Вікіпедія:Перейменування статей/Йоганнес Бо → Йоганнес Тіннес Бьо
в гуглі за словосполученням Йоганнес Бо - 211 результатів, за словосполученням Йоганнес Бьо - 204, - тобто впринципі порівну. Однак в трансляціях він все-таки Бьо, й люди навряд будуть шукати його за запитами Бо. Не впевнений як правильно за українським правописом, тому прошу висловитись тут. П.С. Думаю, результати обговорення можна буде застосувати й до Тар'єя Бо (брати все-таки)--DegoleX (обговорення) 17:44, 15 березня 2016 (UTC)
- М'який знак після Б не пишеться (§ 16), тож варіант Бьо не відповідає правопису. Він може бути Бо, Бйо, Бе або Б'є, але ніяк не Бьо — NickK (обг.) 18:11, 15 березня 2016 (UTC)
- Ну з цих варіантів найбільш схожий - нинішній (хоча пора філологам це прізвище у винятки занести)) --DegoleX (обговорення) 19:13, 15 березня 2016 (UTC)
- Краще народонаселенню згадати, що губні м'які приголосні це не наше. За правилами передачі він Бе взагалі. Я Проти Бьо.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:54, 16 березня 2016 (UTC)
- Бе -- це Be або Bæ--Unikalinho (обговорення) 07:41, 16 березня 2016 (UTC)
- А ще це Bö (див. § 91. E, Ö, EU)--ЮеАртеміс (обговорення) 09:09, 16 березня 2016 (UTC)
- Навіть якщо й так, то в нас усе одно Bø--Unikalinho (обговорення) 04:53, 17 березня 2016 (UTC)
- От і продемонструйте яке-небудь правило передачі ø. Поки маємо лише аналогію з ö у розпорядженні.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:06, 17 березня 2016 (UTC)
- Це Ви продемонструйте правило з ø. Тоді можна буде говорити про букву правила. Шлях аналогій -- згубний--Unikalinho (обговорення) 05:53, 19 березня 2016 (UTC)
- От і продемонструйте яке-небудь правило передачі ø. Поки маємо лише аналогію з ö у розпорядженні.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:06, 17 березня 2016 (UTC)
- Навіть якщо й так, то в нас усе одно Bø--Unikalinho (обговорення) 04:53, 17 березня 2016 (UTC)
- А ще це Bö (див. § 91. E, Ö, EU)--ЮеАртеміс (обговорення) 09:09, 16 березня 2016 (UTC)
- Бе -- це Be або Bæ--Unikalinho (обговорення) 07:41, 16 березня 2016 (UTC)
- Краще народонаселенню згадати, що губні м'які приголосні це не наше. За правилами передачі він Бе взагалі. Я Проти Бьо.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:54, 16 березня 2016 (UTC)
- Ну з цих варіантів найбільш схожий - нинішній (хоча пора філологам це прізвище у винятки занести)) --DegoleX (обговорення) 19:13, 15 березня 2016 (UTC)
- Бе--ЮеАртеміс (обговорення) 19:05, 15 березня 2016 (UTC)
- Аум Сінрікьо або Кім Чжон Ин теж формально суперечить Правопису. Але в нас це є. У прізвищах типу Bø, думаю, той самий випадок. Бо інакше дуже вже спотвориться вимова. За Бьо, Утримуюсь щодо імені--Unikalinho (обговорення) 05:13, 16 березня 2016 (UTC)
- Чжон Ин це одне слово, хоч і пишеться окремо. Та і пишемо так, бо є правила передачі поза Правописом (які б було добре привести до його норм), а не за власним бажанням. А ось правил передачі з норвезької я не бачив.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:45, 16 березня 2016 (UTC)
- "Чжон Ин це одне слово, хоч і пишеться окремо" -- яскравий приклад підтасування реалій під своє бачення. Бо в укр. мові це є два слова. В корейській -- одне, а в українській -- два. Ну а наявність "правил передачі поза Правописом" якраз і підтверджує те, що "не Правописом єдиним..." (тобто його буквою)--Unikalinho (обговорення) 07:41, 16 березня 2016 (UTC)
- Не єдиним, так, але правилами, а не власним розсудом. Щодо двох слів - не очевидно.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:10, 16 березня 2016 (UTC)
- У нас навіть кафедри норвезької мови в жодному ун-ті немає -- то що, не будемо норвезьких прізвищ вимовляти?--Unikalinho (обговорення) 04:59, 17 березня 2016 (UTC)
- І хочу зазначити, що контр-приклади Ваші некоректні, адже обидва є передачею з нелатинописних мов. Правопис цієї теми не торкається - там тільки кирилиця і латиниця.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:14, 16 березня 2016 (UTC)
