суттєвіше? Mykola Swarnyk (обговорення) 09:17, 28 листопада 2017 (UTC)
- Ви неправильно зрозуміли мою позицію загалом. Я проти автоматичної та абсолютної передачі англійської H через Г. Як і через Х, до речі (тобто, я не сприйматиму ні Хаваї, ні Голмс). У кожному випадку треба розбиратись окремо. І ні правопису, ні сучасним словникам це не суперечить.
- А в даному обговоренні зокрема я взагалі не говорив про «Г/Х», а про те, що «-ing» аж ніяк не може передаватись як «-инґ» (бо [-ɪŋ])--V Ryabish (обговорення) 14:54, 28 листопада 2017 (UTC)
- Лівою п'яткою схвалена, нашкрябана студентами. А статті опубліковані в міжнародному журналі (Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III(36), Issue: 74, 2015). Х не суперечить правопису. В англ. мові допустиме Х: хокей, хобі тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:40, 28 листопада 2017 (UTC)
- Ви уважніше на своє "міжнародне" джерело подивіться. Вихідні дані відсутні. В pdf-і горох з капустою. Формат тез не уніфікований, у змісті відсутні половина назв доповідей, хоч у тексті вони є, всі різним шрифтом і форматом, майже напочатку забабашений якийсь павер-пойнт замість тез. Місця роботи, посади в половини вказані, в половини ні. Троє з Донецька і один з Москви - це якась шпіонська стрєлка, а не конгрес. Це не публікація взагалі. Бачте, і пан Рябіш не підтримує безоглядно ваші узагальнення щодо Правопису, лише ви один. Mykola Swarnyk (обговорення) 18:12, 28 листопада 2017 (UTC)
- Вам же й кажуть усі крім Рябіша, що Х суперечить Правопису. Але вас же ж не перепреш. Є методичка, схвалена вченою радою. А є тези доповіді, прийняті секретаркою. Що суттєвіше? Mykola Swarnyk (обговорення) 09:17, 28 листопада 2017 (UTC)
- За хінтінг. Є авторитетні джерела стр. 17, стр. 82, с.119. Проти гінтингу (джерел немає), гінтинґу (методичка), хінтування (тези доповіді). --Flavius (обговорення) 12:53, 20 березня 2018 (UTC)
- @Flavius1: А якже дев'ятка?--Анатолій (обг.) 13:01, 20 березня 2018 (UTC)
- Розумію, але тут або за АД йти, або виключно за правописом (гінтинг). Не можна правописне правило наполовину застосувати до нового слова, аби було г вкінці, але х на початку хінтинг. --Flavius (обговорення) 13:11, 20 березня 2018 (UTC)
- Щоправда є АД на слово хінти [4].--Flavius (обговорення) 13:23, 20 березня 2018 (UTC)
- Правопис не забороняє там х.--Анатолій (обг.) 13:25, 20 березня 2018 (UTC)
- хінтинг [5]--Чорний Кіт Обг. 03:19, 21 березня 2018 (UTC)
- Насправді воно звідси [6] (завантажте і подивіться). Це не словник у тому розумінні.--Flavius (обговорення) 07:19, 21 березня 2018 (UTC)
- English-Ukrainian Technical Dictionary. Copyright (c) 2001-2005 Ukrainization Group (www.linux.org.ua).--ЮеАртеміс (обговорення) 17:15, 16 вересня 2019 (UTC)
- хінтинг [5]--Чорний Кіт Обг. 03:19, 21 березня 2018 (UTC)
- Розумію, але тут або за АД йти, або виключно за правописом (гінтинг). Не можна правописне правило наполовину застосувати до нового слова, аби було г вкінці, але х на початку хінтинг. --Flavius (обговорення) 13:11, 20 березня 2018 (UTC)
- @Flavius1: А якже дев'ятка?--Анатолій (обг.) 13:01, 20 березня 2018 (UTC)
Проект підсумку
[ред. код]Перейменовую на хінтинг за трьома наведеними АД.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:49, 16 вересня 2019 (UTC)
