Вікіпедія:Перейменування статей/Застосунок → Застосування

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

---

Застосунок → Застосування

Мається на увазі аналог англ. «Application» або рос. «Приложение». Слово «Застосунок» не присутнє у Академічному та Великому тлумачному словниках, це неологізм який мало хто розуміє. Вважаю кращім перейменувати на «Застосування» або «Прикладна програма». --Tigga 06:03, 16 квітня 2008 (UTC)

За. Застосування або прикладна програма. Хоча тут можна уточнити: Застосування (інформатика)--Ahonc (обг.) 08:37, 16 квітня 2008 (UTC)

слово застосування має іший смисл (про це нижче). Термін прикладна програма - це канцелярщина, вона на практиці спілкування так часто вживатиметься, як і сумнозвісна електронно-обчислювальна машина. Поняття вимагає зрозумілого і зручного терміну.Deineka 02:02, 19 квітня 2008 (UTC)

Дякую за слово «канцелярщина» — воно добре визначає коло застосування терміну. Англ. «Application» чи рос. «Приложение» або «Прикладна програма» застосовуються головним чином в документації. Мені невідомі люди (крім дописувачів Вікіпедії) які б навіть знали таке слова як «Застосунок». Це слово не є зрозумілим і зручним терміном. --Tigga 05:54, 19 квітня 2008 (UTC)

Канцелярщина є канцелярщиною, навіть якщо ви пробуєте співати їй канцелярські дифирамби. Канцелярщина - це синонім загнивання, даремно витрачених зусиль і неефективності. Мова має бути бути одна і на папері, і в живому спілкуванні. Якщо якесь слово поросло мохом книжності, його треба викидати. Той хто пропонуватиме користуватися прикладна програма доможеться лише того, що на практиці вживатимуть слово софтина чи подібне. Добре це? як на мене, дуже погано.

Те що ви нікого не знаєте, то ви просто не хочете бачити. Крім вікіпедистів, є ще відповідні урядові структури, і найбільший виробник софта в світі. Було б більше, поза сумнівом, якби українські розробники частіше писали про свій продукт рідною мовою. Але й згаданих інституцій досить, щоб назвати їх солідними джерелами.

Я не хочу перебільшувати значення вікіпедії, але й не буду зменшувати. В вікіпедії є реальний шанс вплинути і на мову, і на норми, і на її поширення. Я сподіваюся, що всі ми співпрацюємо над проектом з цих чи схожих міркувань.

Чому я вважає використання Застосування невдалим в даному контексті. Тому що це слово має свій важливий смисл, і хай воно його несе. Цей смисл суміжний зі значенням, термін для якого ми обговорюємо. Але це якраз аргумент не за, а проти використання слова застосування для позначення прикладної програми. Це є стиль мови мумба-юмба з бідним словарним запасом і відтак з практикою вішати на одне слово десятки схожих понять, а там "між собою розберемося за контекстом".

Чи заслуговує поняття прикладна програма на коротке слово для свого позначення? так. Але воно не має бути ані канцеляризмом, ані паразитувати на існуючих словах і термінах. Це мої міркування. Застосунок може не ідеальний варіант (наприклад, незрабно звучатиме застосування застосунку, і доведеться вживати використання застосунку), але з зазначених причин кращий альтернативних варіантів.

Слово відносно нове (в цьому значенні) і відносно незвичне? так. так. Але в інформатиці все відносно нове, і раз за разом вимагає нових термінів і нових слів. Це нормально, і цього не треба боятися, ані нам ані мові. Інформаційна сфера новаторська, хай мова теж підтягає штани і біжить за прогресом. Відчути в собі молодість і соки, це дуже добре, як на мене. %) Deineka 08:21, 20 квітня 2008 (UTC)

У деяких україномовних програмах зустрічав слово прикладення (я так розумію, скорочення від прикладної програми).--Ahonc (обг.) 10:11, 20 квітня 2008 (UTC)