- Яка різниця? Українському правопису та фонетиці формально суперечить! Якщо в нас не вживається буква "и" на початку слова, то її не мало б бути і в Кім Чжон Ин. Але вона є. Так само й після к (Сінрікьо) "не ставиться" м'який знак...--Unikalinho (обговорення) 04:59, 17 березня 2016 (UTC)
- Різниця в тому, що це не наше свавілля. За чужі помилки відповідальності не несемо, а ось самі помилки робити права не маємо.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:05, 17 березня 2016 (UTC)
- Бьо -- це така ж «чужа помилка», як і Ин або Сінрікьо--Unikalinho (обговорення) 05:51, 19 березня 2016 (UTC)
- Я про "помилки" в ПРАВИЛАХ, а не окремих особистостей.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:49, 19 березня 2016 (UTC)
- Окремі особистості мають писатися за правилами чи ні?--Unikalinho (обговорення) 08:58, 19 березня 2016 (UTC)
- Різниця в тому, що це не наше свавілля. За чужі помилки відповідальності не несемо, а ось самі помилки робити права не маємо.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:05, 17 березня 2016 (UTC)
- Яка різниця? Українському правопису та фонетиці формально суперечить! Якщо в нас не вживається буква "и" на початку слова, то її не мало б бути і в Кім Чжон Ин. Але вона є. Так само й після к (Сінрікьо) "не ставиться" м'який знак...--Unikalinho (обговорення) 04:59, 17 березня 2016 (UTC)
- Ви, мабуть, пропустили одне слово: дуже вже спотвориться російська вимова. Бо в норвезькій мові м'якого приголосного немає (тобто в принципі звук bʲ їй непритаманний), а голосний саме посередині між нашими е та о. Тож Бо або Бе якраз віддаляють вимову від російської та наближають її до норвезької — NickK (обг.) 09:38, 16 березня 2016 (UTC)
- Ні, я не пропустив. У норвезькій мові немає мякого б, але є о-умляут, який якраз і пом'якшує попередній приголосний (подібно як наше "і" пом'якшує попереднє «м» чи «б»)--Unikalinho (обговорення) 05:03, 17 березня 2016 (UTC)
- Умляути НЕ пом'якшують приголосні.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:03, 17 березня 2016 (UTC)
- Ви вивчали німецьку або якусь із скандинавських мов?--Unikalinho (обговорення) 05:50, 19 березня 2016 (UTC)
- Саме через відсутність м'якшення в Росії колись думали ввести літеру Ӭ (Гӭте, Шлӭцеръ, Тӭпферъ, Сентъ-Бӭфъ).--ЮеАртеміс (обговорення) 08:53, 19 березня 2016 (UTC)
- Чому ж не ввели? ? І взагалі, я вперше чую таке. Якось підтвердити можете?--Unikalinho (обговорення) 08:58, 19 березня 2016 (UTC)
- Умляути НЕ пом'якшують приголосні.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:03, 17 березня 2016 (UTC)
- Ні, я не пропустив. У норвезькій мові немає мякого б, але є о-умляут, який якраз і пом'якшує попередній приголосний (подібно як наше "і" пом'якшує попереднє «м» чи «б»)--Unikalinho (обговорення) 05:03, 17 березня 2016 (UTC)
- в норвезьких трансляціях вимова його прізвища звучить приклад (десь на 2:06 - 2:09 ) --DegoleX (обговорення) 10:23, 16 березня 2016 (UTC)
- Воно звучить (вимовляється норвезькою) так, як в межах української не вимовити. А хто що чує - взагалі не АД.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:48, 16 березня 2016 (UTC)
- "Воно звучить (вимовляється норвезькою) так, як в межах української не вимовити" -- значить беремо максимально наближену вимову--Unikalinho (обговорення) 05:00, 17 березня 2016 (UTC)
- Максимально наближена вимова буде Бе, ми про це вже багато разів говорили — NickK (обг.) 15:56, 17 березня 2016 (UTC)
- Ви -- це не ми--Unikalinho (обговорення) 05:50, 19 березня 2016 (UTC)
- Максимально наближена вимова буде Бе, ми про це вже багато разів говорили — NickK (обг.) 15:56, 17 березня 2016 (UTC)
- "Воно звучить (вимовляється норвезькою) так, як в межах української не вимовити" -- значить беремо максимально наближену вимову--Unikalinho (обговорення) 05:00, 17 березня 2016 (UTC)
- Почув практично «Бе». З трохи незвичайним «е» ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 16:06, 8 червня 2016 (UTC)
- Воно звучить (вимовляється норвезькою) так, як в межах української не вимовити. А хто що чує - взагалі не АД.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:48, 16 березня 2016 (UTC)
