Вікіпедія:Перейменування статей/Паппус → Папус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У загальних назвах краще уникати подвоєння. --В.Галушко (обговорення) 10:45, 23 січня 2018 (UTC)[відповісти]

  1. У загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються: акумуляція, бароко, беладона, белетристика, бравісимо, ват (хоч Ватт), грип, група, групето, гун (гуни), ідилічний, інтелектуальний, інтермецо, колектив, комісія, комуна, лібрето, піанісимо, піцикато, стакато, сума, фін (фіни), фортисимо, шасі, шофер та ін.
    Тільки в окремих загальних назвах зберігається подвоєння: аннали, бонна, брутто, ванна (ванний), мадонна, манна (манний), мотто, нетто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, мулла, дурра, мірра.
  2. При збігу однакових приголосних префікса й кореня подвоєний приголосний маємо лише тоді, коли в мові вживається паралельне непрефіксальне слово: апперцепція (бо є перцепція), імміграція (бо є міграція), інновація (бо є новація), ірраціональний (бо є раціональний), ірреальний (бо є реальний), контрреволюція (бо є революція), сюрреалізм (бо є реалізм).
    Примітка. Коли непрефіксальне слово своїм змістом далеко відходить від префіксального (напр.: нотація — анотація, конотація), приголосний не подвоюється на письмі. /120/

§ 89. Неподвоєні й подвоєні приголосні

Підсумок

[ред. код]

Правопис, у розділі § 89. рекомендує не подвоювати приголосні у назвах іншомовного походження. У представлених АД в обговоренні має перевагу запропонований варіант "Папус". Перейменовано.--Andriy.v (обговорення) 10:29, 3 лютого 2018 (UTC)[відповісти]