Щодо канцелярщини. Не всі слова в мові рівноправні та мають використовуватися всіма та усюди. В мові присутні терміни з багатьох сфер людської діяльності. Далеко не всі застосовуються в живій мові. Чи часто люди використовують таки слова як «дебіт», «ланцет», «домен», «шельф» ? Що, занадто книжні та будемо викидати? Цій термін — «прикладна програма/застосування/застосунок» належить до комп'ютерних наук та має підкреслити різницю між системним програмним забезпеченням та прикладним, що не є дуже цікавою темою розмови. Що використовується в живій мові широких верств населення? Мабуть просто «програма» — загальна назва для будь якого програмного забезпечення.
Щодо слова «застосунок» — це майже нікому невідомий неологізм, який Microsoft почала вживати у Vista та є посилання на сторінку що передрукувала статтю з журналу що посилається на Термінологічну комісію Держспоживстандарту.
Подивимося у офіційне правило Вікіпедія:Жодних оригінальних досліджень :

Що виключається із статті?
Текст у Вікіпедії (що включає будь-яку частину статті) вважається оригінальним дослідженням, якщо він пропонує ідеї, тобто:
...
впроваджується неологізм.

Та ж стаття перечислює п'ять(!) англо-українських словників в яких відповідником «application» є застосування, чотири з них (крім "Нового") також мають «прикладна програма». Словники:

1. Коссак О. М. Англо-український словник з інформатики та обчислювальної техніки. - Львів: СП "БаК", 1995. - 304 с.
2. Коссак О., Кравець Р. Англо-український та українсько-англійський словник-довідник з телекомунікацій / Лінгв. ред. О. Микитюк. - Львів: СП "БаК", 1996. - 248 с.
3. Англійсько-український словник з програмування і математики: Понад 22 000 термінів / Уклад.: М. І. Кратко, М. І. Кікець, Є. В. Мейнарович та ін. - Луцьк: Надстир'я, 1998. - 640 с.
4. Англо-українсько-російський словник з інформатики, програмування, обчислювальної техніки / Уклад.: А. Б. Бартків, О. Я. Гринчишин, Я. Т. Гринчишин. -К.: Вища шк., 1995. - 445 с.
5. Новий російсько-українсько-англійський тлумачний словник з інформатики. Основні терміни: близько 3 300 термінів / Уклад.: М. Д. Гінзбург, Л. І. Білоусова, І. М. Корніловська та ін.; За ред. М. Д. Гінзбурга. - Харків: Корвін, 2002. - 656 с.

Чому б не зачекати поки поняття не буде стандартизоване, а до того використовувати всім відомі «прикладна програма» або «застосування»? --Tigga 08:25, 22 квітня 2008 (UTC)

рішуче проти

комп'ютерний термін Application та Приложение поза сумнівом заслуговують на окреме слово в нашій мові, відмінне від застосування чи додаток (які мають давно усталені окремі значення, другий так взагалі є помилковим рос. перекладом, калькою - а відтак неминуче призводитимуть до смислових колізій). Мене спочатку теж різануло нове слово, але згодом я визнав його досить вдалим, бо воно спирається на відомий український корінь і відносно коротке.
Пропозиція про прикладне програмне забезпечення і подібні вважаю глибо хибними. Слово має бути коротким і виразним, для того щоб вжаватися на практиці, інакше вони назавжди осядуть в книжній мові.
Буду активно використовувати слово в роботі на вікіпедією і раджу приєднуватися іншим.Deineka 05:01, 17 квітня 2008 (UTC)