- Чжон Ин це одне слово, хоч і пишеться окремо. Та і пишемо так, бо є правила передачі поза Правописом (які б було добре привести до його норм), а не за власним бажанням. А ось правил передачі з норвезької я не бачив.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:45, 16 березня 2016 (UTC)
- Аум Сінрікьо або Кім Чжон Ин теж формально суперечить Правопису. Але в нас це є. У прізвищах типу Bø, думаю, той самий випадок. Бо інакше дуже вже спотвориться вимова. За Бьо, Утримуюсь щодо імені--Unikalinho (обговорення) 05:13, 16 березня 2016 (UTC)
@NickK:, @Unikalinho:, @UeArtemis: Тут вже люди перейменували статтю на жахливий варіант Йоганнес Бе. Наскільки це правомірно в обхід обговорення?--DegoleX (обговорення) 19:36, 20 березня 2016 (UTC)
- @DegoleX: Так не варто робити. Мабуть, слід запросити цього користувача висловитися в обговоренні — NickK (обг.) 19:58, 20 березня 2016 (UTC)
- Я Проти Бьо. Бе і тільки Бе. Перевага: не суперечить фонетичному складові української мови. Недолік (опосередкований, бо мова не винна, що має свої, унікальні засоби передавання та традиції): не так точно передає ориґінальну вимову, як "Бьо". Варіянт "Бо" я взагалі не знаю, звідки ви видряпали, чесно кажучи. Отже, згідно з традицією, звук [ø], що присутній, наприклад, у німецькій мові у вигляді літери ö або буквосполуки oe, передаємо через українським е (Löß - лес, Goethe - Ґете [ˈɡøːtə]), як і данське ø (frøken - фрекен), ну й, звісно ж, норвезьке ø (Tromsø - Тромсе, Bodø - Буде, Nord-Trøndelag - Нурд-Тренделаґ, Møre og Romsdal - Мере-оґ-Ромсдал і т. ин.). Про схожі звуки, які підпадають під цю ж традицію, взагалі мовчу: Burns - Бернз, Churchill - Черчилл, curling - керлінг, sir - сер, Röntgen - рентген, Köln - Кельн, Schröder - Шредер, Petöfi - Петефі та ин. Також додаю витяг із "Проєкту" (§ 94), який, до слова, зараз жваво обговорюється та має шанс стати офіційним, хоча й колишні противники в нових мовознавчих лавах досі гальмують процес українізації та вдосконалення правопису. Окремо хочу зауважити те, що після йотації пропоновано писати буквосполуку "йо", що, безперечно: а) точно передає вимову первотвору; б) взагалі не суперечить фонетичному складові української мови. Проте чинний правопис усе ж лишається "патріотичним не там, де треба", але в певній мірі послідовнішим за "Проєкт" (була б з того користь) та натякає нам у прикладі до параграфу про апостроф ув иншомовних словах (§ 92), що й після йотації на місці ø слід писати е, себто 'є: Bjørnson - Б'єрнсон, а звідси й Bjørndalen - Б'єрндален, Bjøntegaard - Б'єнтеґор тощо. Солідарна з чинним правописом також і "Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Норвегії" (далі - Інструкція), що її затверджено наказом Державної служби геодезії, картографії та кадастру від 04 жовтня 2006 р. № 101 ([1] 2.6.8.), яка має офіційний статус (тільки чинний правопис як головніший документ може змінювати написання зверх Інструкції).
- Тепер щодо самовільного перейменування. Я давно вже не перейменовую статті, якщо я не впевнений на 100% у правильності своїх дій. Я знав, що роблю, і знав, що так є правильно. Инша річ, що я не помітив обговорення на цю тему, тому прошу пробачення, що фактично сам вирішив. Тепер же слово за вами. Своє я сказав :) — Андрій Бондар (обг.) 17:10, 21 березня 2016 (UTC)
- І знову Інструкція.. В випадку з Бйорндаленом ø також повинно передаватись в укр.мові як е. Однак, так як і Б'єрндалена, як кажуть "днём с огнём", так і Бе ніде не знайдеш. Що поробиш не знає гугл таку людину (окрім двох сторінок якоїсь львівської газети). А от Бо і Бьо для пошукових систем більш знайомі. У випадку перейменування статті на Бе люди будуть дезорієнтовані, що не дуже позитивно вплине на Вікі--DegoleX (обговорення) 15:58, 21 березня 2016 (UTC)
- Відколи пошукові запити стали запорукою правильности? Ви б ще порівнювали записи "привіт" і "прівєт". Написання "Бьо" - той же суржик, як і "прівєт". Освіта не має залежати від неуків, бо освіта й несе неукам просвіту, які її уникають і бачать її тільки в примарному світі власної зручности. Подамо правильний варіянт - почнуть уживати правильно.
