Вікіпедія:Перейменування статей/Паппус → Папус
У загальних назвах краще уникати подвоєння. --В.Галушко (обговорення) 10:45, 23 січня 2018 (UTC)
Проти Краще уникати таких номінацій. Слід зробити аналіз ВП:АД. А потім постити. --N.Português (обговорення) 06:18, 24 січня 2018 (UTC)
- Серед прикладів ЛЛ, НН, РР, ТТ - ПП немає.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:14, 24 січня 2018 (UTC)
- У загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються: акумуляція, бароко, беладона, белетристика, бравісимо, ват (хоч Ватт), грип, група, групето, гун (гуни), ідилічний, інтелектуальний, інтермецо, колектив, комісія, комуна, лібрето, піанісимо, піцикато, стакато, сума, фін (фіни), фортисимо, шасі, шофер та ін.
- Тільки в окремих загальних назвах зберігається подвоєння: аннали, бонна, брутто, ванна (ванний), мадонна, манна (манний), мотто, нетто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, мулла, дурра, мірра.
- При збігу однакових приголосних префікса й кореня подвоєний приголосний маємо лише тоді, коли в мові вживається паралельне непрефіксальне слово: апперцепція (бо є перцепція), імміграція (бо є міграція), інновація (бо є новація), ірраціональний (бо є раціональний), ірреальний (бо є реальний), контрреволюція (бо є революція), сюрреалізм (бо є реалізм).
- Примітка. Коли непрефіксальне слово своїм змістом далеко відходить від префіксального (напр.: нотація — анотація, конотація), приголосний не подвоюється на письмі. /120/
— § 89. Неподвоєні й подвоєні приголосні
- Ні, треба дивитися конкретні джерела (ВП:АД) і проводити їх аналіз, а не списувати все на «правопис» (точніше, власну авторську інтерпретацію). --N.Português (обговорення) 07:21, 24 січня 2018 (UTC)
- Я згоден... згоден, що треба доводити АД-ми, що це виняток із загального правила, яке каже, що подвоєння не зберігаються у загальних назвах. Тож
За перейменування. Якщо буде кілька АД на пп, то можна буде повернути.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:24, 24 січня 2018 (UTC)
- Я згоден... згоден, що треба доводити АД-ми, що це виняток із загального правила, яке каже, що подвоєння не зберігаються у загальних назвах. Тож
- Ось вам АД За «папус» (погуглив --Sehrg (обговорення) 12:11, 24 січня 2018 (UTC)):
- Корнієнко, О.М.; Мосякін, С.Л. Номенклатура культивованих та здичавілих в Україні північноамериканських «айстр», з точки зору делімітації родів у трибі Astereae (Asteraceae) // Український ботанічний журнал. — 2006. — Вип. 63. — № 2. — С. 159–165.
- Дьяконова, Я.В.; Опрошанська, Т.В.; Кисличенко, В.С.; Хворост, О.П. Визначення морфолого-анатомічних ознак трави ехінацеї блідої // Український медичний альманах. — 2011. — Вип. 14. — № 2. — С. 55–56.
- Якубенко, Б.Є.; та ін. Ботаніка з основами гідроботаніки. — Київ : Фітосоціоцентр, 2011. — 535 с. — ISBN 978-966-306-151-9.
- Щодо назви «паппус», то я знайшов єдине АД:
- Павленко-Баришева, В.С. Ультраструктура плодів видів секцій Prаealtina (Gremli) Schljak. та Echinina (Näeg. et Peter) Schljak роду Pilosella Vaill. Флори Криму // Modern Phytomorphology. — 2014. — Вип. 6. — С. 263–267.
Підсумок
[ред. код]Правопис, у розділі § 89. рекомендує не подвоювати приголосні у назвах іншомовного походження. У представлених АД в обговоренні має перевагу запропонований варіант "Папус". Перейменовано.--Andriy.v (обговорення) 10:29, 3 лютого 2018 (UTC)