- Як це так вийшло, 3 АД на хінтінг, а перейменовано на хінтинг?--95.91.26.149 14:26, 16 вересня 2019 (UTC)
- І з урахуванням вимог орфографії. І Ви прогледіли, що серед джерел є "Англо-український словник технічних термінів", де через И.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:07, 16 вересня 2019 (UTC)
- До речі, скажіть, Вам заборонено редагувати сторінки? Чому Ви не використовуєте свій акаунт?--ЮеАртеміс (обговорення) 17:08, 16 вересня 2019 (UTC)
- Ми вже про це говорили -- ні, не заборонено і ні, я не заблокований (ви це навіть перевіряли в запиті на перевірку користувачів). В акаунт мені ліньки логинитись, бо часто викидає, а без доступу до кирилічної клавіатури заново логінитись та ще пригода.--95.91.26.149 06:52, 17 вересня 2019 (UTC)
- Це перший підсумок, тож можете оскаржити, якщо є бажання.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:17, 16 вересня 2019 (UTC)
- Звісно я оскаржую, бо тут аргументація така: є 3 джерела з хінтінг, 1 - з хінтинг, але звідкілясь взялось три АД на хінтинг. Тут явно проблеми з ліком та аргументацією.--95.91.26.149 06:52, 17 вересня 2019 (UTC)
- Доречі, ви, як сторона обговорення, не мали б підводити підсумок, а попросити 3-ю сторону.--95.91.26.149 06:54, 17 вересня 2019 (UTC)
- Ок, хай ще рік-два висить номінація. Я намагався розгребти "мертві" номінації.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:20, 18 вересня 2019 (UTC)
- Тому ви вирішили зробити це напряму, знехтувавши рекомендацією з підведення підсумків? Вже були прецеденти і тоді досить нормально виглядає підхід користувача Юрій Дзядик -- зробити пропозицію, ескіз рішення і якщо за тиждень немає заперечень -- власноруч закрити. А так просто самовільне бажання проштовхнути власні погляди та знову таки -- гра з правилами.--95.91.26.149 06:10, 18 вересня 2019 (UTC)
- Диво: "проштовхнув" не свій варіант (хінтування). Ні, це не гра з правилами. Те, що учасник обговорення сам підбив підсумок, це лише наслідок загальної байдужості. Коли нікому, то доводиться самому. Я вже робив попередній підсумок у цьому обговоренні. Новий попередній провисів би ще кілька років і без результату. Бо, як бачите, до обговорення залучались лише Ви - мій переслідувач.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:57, 18 вересня 2019 (UTC)
- Ви проштовхуєте будь-який варіант, що вам більше до смаку, навіть всупереч обговорень та настанов Вікі.--95.91.26.149 16:16, 26 вересня 2019 (UTC)
- Диво: "проштовхнув" не свій варіант (хінтування). Ні, це не гра з правилами. Те, що учасник обговорення сам підбив підсумок, це лише наслідок загальної байдужості. Коли нікому, то доводиться самому. Я вже робив попередній підсумок у цьому обговоренні. Новий попередній провисів би ще кілька років і без результату. Бо, як бачите, до обговорення залучались лише Ви - мій переслідувач.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:57, 18 вересня 2019 (UTC)
- Тому ви вирішили зробити це напряму, знехтувавши рекомендацією з підведення підсумків? Вже були прецеденти і тоді досить нормально виглядає підхід користувача Юрій Дзядик -- зробити пропозицію, ескіз рішення і якщо за тиждень немає заперечень -- власноруч закрити. А так просто самовільне бажання проштовхнути власні погляди та знову таки -- гра з правилами.--95.91.26.149 06:10, 18 вересня 2019 (UTC)