- А з біятлонним коментатором я вів уже довгу розмову про правильність тих чи инших правил і, як наслідок, він тепер уживає Ебергард, а не Еберхард (що суперечило правопису) тощо. Проблему із звуком [’о] мають вирішити вже до наступного сезону (слава Богу, що Бйорндален уже не виступатиме!)--Unikalinho (обговорення) 03:35, 22 березня 2016 (UTC). На міжсезоння в планах скласти єдиний і непохитний список імен біятлоністів за чинним правописом. Робота кипить, не переймайтеся. Не одним Бьо світ живе. Ну й на закінчення присмачу відповідь словом професора Пономарева до поціновувачів "Ґьоте", читайте: [2]. Шах і мат! – Андрій Бондар (обговорення) 20:55, 21 березня 2016 (UTC)
- Ви так гарно розказуєте про Правопис, про інструкції... а самі говорите явно всупереч йому ("біятлон", "инший"...). Про все інше написав на вашій СО, але повторю тут: для іменування статей має значення вживаність у джерелах, а не тільки буква Правопису. Бо інакше довелося б Кім Чжон Ин перейменовувати на Кім Чжон Ін, а Аум Сінрікьо на Аум Сінріке (там у кінці слова той самий звук, що на норвезькому ґрунті буквою ø позначається)--Unikalinho (обговорення) 03:10, 22 березня 2016 (UTC)
- А порівнювати з "прівєт" -- це взагалі ВП:НДА--Unikalinho (обговорення) 03:12, 22 березня 2016 (UTC)
- "Привєт" має більше підстав вживатися, ніж те "Бьо". Принаймні "ять", яке в суржиковому варіянті почасти передають як "є" замість "і", має хоч якусь логіку і теоретичну правильність законів суржикотворення. А от "Бьо" взагалі не має під собою ґрунту "ьокатись", бо "ьо" навіть того "рентгена" не подужав. Та що казати... Те і те суржик, просте ігнорування законів мови. – Андрій Бондар (обговорення) 18:51, 23 березня 2016 (UTC)
- Ви горох з капустою не плутайте. "Прівєт" -- це суржик. "Ять" -- це слов'янська буква, і традиції її передачі на сучасному ґрунті мають свою специфіку. А в нас по-перше неслов'янське (не можна взагалі порівнювати зі слов'янським), а по-друге прізвище (а в прізвищах оригінальній вимові надається більшої ваги, ніж у загальних назвах і навіть у географічних)--Unikalinho (обговорення) 12:49, 24 березня 2016 (UTC)
- Зайшов на Форво. Почув «Омсіннікьо». Так, там дійсно в кінці чіткий м’який приголосний, після якого йде звук, дуже схожий на український [о] у слові «льон», тобто з початковим і-подібним сеґментом. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 16:06, 8 червня 2016 (UTC)
- "Привєт" має більше підстав вживатися, ніж те "Бьо". Принаймні "ять", яке в суржиковому варіянті почасти передають як "є" замість "і", має хоч якусь логіку і теоретичну правильність законів суржикотворення. А от "Бьо" взагалі не має під собою ґрунту "ьокатись", бо "ьо" навіть того "рентгена" не подужав. Та що казати... Те і те суржик, просте ігнорування законів мови. – Андрій Бондар (обговорення) 18:51, 23 березня 2016 (UTC)
- Та й щодо Вашого "шаха і мата" не все так просто. Вочевидь, професор забув, що у нас є комбінація звуків, яка дозволяє вимовляти такі слова як "льон", "цього"... Це є звук "о", пом'якшений попереднім приголосним (див. асиміляція). Тож чому ми не можемо вимовляти й іншомовні прізвища так? Тому що так сказав Пономарів? Чи тому що так вирішили укладачі Правопису, які насправді укладали оцю його частину (про іншомовні слова) явно за принципом порівняння з російською (або, якщо хочете, протиставлення до російської)?--Unikalinho (обговорення) 03:27, 22 березня 2016 (UTC)
- Можете навести якесь українське слово з буквосполученням бьо? Як я вже писав вище, м'який знак ставиться лише після д, т, з/дз, с, ц, л, н (§ 16). Це не якесь спірне правило, щодо якого сперечаються мовознавці, а шкільна програма з української мови для 5 класу — NickK (обг.) 12:58, 22 березня 2016 (UTC)
- А можете навести якесь українське слово з буквосполученням кьо? І далі повторюю Вас... То що, Аум Сінрікьо перейменовуємо чи як?--Unikalinho (обговорення) 19:48, 22 березня 2016 (UTC)
- І так само з Кім Чжон Ин. Можете навести якесь українське слово, яке б починалось на "и"? Шкільна програма для 3 класу каже, що слова в укр. мові ніколи не починаються з цієї букви...--Unikalinho (обговорення) 19:50, 22 березня 2016 (UTC)