ось доречна цитата з наведеного джерела, навожу тільки висновок

Термінологічна комісія Держспоживстандарту радить вживати терміни-новотвори застосoвання та застосyнок, які повністю відповідають вимогам [16, п. Г.3, Г.4.1]. Створити та вживати такі нові терміни дозволяє основоположний стандарт [18, п. 5.1.1, 5.1.6], згідно з яким "треба користуватися усталеною лексикою, наявною в академічних словниках", "застандартизованою науково-технічною термінологією, установленою стандартами на терміни і визначення понять", але, якщо потрібних слів (термінів) немає, "їх можна утворити за правилами українського словотворення, зокрема наведеними в ДСТУ 3966". [1]

Deineka 05:14, 17 квітня 2008 (UTC)

Те, що додаток є помилковим перекладом, це зрозуміло, але слово застосування більш уживане, ніж застосунок (принаймні перевірка орфографії для Firefox такого слова не розуміє, так само як і Вордівська орфографія; у словниках його також нема). Вікіпедисти не повинні придумувати нові слова (це буде ОД), а використовуват вже існуючі. Тим більше, слово застосування використовується в такому значенні.--Ahonc (обг.) 07:41, 17 квітня 2008 (UTC)

в даному випадку вікіпедісти слів не видумують. Я взяв перший ліпший орфографічний словник (К. Наукова думка 1977) там слово застосунок є. Ворд і FF це дуже вторинні джерела.

далі, про смисл. Справді, слово застосування досить поширене, але в якому значенні? Ми можеио використовувати лопату або використовувати адміністративний апарат, і цей процес використання зватиметься застосуванням. Але в цьому контексті ніхто не вживатиме слово застосування по відношенню до лопати чи адмінресурсу. А це саме те, що ми прагнемо назвати словом. Тобто слово застосування вже має свій важливий і потрібний зміст, і не треба навантажувати його якимись суміжними значеннями, це тільки додасть важкості текстам і плутатнини, і результатом буде збіднення і невиразності мови.

і наостанок, як на мене, комісія Держспоживстандарту є досить поважним джерелом, щоб до його рекомендацій прислухатися. Відсебятини в даному випадку нема.Deineka 00:58, 19 квітня 2008 (UTC)

приклади використання

крім рекомендацій від Держспоживстандарту можу послатися на сучасну практику слововжитку:

• Чи можна використовувати застосунок «Windows -контакти» з іншими програмами, окрім програми Windows Mail?
• Дія макросу «Запустити застосунок» Access - Microsoft Office Online
• Довідка Windows Vista: Застосунок «Windows-контакти» (адресна книга)

є якість проблеми з розумінням смислу? А тепер спробуйте поміняти слово на застосування - одразу з'явиться туман і двозначність.Deineka 02:05, 19 квітня 2008 (UTC)

якщо використатимемо "застосОвання", усе буде зрозуміло

відповідь 2 Tigga

почну новий підрозділ, для легшого сприйняття і редагування.

Я вважаю, що в деяких ділах краще зважити наслідки спочатку, щоб потім не було боляче за. Яких хибних кроків хочеться уникнути?

про канцелярщину По перше слова «дебіт», «ланцет», «домен», «шельф» жодним чином до канцелярщини не відносяться. Кожному з авторів цих зручних термінів я готовий з подякою подати руку.

Канцелярщина, це безглузда словотворчість на зразок

• електоронно-обчислювальна машина
• прикладне програмне забезпечення
• накопичувач на гнучких (твердих) магнитних дисках

всі ці терміни вигадані тими лінгвістами, хто прагнув здаватися розумнішим ніж він є. Це терміни на цвинтарі, замість них вживаються комп'ютер, софт, флопік, хард, вінчестер або винт. Тобто за великим рахунком, мова йде про поразку горе-словотворців, і було б справедливим відраховувати частину їхньої пенсії за недбалість.

крім того давайте не забувати, що мова тут йде про абсолютне некритичне започичення з російської, про кальку. Канцелярит притаманий російській від Катерини ІІ і німців в її обозі.

