Вікіпедія:Перейменування статей/Піп Іван Чорногірський → Чорна Гора (Чорногора)

Піп Іван Чорногірський → Чорна Гора (Чорногора)

В поточній назві сторінки використовуеться оронім, який не відповідає Державному реестру географічних назв України. На підставі Закону України “Про географічні назви” від 31 травня 2005 р. № 2604-ІV.11 травня 2009 р. постановою Кабінету Міністрів України, використання назв з нього реєстру рекомендується для забезпечення потреб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій, засобів масової інформації та громадян в офіційній інформації про назви географічних об`єктів. Також ця назва не вживаеться на деяких картах, які видаються державними картографічними підприємствами, зокрема до них відноситься "Українські Карпати : Топографічна карта. 1:200000" Державне підприємство "Київська Військово Картографічна Фабрика". Ось шматок з цієї карти на зовнішньому ресурсі, бо не знаю її ліцензіі (http://i65.tinypic.com/16875kx.jpg)

Доводи сторони, яка наполягає на офіційному оронімі Піп Іван, пояснює єтимологію базуючись на місцевих переказах Івано-Франківської області, які суперечать одне одному, і є такою, що розбігається з позицію НАН України, викладеною в Етимологічному словнику топонімів України, де він вказує що назва Чорна Гора має більш прозору єтимологію. Єдиним науковим джерелом, яке пояснюе оронім Піп Іван для гори на чорногорському масиві

• Габорак М. Назви гір Івано-Франківщини: словник-довідник. Місто НВ, 2005.

Це видання не відноситься до рекомендованих НАН.

Натомість, праць які підтримують оронім Чорна Гора(давніша історія, більш чітку єтимологія) є більше, зокрема:

• Янко М.П. Янко М.П. Топонимический словарь Украины. Топонимический словарь Украины — К:. Знання, 1998. — 430 c., cтор. 385
• Маринич О.М. (відповід ред.) Географічна енциклопедія України. В 3-х томах. Том 3: П-Я, сторінка 41
• Лучик, В. В. Етимологічний словник топонімів України : 3700 географічниї назв. Київ.

Докази, базовані на дослідженнях історичних карт і письмових джерел також свідчать, що назва Чорна Гора почала вживатися на картах і в письмових джерелах, як мінімум з XVII сторіччя. Більш детально ці докази висвітлений на сторінці Піп Іван Чорногірський в секції назва. Використання локального ороніму Піп Іван Чорногірський, замість офіційної назви, для позначення однієї з найвищих гір Чорногорського масиву вносить додаткову плутанину в існуючу двозначність.

Ynosa (обговорення) 11:35, 13 березня 2018 (UTC)

Тут не все так просто. Є Чорногірський масив. Фактично Чорногора - це весь хребет з усіма вершинами та відрогами. І... раптом на ньому ще й з'являється Чорна Гора, причому не найвища. Однозначність назви Чорногірського масиву змазана. Замішання гарантоване. На географічній мапі України з'являється недоладна тавтологічна скоромовка "Чорна Гора (Чорногора)", зате чиєсь самолюбство щодо "високої етимологічності даної назви" злітає вгору на висоту 2028 м! А на Ґуґл-мапі взагалі найбільшими літерами "Білий слон". Чомусь останнім часом з Закарпаття надходить все більше й більше суперечливих сигналів. Чого б це? Mykola Swarnyk (обговорення) 06:01, 21 березня 2018 (UTC)

Уточнення щодо великих літер

Ynosa, чи не могли б ви зробити фотографії/скани із друкованих джерел, які ви наводите? Мене цікавить в першу чергу як у топонімі вказане друге слово — з великої літери чи ні:

• Чорна гора
• Чорна Гора

--VoidWanderer (обговорення) 12:31, 13 березня 2018 (UTC)

На жаль, неоднозначно:

• в картах "Чорна гора" (друге слово з малої букви)
• в Лучика - Чорна Гора, http://i67.tinypic.com/k50im8.png
• в держреестрі - Чорна Гора, http://i63.tinypic.com/2s1vv6d.png
• В Янка - невизначено, дає тільки перше слово - Чорна, далі вже "гора" йде в тлумаченні - http://i65.tinypic.com/aeaxxu.png