- Сінріке стане наступним, то й так зрозуміло. З Кім Чжон Ином дещо складніше, проте офіційний правописний словник([3]) усе ж має 6 слів із початковим "и" (це не суперечить українській мові: згадайте словники Грінченка, Кримського - Єфремова, Підмогильного - Плужника, Шелудька - Садовського, Войткевича-Павловича - Войкушівського, Уманця - Спілки, Млодзинського - Йогансена та ин. ([4]), а також українських поетів і письменників, які вживали "и" на початку слова ([5]): Шевченко, Куліш, Самійленко, Нечуй-Левицький, Мирний, Леся Українка, Кониський, Рудченко, Матвій Номис, Марко Вовчок, Котляревський, Гулак-Артемовський та багато инших). Окремо хочу зазначити повість "Ирій" Володимира Дрозда, який, незважаючи на утиски та цензуру, все ж домігся видання книги з питомим написанням ([6], ст. 5). А от слів із сполукою «нем'який приголосний + "ь"», яку ніхто з них не вживав, крім словника Голоскевича у словах на взір "Обь", "Пєрмь", "Твєрь" ([7]), за що той розкритикували мовознавці, зокрема й Святослав Караванський (XLI), бо таке передавання суперечило правилам української фонетики (також м'яким знаком раніше деинде так позначався апостроф). Також не можу не згадати про "Проєкт правопису 1999 року", який уже мав правило передавання подібних слів із початковим "и", в т. ч. запозичених ([8]). Нагадаю, що його вже було вповні складено, подано на обговорення. Утім, коли надходив час самого впровадження, Л. Кучма надав вказівку тодішньому Прем'єру В. Ющенкові відкласти внесення змін до правопису через неоднозначне ставлення до нього в суспільстві, яке, на жаль, було зумовлено й штучними процесами у вигляді зацікавлених людей і їхніх ЗМІ, що зчиняли галас та перекручували факти, щоб одним тільки негативним розголосом забракувати будь-які зміни до правопису ([9]). Оскільки причини відмови його впровадження були політичними, через що й досі точаться суперечки й закиди до чинного правопису, мов він далеко не вичерпно дає правила і потребує реформування, вважаю (суб'єктивно(!), щоб потім не було претенсій), що можна частково опиратися на недоухвалені правила, які, ще раз нагадаю, незабаром можуть стати чинними ([10]). І правило про звук [ø] (§ 103) - не виняток. Це був би чудовий вихід із ситуації неповноти чинного правопису, як на мене. Але й без нього в нашій мові "бьокання" не існує, як би хто не вправлявся в иноземній фонетиці. -- Андрій Бондар (обговорення) 23:58, 22 березня 2016 (UTC)
- "Сінріке стане наступним, то й так зрозуміло" -- ну так... з таким цинічним ігноруванням джерел стане... не здивуюсь, якщо Ви вже перейменували...--Unikalinho (обговорення) 05:51, 23 березня 2016 (UTC)
- Хто б казав про цинізм? Чи це я хочу тут перекрутити назву, не зважаючи на чинний правопис? Кілька нещасних правил українських збереглося, які намагалися прибрати після згортання українізації, так тут свої вже продовжують справу Постишева. Що це за самосуд? КонтіолаХті, БЬО... Усе ж до цього йде, "люди ж так говорять" :( -- Андрій Бондар (обговорення) 15:38, 22 березня 2016 (UTC)
- Не бійтеся, не перейменував. За мною, таке враження, тут уже нагляд. Уже не те що нерусифікованих правописів не допускають, так уже й на правила чинного почали полювати, бо "невживаний". -- Андрій Бондар (обговорення) 15:39, 22 березня 2016 (UTC)
- А все інше -- це елементарне забалакування з вашого боку--Unikalinho (обговорення) 05:51, 23 березня 2016 (UTC)
- Яке ще забалакування? А не Ви часом згадували в цьому обговоренні про Кім Чен Ина та Сінріке? Я мав відповісти на Ваш закид. -- Андрій Бондар (обговорення) 15:46, 22 березня 2016 (UTC)
- Але не відповіли по суті... тільки "вакруґ да окала"--Unikalinho (обговорення) 12:44, 24 березня 2016 (UTC)
- Яке ще забалакування? А не Ви часом згадували в цьому обговоренні про Кім Чен Ина та Сінріке? Я мав відповісти на Ваш закид. -- Андрій Бондар (обговорення) 15:46, 22 березня 2016 (UTC)
- "Сінріке стане наступним, то й так зрозуміло" -- ну так... з таким цинічним ігноруванням джерел стане... не здивуюсь, якщо Ви вже перейменували...--Unikalinho (обговорення) 05:51, 23 березня 2016 (UTC)
- @Unikalinho: Я вас питав про українське слово з бьо, а ви мені навели приклади іншомовних слів з кьо і ин. Я правильно розумію, що ви не знаєте українських слів з бьо? — NickK (обг.) 13:31, 23 березня 2016 (UTC)
- Ви, здається, переплутали хронологію моїх реплік. Дивно, адже відповідь на Ваше прохання поміщена прямо під ним же. Я правильно розумію, що ви не знаєте українських слів з "кьо" та початковим "и"?--Unikalinho (обговорення) 12:44, 24 березня 2016 (UTC)
- У імені цього спортсмена нема ні кьо, ні и, тож ваше питання недоречне. Я повторю втретє питання, на яке я не отримав відповіді: ви можете навести якесь українське слово з буквосполученням бьо? — NickK (обг.) 12:54, 24 березня 2016 (UTC)
- Ви дочитайте ту мою репліку до кінця. І тоді зрозумієте, до чого я це сказав (принцип, за яким я відповів)--Unikalinho (обговорення) 13:03, 24 березня 2016 (UTC)
- Констатую, що ви таки не знаєте українських слів з бьо і намагаєтеся звести дискусію на манівці. Правопис інших імен обговорюйте деінде — NickK (обг.) 14:20, 24 березня 2016 (UTC)