- Ок, хай ще рік-два висить номінація. Я намагався розгребти "мертві" номінації.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:20, 18 вересня 2019 (UTC)
- До речі, скажіть, Вам заборонено редагувати сторінки? Чому Ви не використовуєте свій акаунт?--ЮеАртеміс (обговорення) 17:08, 16 вересня 2019 (UTC)
- І з урахуванням вимог орфографії. І Ви прогледіли, що серед джерел є "Англо-український словник технічних термінів", де через И.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:07, 16 вересня 2019 (UTC)
Тоді викажу думку щодо пропонованих хінтІнг та гінтинҐ - Проти, обидва варіанти не відповідають ВП:МОВА.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:25, 18 вересня 2019 (UTC)
- Юрій Дзядик, як може бути проектом грубе нехтування банального підрахнуку кількості голосів та неповна аргументація? Є 3 джерела на хінтінг, одне на хінтинг, а не як у підсумку написано. Окрім того, як вище зазначав Flavius на інші варіанти просто немає АД. Проект мав би мати наступний вигляд (я За хінтінг, тож і висновок у цьому напримку, але нейтральна сторона може його переробити на власний смак): --95.91.26.149 16:16, 26 вересня 2019 (UTC)
- Формально, це проект, який зараз обговорюється. — Юрій Владиславович (о•в) 20:34, 26 вересня 2019 (UTC).
- Проект має хоча б у фактичій частині з підрахунку джерел та їх упорядкуванні бути чітким. Цього бракує, бо просто пораховано не так, як є насправді (немає 3 джерел на хінтинг).--95.91.26.149 08:55, 30 вересня 2019 (UTC)
- Формально, це проект, який зараз обговорюється. — Юрій Владиславович (о•в) 20:34, 26 вересня 2019 (UTC).
- Відповідно до наведених джерел у професійній літературі переважає слово "хінтінг". Відповідно до ВП:МОВА слово має писатись за найближчими відповідниками, якщо воно не наведене у словниках. Зокрема, згідно з чинним правописом, -інгове закінчення після т передається як -инг, окрім власних назв. Але оскільки з наведених вище джерел одне було створене "старшим викладачем кафедри ділової іноземної мови та перекладу" (джерело), то це може слугувати підтвердженнями правильності терміну "хінтінг".--95.91.26.149 16:16, 26 вересня 2019 (UTC)
- Згідно ВП:МОВА, потрібно шукати аналоги. Чи є у мові винятки з -тинг-? Напр. Капетинги (але Меровінги, Каролінги). Нуну Михайлівна має електронну пошту. Можливо, це неуважність вичитки гранок, або типографський одрук у статті. Інші два джерела з "хінтінг" мають очевидні мовні помилки: у двох абзацах, починаючи з "Через цих недоліків" 7 помилок, тут не перекладено "разработка". — Юрій Владиславович (о•в) 20:34, 20:53, 26 вересня 2019 (UTC).
- До чого Каролінг до правила дев'ятки? "-тінг" зустрічається у правописі (Вертінг), це те, що я згадував. Про аналоги згідно ВП:МОВА я теж писав (там слово "відповідник" вжито). Ви уважно мій текст прочитали? Чи якщо його повторити іншими словами, то щось зміниться?--95.91.26.149 08:55, 30 вересня 2019 (UTC)
- Дійсно, -тінг має безліч прикладів: Геттінген, Гетті, Геттісберг (Пенсильванія), Геттісбург, Геттін, Вертінген, Веттінген (футбольний клуб). — Юрій Владиславович (о•в) 14:26, 30 вересня 2019 (UTC).
- Лише -тінг-: Геттінген, Геттінгенський університет; Гантінгтон: Замок Гантінгтон, Самуель Гантінгтон; Вертінген, Веттінген (футбольний клуб) etc. — Юрій Владиславович (о•в) 05:03, 1 жовтня 2019 (UTC).