про зайве навантаження (ефект мумба-юмба) краще пояснити прикладами. Візьмемо пару сталих російських термінів

• приложение (перекладається як застосування і як додаток)
• предложение (перекладається і як речення і як пропозиція)

Зовсім різні значення. Тобто, щоразу коли ці слова вживаються, той хто має зрозуміти, має керуватися "контекстом". Погано це? Звичайно погано. Ті, хт не розуміють, що це погано, просто звикли до поганого, і тільки.

Ваша пропозиція використовувати застосування для позначення програми по суті є пропозицією наслідувати цю погану практику, бо в цього слова вже є стале значення. Фактично, та ж калька, тільки вже з поганих традицій словотворчості.

заперечення проти застосунку. Наскільки я бачив, вони складаються з пунктів

• слово є неологізмом. Це неправда, слово є в словниках, хоча і використовується нечасто.
• цей термін не вживається. Теж неправда, я навів два цілком поважних джерела, до того ж занурених в практику.
• на противагу застосунку, застосування є сталим терміном. Теж неправда, бо інакше не було б всього цього обговорення. Фактично, застосування для позначення програми є таким же неологізмом, як і застосунок.

Але я обираю застосунок, бо воно

• позбавлено канцеляризму прикладної програми (до того ж це калька і яскраве свідчення вторинності української мови щодо російської).
• воно практично не утворює колізій смислу сказаного. Тільки уявіть собі на хвилинку фразу застосування застосування, і ви відчуєте всю красоту вашої пропозиції.

Застосунок не є ідеальним словом, але цілком прийнятним. Фактично мова йде про благородну річ: ми сдуваємо пил з не дуже поширеного питомо українського слова і даємо йому нове життя. Його, це слово, можна вимовити, не викликавши позіхання в слухача (як канцелярит) і не сумістивши різні значення (як то застосування). Звичайно, поки термін не є поширеним, і тому це викликатиме психологічну паузу при сприйнятті (яка була і в мене!), але запевняю вас, це дуже швидкоминучий ефект. У слові є все потрібне, щоб сприйняти його, не залазячи у "термінологічний довідник сторінка така-то". Найкращим нашим рішенням стала б рекомендація якнайширше вживати слово у вікіпедії.

Думаймо українською, це плідно.Deineka 05:08, 23 квітня 2008 (UTC)

Мені невідомо хто називав перші комп'ютерні терміни, не думаю щоб лінгвісти приймали участь у створенні термінів. Можливо що терміни придумав академік Лебедєв або це була колективна творчість Інституті електротехніки АН УРСР або Інституту кібернетики ім. Глушкова (або інші). Ці назви недвозначно описували призначення термінів та уникали використання іншомовних термінів. Ці терміни мають наукове походження, для яких недвозначність була важливою властивістю. Люди які придумували терміни були засновниками вітчизняної комп'ютерної науки. Це їм ви вважаєте є «справедливим відраховувати частину їхньої пенсії за недбалість»? Ще донедавна в технічній літературі та в живій мові широко використовувались "ЕОМ", "НЖМД", "НГМД", "прикладне програмне забезпечення". До речі останнє використовується і зараз.
Більшість нових термінів прийшли з англійської мови у зв'язку з нездатністю радянської економіки створити персональний комп'ютер, та з тим що внаслідок пішло копіювання комп'ютерів та програмного забезпечення, а далі просто закупівля іноземних комп'ютерів та крадіжка програмного забезпечення. Це тоді почалося витіснення наукових та технічних термінів більш короткими та моднішими іноземними словами. Це явище не унікальне.
До речі ваші приклади крім слова «комп'ютер» не є термінами, а жаргонними словами.
Щодо слова «застосунок»:
Ось документ про голосування науково-технічної комісії з питань термінології при Держстандарті України щодо вживання слів, похідних від дієслова "застосовувати". Це тільки підсумки голосування. В ньому 19 проти 14 прийняли слово «застосунок» як «Об'єкт застосовування». Головне запитання — а де стандарт або рекомендації щодо використання цього слова? До речі в цьому рішенні та ж комісія рекомендувала вживання слів, похідних від дієслова "застосовувати". Слово «застосунок» там відсутне. Це сталося у 2002 році. Чи є інші документи?
Я не згоден з тим, що «застосунок» не є неологізмом. Це слово не застосовувалось в сфері комп'ютерних наук, воно не відоме в широких колах. Речення з цим словом незрозумілі. Це слово є тільки в одному словнику з багатьох.
Введення у використання забутого слова не є функцією Вікіпедії. Це заперечує її правилам. Вікіпедія слідує за мовою, а не веде мову за собою. --Tigga 10:46, 28 квітня 2008 (UTC)