- Констатую, що ви таки не знаєте українських слів з кьо та початковим "и". Але терпите в укрвікі Аум Сінрікьо та Кім Чжон Ин. Значить або робити Аум Сінріке та Кім Чжон Ін, або визнати, що "не правописом єдиним", коли йдеться про іншомовні прізвища--Unikalinho (обговорення) 13:05, 25 березня 2016 (UTC)
- Це не має стосунку до цього обговорення. Якщо ви хочете обговорити назви інших статей, будь ласка, обговорюйте окремо — NickK (обг.) 16:23, 25 березня 2016 (UTC)
- По колу ходити не буду--Unikalinho (обговорення) 08:42, 28 березня 2016 (UTC)
- Це не має стосунку до цього обговорення. Якщо ви хочете обговорити назви інших статей, будь ласка, обговорюйте окремо — NickK (обг.) 16:23, 25 березня 2016 (UTC)
- Констатую, що ви таки не знаєте українських слів з кьо та початковим "и". Але терпите в укрвікі Аум Сінрікьо та Кім Чжон Ин. Значить або робити Аум Сінріке та Кім Чжон Ін, або визнати, що "не правописом єдиним", коли йдеться про іншомовні прізвища--Unikalinho (обговорення) 13:05, 25 березня 2016 (UTC)
- Констатую, що ви таки не знаєте українських слів з бьо і намагаєтеся звести дискусію на манівці. Правопис інших імен обговорюйте деінде — NickK (обг.) 14:20, 24 березня 2016 (UTC)
- Ви дочитайте ту мою репліку до кінця. І тоді зрозумієте, до чого я це сказав (принцип, за яким я відповів)--Unikalinho (обговорення) 13:03, 24 березня 2016 (UTC)
- У імені цього спортсмена нема ні кьо, ні и, тож ваше питання недоречне. Я повторю втретє питання, на яке я не отримав відповіді: ви можете навести якесь українське слово з буквосполученням бьо? — NickK (обг.) 12:54, 24 березня 2016 (UTC)
- Ви, здається, переплутали хронологію моїх реплік. Дивно, адже відповідь на Ваше прохання поміщена прямо під ним же. Я правильно розумію, що ви не знаєте українських слів з "кьо" та початковим "и"?--Unikalinho (обговорення) 12:44, 24 березня 2016 (UTC)
- Сінріке стане наступним, то й так зрозуміло. З Кім Чжон Ином дещо складніше, проте офіційний правописний словник([3]) усе ж має 6 слів із початковим "и" (це не суперечить українській мові: згадайте словники Грінченка, Кримського - Єфремова, Підмогильного - Плужника, Шелудька - Садовського, Войткевича-Павловича - Войкушівського, Уманця - Спілки, Млодзинського - Йогансена та ин. ([4]), а також українських поетів і письменників, які вживали "и" на початку слова ([5]): Шевченко, Куліш, Самійленко, Нечуй-Левицький, Мирний, Леся Українка, Кониський, Рудченко, Матвій Номис, Марко Вовчок, Котляревський, Гулак-Артемовський та багато инших). Окремо хочу зазначити повість "Ирій" Володимира Дрозда, який, незважаючи на утиски та цензуру, все ж домігся видання книги з питомим написанням ([6], ст. 5). А от слів із сполукою «нем'який приголосний + "ь"», яку ніхто з них не вживав, крім словника Голоскевича у словах на взір "Обь", "Пєрмь", "Твєрь" ([7]), за що той розкритикували мовознавці, зокрема й Святослав Караванський (XLI), бо таке передавання суперечило правилам української фонетики (також м'яким знаком раніше деинде так позначався апостроф). Також не можу не згадати про "Проєкт правопису 1999 року", який уже мав правило передавання подібних слів із початковим "и", в т. ч. запозичених ([8]). Нагадаю, що його вже було вповні складено, подано на обговорення. Утім, коли надходив час самого впровадження, Л. Кучма надав вказівку тодішньому Прем'єру В. Ющенкові відкласти внесення змін до правопису через неоднозначне ставлення до нього в суспільстві, яке, на жаль, було зумовлено й штучними процесами у вигляді зацікавлених людей і їхніх ЗМІ, що зчиняли галас та перекручували факти, щоб одним тільки негативним розголосом забракувати будь-які зміни до правопису ([9]). Оскільки причини відмови його впровадження були політичними, через що й досі точаться суперечки й закиди до чинного правопису, мов він далеко не вичерпно дає правила і потребує реформування, вважаю (суб'єктивно(!), щоб потім не було претенсій), що можна частково опиратися на недоухвалені правила, які, ще раз нагадаю, незабаром можуть стати чинними ([10]). І правило про звук [ø] (§ 103) - не виняток. Це був би чудовий вихід із ситуації неповноти чинного правопису, як на мене. Але й без нього в нашій мові "бьокання" не існує, як би хто не вправлявся в иноземній фонетиці. -- Андрій Бондар (обговорення) 23:58, 22 березня 2016 (UTC)
- Можете навести якесь українське слово з буквосполученням бьо? Як я вже писав вище, м'який знак ставиться лише після д, т, з/дз, с, ц, л, н (§ 16). Це не якесь спірне правило, щодо якого сперечаються мовознавці, а шкільна програма з української мови для 5 класу — NickK (обг.) 12:58, 22 березня 2016 (UTC)