Мені персонально більш подобаеться, слово "гора" з маленької, але здаеється, Чорна Гора є більш справильним з огляду на джерела Ynosa (обговорення) 14:26, 13 березня 2018 (UTC)

Згідно чинного українського правопису, все ж правильно писати Чорна гора, а не Чорна Гора:

• § 38, п.8 // pravopys.net
• § 38, п.8 // litopys.org.ua
• § 38, п.8 // pravopys.mova.info

--VoidWanderer (обговорення) 17:23, 15 березня 2018 (UTC)

Щодо малої/великої літери — назви Чорна гора і гора Чорна Гора — це різні назви. У першому випадку гора має назву Чорна, в другому — Чорна Гора, тобто Гора — частина власної назви (п. 8.1 §38 правопису). Так само, коли є село Нове Село чи Нове Місто ми ж його не називаємо просто Нове. І в тому ж реєстрі є, окрім гори Чорна Гора (Піп Іван), ще й просто гора Чорна (Ф-32336). От вона якраз і буде Чорна гора з малої літери.--Анатолій (обг.) 10:35, 20 березня 2018 (UTC)

Попередній підсумок

Ynosa, ви навели переконливі аргументи щодо того, що назва статті має бути Чорна гора. Втім, я пропоную два уточнення:

• писати «гора» з маленької, оскільки у джерелах зустрічаються різні варіанти, а чинний правопис говорить про вжиток маленької літери (див. вище);
• уточнювати не (Чорногора), а (Карпати), оскільки в Карпатах немає інших Чорних гір, і подача масиву у дужках — надмірне уточнення. Проте в Україні є інші Чорні гори: Чорна гора.

Тобто остаточний варіант: Чорна гора (Карпати). --VoidWanderer (обговорення) 17:29, 15 березня 2018 (UTC)

•  Проти згідно з ВП:ІГО. В офіційному реєстрі подвійна назва: Чорна Гора (Піп Іван). В енциклопедіях домінує взагалі Піп-Іван з дефісом (ЕСУ, УРЕ), є ще Піп Іван без дефісу (ЕУ). Під назвою ж Чорна Гора там іде Карадаг. Ні назва Чорна Гора, ні Піп Іван не є унікальними, тож уточнення у будь-якому разі потрібне. Я б надав перевагу або подвійній назві (хоч це й не дуже вписується в правила), або Піп Іван (Чорногора) як основній — NickK (обг.) 18:04, 15 березня 2018 (UTC)

  NickK, а чому ви використовуєте як аргумент унікальність назви? Скажімо, Піп Іван Чорногірський поляки називали Роспєваний, можливо є ще якась місцева маловідома назва, яка буде, тим не менш, унікальною, — той же Попіван. Це буде унікально, але не авторитетно. Здається, в цьому випадку ми маємо керуватися не унікальністю, а саме пошуком найбільш авторитетних джерел, чи не так? А вже визначившись із джерелами, ми змогли б і унікальну назву створити через уточнення в дужках.

  Оцінюючи джерела:

  • Лучик, В. В. не видається авторитетним — його словник є етимологічним, тобто розглядає саме етимологію топонімів, їх походження, і не претендує на точність.
  • офіційний реєстр можливо й справді авторитетний, але не в правописі так точно, оскільки вони пишуть: Юзева гора про урочище (згідно правопису мало б бути Юзева Гора), але: Винна Гора, Висока Гора, Велика Гора, Іванова Гора, Аламанова Гора, Теляціка Гора, Озерецька Гора про гори (хоча мало б бути, напевне, Винна гора, Висока гора, Велика гора, Іванова гора, Аламанова гора, Теляціка гора, Озерецька гора). Це я навів лише помилки, бо там зустрічаються і правильно названі урочища (з великої), і правильно названі гори (з малої).
  • Янко М.П. Топонимический словарь Украины — К:. Знання, 1998 — видається авторитетним і спеціалізованим, вказує Чорна гора. Але теж не все гаразд — там взагалі немає ні Поп Іван, ні Піп-Іван, навіть Мармароського (може, Мармароський має теж іншу назву?)
  • Українські Карпати : Топографічна карта. 1:200000 (Державне підприємство "Київська Військово Картографічна Фабрика") — Чорна Гора: лінк
  • Карта 1:50000 Генерального штабу, 1985 р. — рос. Черная Гора: лінк

  Чи є ЕСУ та УРЕ більш авторитетними? Це ж ніби третинні джерела? Наведена ЕУ взагалі пише Говерля, я не впевнений, що це джерело є авторитетним згідно чинного правопису.