- До чого Каролінг до правила дев'ятки? "-тінг" зустрічається у правописі (Вертінг), це те, що я згадував. Про аналоги згідно ВП:МОВА я теж писав (там слово "відповідник" вжито). Ви уважно мій текст прочитали? Чи якщо його повторити іншими словами, то щось зміниться?--95.91.26.149 08:55, 30 вересня 2019 (UTC)
- Згідно ВП:МОВА, потрібно шукати аналоги. Чи є у мові винятки з -тинг-? Напр. Капетинги (але Меровінги, Каролінги). Нуну Михайлівна має електронну пошту. Можливо, це неуважність вичитки гранок, або типографський одрук у статті. Інші два джерела з "хінтінг" мають очевидні мовні помилки: у двох абзацах, починаючи з "Через цих недоліків" 7 помилок, тут не перекладено "разработка". — Юрій Владиславович (о•в) 20:34, 20:53, 26 вересня 2019 (UTC).
Оскаржений проект підсумку
[ред. код]Перейменовується на хінтінг, згідно з аргументами вище.
Тиждень на обговорення, потім розгорнутий підсумок, з повною аргументацією.
— Юрій Владиславович (о•в) 06:57, 5 жовтня 2019 (UTC).
- @Dzyadyk: Оскаржую проект підсумку через невідповідність пропозиції правопису (ВП:МОВА). Ні правопис-93, ні правопис-2019 не скасовує правила дев'ятки, за яким у загальних назвах пишеться -тинг, а не -тінг. Новий правопис містить приклади із правилом дев'ятки, зокрема на -тинг: маркетинг, стортинг, а також на -динг: бодибілдинг, холдинг, та й в орфографічних словниках (зокрема, УМІФ) таких прикладів більш ніж достатньо. Порівняння з власними назвами вище є хибним аргументом, і ні з точки зору логіки (для власних і загальних назв різні правила), ні з точки зору правил (ви, Dzyadyk, підбиваєте підсумок переважно на основі власного аргументу) не є прийнятним. Відповідно, заміна -тинг на -тінг не може бути обґрунтована — NickK (обг.) 12:05, 6 жовтня 2019 (UTC)
@NickK: Так, правило дев'ятки не містить винятків щодо традиційного написання літери і, напр. § 90 5 в) Правопис 1993. Але ВП:МОВА та ВП:ОД забороняють застосовувати Правопис, якщо слово хінтінг є у статті лінгвіста, яка спеціалізується на перекладі термінів поліграфічно-видавничої спрямованості.
- Акоп’янц Н. М. Способи та особливості перекладу термінів у текстах поліграфічно-видавничої спрямованості // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. - 2016. - Вип. 23(2). - С. 80-82
Якщо є сумніви, потрібно писати до неї запит на кафедру ділової іноземної мови та перекладу ХПІ
- кафедра ДІМП ХПІ <tihonravov@kpi.kharkov.ua>.
Потрібно також дивитися словник, автори у Києві, див. Видавничо-поліграфічний інститут НТУУ «КПІ»
- Український тлумачний словник видавничо-поліграфічної справи / уклад. П. О. Киричок, О. М. Величко, С. Ф. Гавенко, О. В. Зоренко, Т. Ю. Киричок, Т. В. Розум; передмова П. О. Киричка. — К.: НТУУ «КПІ», 2010. — 896 с. — ISBN 978-966-622-390-9
— Юрій Владиславович (о•в) 18:11, 7 жовтня 2019 (UTC).