- а ось ще одне бьо: Бьойомі; і ще Монастир Бьодо --DegoleX (обговорення) 23:45, 22 березня 2016 (UTC)
- +1. Генріх Бьолль. Так писали і в радянські часи, і в наші — зокрема Іван Дзюба, Ліна Костенко та інші (Коцюбинський-художник слова, 1964:530; Історія укр-літератури, 1971:562; На пульсі доби, 1981:229; Радянське літературознавство, 1985:48; Всесвіт, 1994:71; Довідник з історії України: в 3 т., 1999:ІІІ:287; Український історичний журнал, 2001,І-ІІІ:7; Слово і Час, 2007:289, Літературознавство, 2007:8; Записки українського самашедшого, 2011:38...) Тай німці ніби так пишуть [11]
- Це все, звісно, добре, але "Белль" чинний правопис трактує однозначно і вичерпно (http://litopys.org.ua/pravopys/rozdil3.htm#par91). -- Андрій Бондар (обговорення) 11:29, 25 березня 2016 (UTC)
- Там є прізвище Böll → Белль?--Unikalinho (обговорення) 13:07, 25 березня 2016 (UTC)
- У правописі прізвища немає, але є фраза: Oe, ö, eu передаються літерою е(§91). Тобто є точна вказівка писати графему ö → е. Андрій правий. Інша справа, що тієї вказівки не всі дотримуються; не дотримуються навіть ті, кого при всьому бажанні в малограмотні не запишеш. Чого в правописі немає, так це вказівки ø → е. Тому я не розумію чого тут посилаються на правопис у випадку з цим хлопцем?
- Тут, скоріше, вже варто посилатися на теоретичну версію майбутнього правопису, який має повніше розкривати правила [12]. Але це доволі спірне питання, бо щось із новим правописом все тягнуть і тягнуть. Поки спитаю поради в мовознавця Пономарева. Може, він щось з цього приводу скаже. -- Андрій Бондар (обговорення) 14:16, 27 березня 2016 (UTC)
- однак навіть у "теоретичному" правописі немає вказівки щодо норвезької ø--DegoleX (обговорення) 11:53, 27 березня 2016 (UTC)
- Їх занесено туди як "і подібні звуки різних мов". -- Андрій Бондар (обговорення) 16:24, 27 березня 2016 (UTC)
- У чинному правописі мова про графеми, а не звуки.
- Коментар Аноніме, підписуйтесь будь ласка після своїх реплік. Для цього слід натиснути на синій олівець, який Ви бачите у верхній панелі вікна редагувань. Підписуватись потрібно, щоб усі могли легко бачити, кому та чи інша репліка належить--Unikalinho (обговорення) 08:42, 28 березня 2016 (UTC)
- У чинному правописі мова про графеми, а не звуки.
- Їх занесено туди як "і подібні звуки різних мов". -- Андрій Бондар (обговорення) 16:24, 27 березня 2016 (UTC)
- однак навіть у "теоретичному" правописі немає вказівки щодо норвезької ø--DegoleX (обговорення) 11:53, 27 березня 2016 (UTC)
- Тут, скоріше, вже варто посилатися на теоретичну версію майбутнього правопису, який має повніше розкривати правила [12]. Але це доволі спірне питання, бо щось із новим правописом все тягнуть і тягнуть. Поки спитаю поради в мовознавця Пономарева. Може, він щось з цього приводу скаже. -- Андрій Бондар (обговорення) 14:16, 27 березня 2016 (UTC)
- У правописі прізвища немає, але є фраза: Oe, ö, eu передаються літерою е(§91). Тобто є точна вказівка писати графему ö → е. Андрій правий. Інша справа, що тієї вказівки не всі дотримуються; не дотримуються навіть ті, кого при всьому бажанні в малограмотні не запишеш. Чого в правописі немає, так це вказівки ø → е. Тому я не розумію чого тут посилаються на правопис у випадку з цим хлопцем?
- Там є прізвище Böll → Белль?--Unikalinho (обговорення) 13:07, 25 березня 2016 (UTC)
- Це все, звісно, добре, але "Белль" чинний правопис трактує однозначно і вичерпно (http://litopys.org.ua/pravopys/rozdil3.htm#par91). -- Андрій Бондар (обговорення) 11:29, 25 березня 2016 (UTC)
- Маю цікаве питання до шановного панства: чому в якості прикладів на «ьо» така кількість японських слів? Там спільного — хіба що передавання їх російською. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 17:17, 8 червня 2016 (UTC)
- Яка різниця, японських чи арабських? Просто це демонстрація того, наскільки "компетентний" наш Правопис, який одним-єдиним реченням безапеляційно так заявляє, що œ → е (тобто що в іншомовних словах льо, тьо, бьо, дьо тощо є неправильним, а, відповідно, ле, те, бе, де тощо правильним)--Unikalinho (обговорення) 04:33, 9 червня 2016 (UTC)
- Льо, тьо, дьо в українській мові існує, а от бьо — ні — NickK (обг.) 13:48, 9 червня 2016 (UTC)
- В даному випадку поняття "існує/не існує в українській мові" умовне. Бо йдеться про відтворення іншомовної назви доступними в нашій мові засобами. Так от "бьо" є доступним засобом для відтворення bø--Unikalinho (обговорення) 03:56, 10 червня 2016 (UTC)
- Не існує, кажете)))? А якою ж ви тоді мовою оте бьо записали?