  --VoidWanderer (обговорення) 19:27, 15 березня 2018 (UTC)

  @VoidWanderer: Як на мене, тут три окремі питання:

  1. Яку з двох назв (Піп Іван чи Чорна гора) обрати? Очевидно, що саме ці дві (а не якісь інші) найбільш офіційні та найбільш поширені.
  2. Як записати обрану назву за чинним правописом (Піп Іван чи Піп-Іван, Чорна гора чи Чорна Гора)?
  3. Яке уточнення додати? І ні, унікальність назви не є моїм аргументом, я лише констатую, що обидві назви не є унікальними та потребують уточнень.

  Я пропоную розпочати з першого питання, а саме згідно з ВП:ІГО та на основі вжитку в енциклопедіях встановити, яка з двох назв у реєстрі найбільш уживана та відповідно найбільш упізнавана — NickK (обг.) 13:27, 16 березня 2018 (UTC)

  Так, згоден з цими міркуваннями. Отже у нас варіанти:

  • На користь Піп Іван/Піп-Іван найбільш авторитетні джерела:
    1. ЕСУ — О. О. Кагало, на основі матеріалів.
    2. УРЕ — на основі матеріалів доктора географічних наук і професора Геренчука К. І. (1904—1984)
    3. Частково держреєстр, як другу назву
  • На користь Чорна гора/Чорна Гора найбільш авторитетні джерела:
    1. Карта 1:50000 Генерального штабу, 1985 р. — рос. Черная Гора: лінк
    2. Українські Карпати : Топографічна карта. 1:200000 (Державне підприємство "Київська Військово Картографічна Фабрика") — Чорна Гора: лінк
    3. Янко М.Т. Топонимический словарь Украины — К:. Знання, 1998 — авторства Янко М. Т. (член Географічного товариства України, кандидат педагогічних наук).

       До речі, варто почитати цього Янка: Розташована в Чорногорах, на пн. зх. від Говерли. Схили Ч. вкриті переважно буком, а вище дубом, які створюють темний вигляд гори в порівнянні з горами навколишніми. Мабуть чоловік більше педагог, аніж географ, інакше б не писав дурниць, що пояс дуба може йти вище поясу бука. Згідно з ЕСУ В Карпатах... — 3 осн. пояси ліс. рослинності: передгірний з домінуванням дубових насаджень (до 600 м над р. м.), нижньогірний з переважанням букових лісів (від 600 до 1000– 1200 м над р. м.) та високогірний зі значною часткою темнохвой. лісів (від 1000–1200 до 1350– 1500 м над р. м.). Ні на Говерлі, на На Бребенескулі, ні на Попі Івані (2028 м!) ніякого дуба нема й не могло бути. Люди не мають найелементарніших базових понять. Це як назвати чоловіка чорнявим, бо в нього чорні чоботи. Mykola Swarnyk (обговорення) 03:47, 27 березня 2018 (UTC)

    4. Частково держреєстр, як першу назву

  Здається, така ситуація. --VoidWanderer (обговорення) 13:56, 16 березня 2018 (UTC)