- @Dzyadyk: ВП:МОВА надає перевагу спочатку власне слову в академічних словниках, потім аналогії з подібними словами в академічному словнику та правописі, і лише далі решті. Тут подібне слово маркетинг успішно проходить тест словником і правописом, тож до видань ХПІ не має дійти — NickK (обг.) 20:48, 7 жовтня 2019 (UTC)
- Якщо слова в словнику немає, а джерела з цим словом не навіюють довіри, маємо обрати звичайну транслітерацію. Оскільки офіційних правил передачі в нас досі не випрацювали, а різні автори використовують свої системи, пропоную просто перезаписати вимову [ˈhɪntɪŋ] засобами української графіки — «гинтин». Іншого способу зупинити цю малокорисну і безсенсову дискусію я не бачу. --В.Галушко (обговорення) 23:15, 7 жовтня 2019 (UTC)
- @В.Галушко: Ось цей гинтин і буде власне ОД. Є джерела на майже всі комбінації з [гх]інт([иі]н[гґ]|ування), не треба вигадувати ще нові варіанти — NickK (обг.) 08:13, 8 жовтня 2019 (UTC)
- Якщо слова в словнику немає, а джерела з цим словом не навіюють довіри, маємо обрати звичайну транслітерацію. Оскільки офіційних правил передачі в нас досі не випрацювали, а різні автори використовують свої системи, пропоную просто перезаписати вимову [ˈhɪntɪŋ] засобами української графіки — «гинтин». Іншого способу зупинити цю малокорисну і безсенсову дискусію я не бачу. --В.Галушко (обговорення) 23:15, 7 жовтня 2019 (UTC)
- @Dzyadyk: ВП:МОВА надає перевагу спочатку власне слову в академічних словниках, потім аналогії з подібними словами в академічному словнику та правописі, і лише далі решті. Тут подібне слово маркетинг успішно проходить тест словником і правописом, тож до видань ХПІ не має дійти — NickK (обг.) 20:48, 7 жовтня 2019 (UTC)
Тоді наполягаю на хінтуванні, адже цей варіант не суперечить букві правил.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:57, 23 жовтня 2019 (UTC)
- Не вважаю, що виправлення очевидної орфографічної помилки є ОД. Правило 9-ки просте і не залежить від традиції, як вибір між х/г.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:59, 23 жовтня 2019 (UTC)
- Особисто я не проти чинного варіанту. Дуже близько до оригінальної вимови і нормам української мови не суперечить. Прикінцеве г можна залишити, бо в оригіналі ґ теж не чутно. Передача германського h як г є давньою українською і російською традицією, від якої відійшли тільки в середині 20 століття. Варіант «хінтинг» теж прийнятний, якщо знайдуться джерела. Варіанти «гінтінґ», «хінтінг» і «гінтінг» не відповідають правилам передачі іншомовних загальних назв. --В.Галушко (обговорення) 14:39, 23 жовтня 2019 (UTC)
Підсумок
[ред. код]У ході обговорення було представлено велику кількість варіантів перекладу англійського hinting: гінтинг, гінтинґ, хінтинг, хінтінг, хинтування, гінтування. Було введено 2 проекти підсумку, один на хінтинг, другий на хінтінг. Відповідно до вимог ВП:АД та ВП:МОВА, прочитавши обговорення та переконавшись власним пошуком у неті, дійшов до наступних висновків:
- гінтинг:
- Має АД (джерела є, але не знайшов жодного, яке можна було б назвати авторитетним)
- Відповідає правопису
- гінтинґ:
- Має АД
- Відповідає правопису
- хінтинг:
- Має АД
- Відповідає правопису
- хінтінг:
- Має АД
- Відповідає правопису
- хінтування:
- Має АД
- Відповідає правопису
- гінтування:
- Має АД
- Відповідає правопису
Результат: варіанти хінтинг та хінтування найбільше відповідають вимогам Вікіпедії. З двох, що залишилися перевагу має хінтинг, оскільки цю назву більше обговорювалося, вона викликала більшу прихильність, та й за результатами пошуку видається більш поширеніша. Рішення — залишити поточну назву Хінтинг.
P.S. Хочу зауважити, що це обговорення триває вже більше двох років і маючи більше як 50 кБ тексту, суттєво засмічує сторінку. Якщо хтось хоче розпочати нове обговорення, бо зявилися нові джерела або/і нові аргументи, прошу нехай він/вона розпочне це через нову номінацію. Дякую.--Andriy.v (обговорення) 10:53, 3 листопада 2019 (UTC)