чесно кажучи, складається відчуття, що ви мене просто не чуєте. Я виступаю не так за Застосунок, як проти слова Застосування, через його повну профнепридатність нести ще один додатковий смислик. Загальноприйнята ознака доброї мови - багатий синонімічний апарат. І навпаки, характерна ознака бідної, поганої мови - наявність купи омонімів. І вдесятеро гірше, коли омонімами стають слова, яким долею назначено виступати у зв'язці слововжитку. Це саме те, до чого веде ваша пропозиція. Тільки посв'ячений може розібратися, що значить предложение предложения або приложение приложения. Давайте додамо ще наш перл застосування застосування. Чому керуватися лише рефлексами, може давайте трохи зважати на безпосередні наслідки від наших пропозицій. Слова ж існують не в космічному просторі, а в числених прикладах своїх застосувань (вибачте за калабмур). Для мене використання слова застосування для прикладної програми при наявності живої альтернативи - це злочин проти рідної мови.

Ще одною вашою пропозицією є бажання заплющити очі на реальні приклади використання слова. Я не буду цього робити. І характерним тут є зразок від Майкрософт - як відомо фірми, яка в своїй практиці намагається зробити все зрозумілим для рівня домогосподарки. Якщо їй буде понятне слово, може і вам стане зрозумілими.

моя згадка про пенсії для радянських словотворців, це звичайно полемічне загострення. Але в кожному жарті є доля жарту. "Прикладне програмне забезпечення" і інші згадані перли з'явилися не самі по собі, а є наслідком їхнього застосування. В чому різниця між радянською і американською комп'ютерними галузями? Головна з них: в Америці чи жити продукту визначав покупець, в СРСР це визначав начальник в кабінеті. Звідси і слова, і діла. Начальника треба було вразити надто розумним слововивертом. Покупцю треба пояснити максимально дохідливо максимально зрозумілими і зручними словами. Звідси і результат, одного роду комп'ютери разом зі своєю промисловістю і словотворчістю валяються на смітнику. І ви навіть можете називати слово "флоп" жаргонним, але правда полягає в тому, що люди вирішують реальні діла саме з цими "жаргонними словами", а "накопичувач на гнучких дисках" іржавіє в забутті. Довіряю вам перевірити цей медичний факт гуглом.

Я пропоную припинити дискусію за невиправданістю закидів: слово Застосунок 1. існує 2. рекомендоване 3. реально вживається.

Якщо в вас з'явиться реальна альтернатива, давайте тоді радо обговоримо. ’’Застосування’’ не підходить, бо воно зайнято під інше важливе значення, і його використання для позначення ще й програми приведе лише до бардаку і нісенітниць. Якщо ви є непереламним прихильником радянського канцеляриту, використовуйте "прикладна програма", я не проти, тут змішання смислів не спостерігається.Deineka 14:24, 28 квітня 2008 (UTC)

Я проти використання слова «Застосунок» — і тільки. Будь яка заміна цього слова на мій погляд є кращою. «Прикладна програма» — хоч і задовге, та всім зрозуміле. --Tigga 07:33, 30 квітня 2008 (UTC)