• Дозволю собі докинути 5 копійок. Географічні назви об'єктів використовуються не лише географами. Є сотні і тисячі наукових праць, дуже високого наукового рівня, в тому числі академічних (і тут уже колеги накидали кілька) . Зараз ми витягли якийсь 1 відсоток від усього масиву публікацій і пробуємо махом розсудити питання. Мені свого часу удвох з покійним проф. К.А.Малиновським довелось готувати до публікації бібліографію праць, дотичних до Біологічного стаціонару "Пожижевська" - 30 сторінок самих лише назв праць. На жаль, у мене не збереглось примірника цієї публікації, але можу вам гарантувати, що практично в кожній другій з них згадувались Говерла, Брескул, Піп Іван та інші вершини. Посилатись на нібито, одну працю Габорака М. - це кричущий нонсенс. Зрозуміло, що з'явився якийсь реєстр, на нього освоєні гроші, все для зручності громадян. Ось тільки відкрити файл назв по жодній з суміжних областей мені чомусь не вдається. Етимологічний словник цікаво подивитись, але подавати його як єдине валідне джерело - це велике перебільшення. Тому я особисто пропоную відхилити дану заявку, як недостатньо обґрунтовану. Тим більше, неясно на що перейменовувати - на Чорна Гора, Чорна гора чи Чорна (гора)?  Проти. Та й що це за грамотність така - "реестр", "єтимологія"? Mykola Swarnyk (обговорення) 07:33, 17 березня 2018 (UTC)

  Шановний Mykola Swarnyk, абстрактні сотні і тисячі наукових праць — це дуже розпливчато. Ви справді можете допомогти, якщо наведете саме профільні, спеціалізовані джерела з цього питання. Я щойно аналогічний допис залишив для пана Ynosa — в ідеалі, це мають бути праці з галузей географії, геофізики, топографії, тощо. --VoidWanderer (обговорення) 18:47, 19 березня 2018 (UTC)

Мої коментарії:

• Не сприймаю як докази посилання на інтернет, а тільки першоджерела, такі, які можна буде цитувати в статті безпосередньо. В одній з дискусій(не в вікіпедії) про назву мене відіслали на інтернет сторінку [ГЕУ] як доказ того що Піп Іван - власна назва чорногірського масиву, натомість при перевірці оригіналу виявилося, що друкований примірник ГЕУ вказуе на Піп Іван як на гору в Марамороському масиві.

• УРЕ — на основі матеріалів доктора географічних наук і професора Геренчука К. І. (1904—1984)

З цим лінком погоджуюсь, у мене в наявності всі томи, я перевірив, статті Чорна Гора вдійсності немає, а Піп Іван є - том 8, сторінка . Натомість нема жодної згадки про Піп Іван в Мараморосах, то використовуючи вашу риторику, на думку Геренчука такої гори взагалі немає.

• ЕСУ — О. О. Кагало, не думаю що це видання можна вважати за повноцінний доказ.

По-перше, ми судимо тільки по статті "Карпати", мені здається вказана назва Піп Іван, тому що Кагало просто вона більше подобається. По друге, в.н Чорна Гора і Піп-Іван знаходяться у невиданих томах і цю частину важко перевірити. І, так, я буду писати авторам.

Далі, деякі матеріали в "на основі матеріалів" просто є недостовірними: Наприклад, в [Собашко В. Дорогами і стежками Карпат. Львів, 2003], стор. 29, 29, 93 вживаеться г.Чорна Гора (Піп Іван; 2026)

Далі: По виданням за участю карпатського біосферного заповідника, який цитується [Праліси в центрі Європи: Путівник по лісах Карпат. біосфер. заповідника. Бірменсдорф; Рахів] нажаль примірника у мене немає, і знайти її цифрової версії я не можу, але я точно знаю, що більшість працівників біосферного є мешканцями Рахівського району і навряд чи вживають власну назву Піп Іван, я також "тримав в руках" багато книг за участю біосферного заповідника, і можу сказати що в.н. Чорна Гора домінує З того шо я можу довести - проф. Ф.Д. Гамор(якого я знаю особисто) вживає в.н. "Чорна Гора", [Ecological and Social-Economic aspects of Ethnic-Cultural and Historical Heritage Conservation in the Carpathians : proceedings of the International Conference, September 1-5, 2005] стор 97, 98 - Чорна Гора (Піп Іван)

• "Зрозуміло, що з'явився якийсь реєстр, на нього освоєні гроші, все для зручності громадян" - Це персональне судження, воно неконструктивне і маніпулятивне. Для мене і, громадян України мабуть, авторитетне.

  Стосовно помилок, вибачаюся за мою неграмотність, постараюся виправити, але шановний Mykola Swarnyk, на персоналії переходять тоді, коли закінчуються аргументи по суті справи.