- Див. реплікою вище--Unikalinho (обговорення) 03:56, 10 червня 2016 (UTC)
- Не існує, кажете)))? А якою ж ви тоді мовою оте бьо записали?
- В даному випадку поняття "існує/не існує в українській мові" умовне. Бо йдеться про відтворення іншомовної назви доступними в нашій мові засобами. Так от "бьо" є доступним засобом для відтворення bø--Unikalinho (обговорення) 03:56, 10 червня 2016 (UTC)
- Різниця велика, бо ні в японській, ні в арабській нема того звука, який є в прізвищі цього лижника. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 15:44, 9 червня 2016 (UTC)
- Є подібний--Unikalinho (обговорення) 03:56, 10 червня 2016 (UTC)
- Японський звук ближчий до українського, ніж до норвезького. Це підтверджується і передачею норвезького звука (і подібного звука з інших мов) у японській. Подивіться, як японці передають того ж Ґете чи Несбе. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 17:20, 11 червня 2016 (UTC)
- Я не знаю, як японці (не знаю їхнього алфавіту), але от українці, завдяки оцьому недоправопису, передають ці два прізвища неправильно.--Unikalinho (обговорення) 16:10, 12 червня 2016 (UTC)
- Українці передають правильно. А прочитати японські букви в сучасному світі — не складніше, ніж почути прізвище норвежця норвезькою. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 13:27, 14 червня 2016 (UTC)
- Хочете в "останнє слово" пограти? Ну гаразд, ви виграли. Але це не робить людину правішою (відповідно й Ви правим від своєї "перемоги" не стали). А щодо того, що складніше, а що простіше -- то це кому як--Unikalinho (обговорення) 04:14, 15 червня 2016 (UTC)
- Українці передають правильно. А прочитати японські букви в сучасному світі — не складніше, ніж почути прізвище норвежця норвезькою. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 13:27, 14 червня 2016 (UTC)
- Я не знаю, як японці (не знаю їхнього алфавіту), але от українці, завдяки оцьому недоправопису, передають ці два прізвища неправильно.--Unikalinho (обговорення) 16:10, 12 червня 2016 (UTC)
- Японський звук ближчий до українського, ніж до норвезького. Це підтверджується і передачею норвезького звука (і подібного звука з інших мов) у японській. Подивіться, як японці передають того ж Ґете чи Несбе. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 17:20, 11 червня 2016 (UTC)
- Є подібний--Unikalinho (обговорення) 03:56, 10 червня 2016 (UTC)
- Льо, тьо, дьо в українській мові існує, а от бьо — ні — NickK (обг.) 13:48, 9 червня 2016 (UTC)
- Яка різниця, японських чи арабських? Просто це демонстрація того, наскільки "компетентний" наш Правопис, який одним-єдиним реченням безапеляційно так заявляє, що œ → е (тобто що в іншомовних словах льо, тьо, бьо, дьо тощо є неправильним, а, відповідно, ле, те, бе, де тощо правильним)--Unikalinho (обговорення) 04:33, 9 червня 2016 (UTC)
- +1. Генріх Бьолль. Так писали і в радянські часи, і в наші — зокрема Іван Дзюба, Ліна Костенко та інші (Коцюбинський-художник слова, 1964:530; Історія укр-літератури, 1971:562; На пульсі доби, 1981:229; Радянське літературознавство, 1985:48; Всесвіт, 1994:71; Довідник з історії України: в 3 т., 1999:ІІІ:287; Український історичний журнал, 2001,І-ІІІ:7; Слово і Час, 2007:289, Літературознавство, 2007:8; Записки українського самашедшого, 2011:38...) Тай німці ніби так пишуть [11]
- І знову Інструкція.. В випадку з Бйорндаленом ø також повинно передаватись в укр.мові як е. Однак, так як і Б'єрндалена, як кажуть "днём с огнём", так і Бе ніде не знайдеш. Що поробиш не знає гугл таку людину (окрім двох сторінок якоїсь львівської газети). А от Бо і Бьо для пошукових систем більш знайомі. У випадку перейменування статті на Бе люди будуть дезорієнтовані, що не дуже позитивно вплине на Вікі--DegoleX (обговорення) 15:58, 21 березня 2016 (UTC)
Підсумок
[ред. код]Варіант "Бьо" є найбільш поширеним, але суперечить правопису. Варіант "Бо" трішки менш поширений, але правопису не суперечить (якщо не вдаватися до аналогій з ö). Варіант "Бе" взагалі майже не трапляється в джерелах. Тому рішення - не перейменовувати, але створити перенаправлення з "Бьо".--Piramidion 08:38, 16 липня 2016 (UTC)