Зрозуміло. Я весь час допитувався якихось раціональних заперечень проти терміну, але так і не дочекався. Може якщо такі з'являться, варто повернутися до обговорення. Якщо вам більше подобається "прикладна програма" - вживайте на здоров'я, я не заперечую, воно не шкодить розумінню і пошуку інформації - двом важливим функціям писемної мови. Але сподіваюся що ви поважатиме мій вибір на користь "застосунок". Паралельно нашій дискусії я час від часу набираю "застосунок" в Гуглі. Результат такий, що 1) вжиток слова стосується лише означеного поняття, що є добрим знаком. 2) паралельно ще кілька майданчиків обговорюють термін "застосунок" і загалом настрій сприятливий, багато хто визнає термін вдалішим за альтернативні.

Можливо одним з варіантів підсумку можна запропонувати повернутися до обговоркення через півроку, певно тоді ситуація стане визначенішою.Deineka 17:36, 1 травня 2008 (UTC)

Стаття Застосування

Я скористався порадою Вікіпедії брати ініціативу та написав статтю Застосування для тих, хто поки не визначився і вагається. Перечитайте статтю і подивіться, чи можна змішувати ці два окремих поняття, застосування і застосунок або прикладна програма. На мою думку категорично ні, бо це штучно збіднює мову і ускладнює її використання в частині розуміння смислу. Я розумію і поважаю ваші консервативні мовні рефлекси (бо сам такий), але іноді варто зупинитися, пригальмувати рефлекси, і подумати, що ми зрештою робимо, на користь чи у шкоду. Deineka 06:01, 24 квітня 2008 (UTC)

так можна застосунок перейменувати на Застосування (інформатика) чи Застосування (програма).--Ahonc (обг.) 08:16, 24 квітня 2008 (UTC)

а смисл? В мові є кількадесят різних назв процесів застосувань, таких як навчання, копання, срільба, побудова, проектування, тощо. Але 'жодного разу інструмент застосування не змішується з назвою процесу. Кожен з нас скаже я копаю лопатою, а не копаю копанням. Навіть дитина. Навіть якщо інструмент не лопата і є труднощі його назвати, ви скажете копаю копалкою, і правильно зробите, тому що це різні поняття і мова вимагає точності. Чому в даному випадку для застосування робити нічим не виправданий виняток? Я бачу одне пояснення, я його назвав: це мовний консервативний рефлекс, заснований на підсвідомій тязі запозичень з російської. Навіть коли це суперечить логіці мови і здоровому глузду. Давайте трохи це обмежувати в собі. Застосунок не є ідеальним словом для предмету, але це точномає бути назва відмінна від назви процесу. Deineka 11:10, 24 квітня 2008 (UTC)

Застосунок -> Додаток

Я би використовував слово додаток. Цей термін використовується в українізованому віндоузі (наприклад у диспетчері завдань перша закладка), досить поширений в інтернеті, і, треба глянути в підручники інформатики, але здається мені, що й там пишуть "додатки". Доречі ані англійці, ані росіяни не створювали неологізмів для цього феномена. --А1 18:12, 29 квітня 2008 (UTC)

є класи програми, для позначення яких слово додаток є доречним, це плагіни і адд-он'и. Для решти програмних продуктів слово додаток вводитиме в оману, і знов таки додаватиме колізій значень. Етимолонія слова додаток однозначна: це бездумний машинний переклад слова рос. приложение.Deineka 18:59, 29 квітня 2008 (UTC)

По ідеї нам в будь-якому випадку слід виходити з вторинних джерел. Хотілося б уточнити, звідки походить термін застосунок і чи достатньо він поширений, щоб використати його у Вікіпедії, адже за означенням ВП є вторинним джерелом. Наскільки я розумію, термін "застосунок" ввели в українську Vista, щоправда я не знаю, наскільки це офіційно, але якщо так, то підстава суттєва. Проте Додаток використано досить поширено, окрім вищезгаданого, судячи з цього цей термін офіційно використовує також київський національний лінгвістичний університет. Тому добре б у статті все ж хоча би згадати, що і такий термін використовують і, якщо не перейменувати, то зробити додаток як редирект (чи дисамбіґ). --А1 19:51, 29 квітня 2008 (UTC)

Додаток — помилковий переклад рос. приложение. А якщо перекладати з англійської, то виходить застосування.--Ahonc (обг.) 21:08, 29 квітня 2008 (UTC)

:::: наскільки я бачу, термін застосунок виник у декількох незалежних місцях. Це і українська команда Microsoft Vista, і урядова комісія, і незалежні розробники і користувачі, і укладачі словників. Фактично натепер ситуація така, що нема сталої термінології, і різні люди використовують різні терміни, від своїх уподобань і інтстинктів. Я надаю перевагу застосунку бо він позбавлений суттєвих недоліків, які є в інших термінів. Прикладна програма чи прикладне програмне забезпечення не мають шансів оселитися в практичній мові через свій канцелярит і присмак совковості. Застосування або ще менш вдале додаток мають своє власне значення, дотичне до нашого поняття, що неминуче додасть плутанини при зіткненні. В застосунка нема ані одного, ані другого недоліку. Навпаки, це слово дає нам українцям шанс бути кращими за інших. Прикладні програми вийшли з вузько спеціалізованого середовища на простір мільйонів споживачів і поза сумнівом заслуговують на зручне і зрозуміле слово. Таке слово, коротке і змістовне (тобто зміст відповідає значенню) в нас є. Чому тоді обирати гірші варіанти? Deineka 21:15, 29 квітня 2008 (UTC)

Ми перекладаємо не з російської, а з англійської. До того ж, apllication, це те що прикладається (тобто додається) дочогось. Згадайте врешті решт зі школи, що таке аплікація. А оскільки на відміну від російської, в український не можливо створити слово наштиб пріложєніє, то більш доречним є слово додаток. А add-on перекладається, як доповнення.

Застосунок - зовсім непогано!

Шановні пані та панове! Непогано б ще раз перечитати http://msu.kharkov.ua/tc/cons/applic.html, яке вказано в розділі Посилання Застосунок - там досить фахово і переконливо написано про застосунок і застосОвання (останнє слово здається ніхто не згадав в обговоренні). Можливо застосування і застосовання трішки "покусаються". А застосунок, згадавши більш вживане стосунок, можливо легше сприймемо? Запустивши на виконання застосунок, одержимо процес — застосування :). Deineka, Вам респект за уміння відстоювати свою позицію! -- Володимир Ф 13:57, 23 травня 2008 (UTC)

Читаємо самий початок тієї статті і розуміємо. що application це щось, що додається (прикладываєтся) до чогось вже сформованого, а не застосовується (применяєтся). Врешті решт, якщо вам так мила російська, то там не перекладено це як применялка.

Підсумок

Пропозиція не набрала необхідної кількості голосів.Deineka 20:09, 3 червня 2008 (UTC)

А тут же не голоси рахують, а за обговоренням приймають рішення.--Ahonc (обг.) 20:24, 3 червня 2008 (UTC)

Пропоную ввести новий термін

...а не займатися перекладом англійського слова, для якого аналога в українській мові нема. Ви дива не зробите. Якщо слова нема, то його нема і треба з цим змиритися. Пропоную, наприклад, використовувати слово "знаряддя", для позначення терміну application. Аргументація проти "застосунку" в кінці обговорення тут.
Потрібно придумати термін, який би вписувався у ряд інших існуючих: утиліта, служба, ... ???знаряддя.[Олег Деревенко]

альтернативна версія

розумію що ніхто її не візьме до відома, тим більше почне використовувати, але як на мене більш влучно звучатиме віддієслівний іменник "застосовання" накшталт "угруповання", "устатковання", "марковання" тощо