Ynosa (обговорення) 15:34, 19 березня 2018 (UTC)

Ynosa, наводити так аргументи як ви зараз навели — це контрпродуктивно. Ми не змагаємося за кількістю референсів. Ми шукаємо найбільш авторитетні джерела. Тому якщо загдка про рос. Материалы совещания геофизиков и астрономов Украины ще може вважатися більш-менш релевантним щодо авторитетності (підозрюю, мова йшла і про обсерваторію на горі), то рос. Изд-во социально-економической лит-ры, рос. Злаки СССР, «Тисяча найновіших тлумачень давніх українських назв, імен, прізвищ. Євшан-зілля» — це вже нікуди не годиться. Двома дописами вище я підібрав коротко найбільш авторитетні джерела щодо кожної з назв. Якщо вам є чим доповнити шальки Чорної гори — доповнюйте. Але тільки спеціалізованими працями та думками науковців — тобто з галузей географії, топографії. --VoidWanderer (обговорення) 18:04, 19 березня 2018 (UTC)

Погоджуюся на зауваження, врахую в майбутньому, видаляю список. Ynosa (обговорення) 18:34, 19 березня 2018 (UTC)

• @Ynosa: Якщо цитуєте - цитуйте аргумент до кінця. Ваш головний доказ, передбачений законом славний реєстр - не відкривається! У ВАС він відкривається? Якщо так - вишліть, з вашої ласки. Якщо ні, - перевірність під сумнівом. Перевірність, здатність верифікувати джерело - одна з основ Вікіпедії. Якщо посилання бите - може не варто це ставити як головний доказ? Я не кажу, що назва неправильна, я кажу що аргументація недостатня.
  

Тепер про джерела на Піп Іван (спеціально відібрані без Попа Івана Мармароського):

1. Червона книга України. Рослинний світ/ за ред. Я. П. Дідуха — К.: Глобалконсалтинг, 2009. – 900 с. (г. Піп Іван)
2. Малиновський К.А. Рослинність високогір'я Українських Карпат. — К.: Наук. думка, 1980. — 278 с. (г. Піп Іван)
3. Геоботанічне районування Української РСР / АН УРСР, Ін-т ботаніки ім. М. Г. Холодного; [Т. Л. Андрієнко, Г. І. Білик, Є. М. Брадіс та ін. ; відп. ред. А. І. Барбарич]. – Київ: Наук. думка, 1977. – 304 с. (г. Піп Іван)
4. Кияк В. Малі популяції рідкісних видів рослин високогір'я Українськиї Карпат. — Львів: Ліга-прес, 2013. — 248 с. (г. Піп Іван)
5. В.Г. Кияк, Р.М. Черепанин ПОПУЛЯЦІЙНА РІЗНОМАНІТНІСТЬ RANUNCULUS THORA L. ЗА МОРФОМЕТРИЧНИМИ ОЗНАКАМИ І ЖИТТЄЗДАТНІСТЮ НАСІННЯ// Науковий вісник НЛТУ України. – 2008, вип. 18.4. — С. 24—29. (г. Піп Іван)
6. Міллер Г.П. Чорногора//УРЕ, т.? (чмир-чюр) (г. Піп Іван)
7. Нестерук Ю. Рослини Українських Карпат. Ілюстрований довідник. — Львів: Поллі, 2000. — 136 с. (г. Піп Іван)
8. Дремлюга Н. Г., Зиман С. М., Булах О. В., Гамор А. Ф. ПРО ЗАБУТІ ЧИ НЕВИЗНАНІ РІДКІСНІ ВИДИ РОДУ CAMPANULA L. У ВИСОКОГІРНІЙ ФЛОРІ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ//Наук. Вісник Ужгород. ун-ту. (Сер. Біол.), 2011, Вип. 30. — C. 10-13. (г. Піп Іван)
9. Комендар В.І., Крічфалушій В.В. Поширенна виду Narcissus angustifolius в Закарпатті...//Укр. ботан. журн. - 1984. — №41. — С. 86-94. (г. Піп іван)
10. Черепанин Р.М. Аркто-альпійські види рослин Українських Карпат. — Івано-Франківськ: Видавництво Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2017. — 92 с. (г. Піп Іван)
11. Deyl M. Plant, soil and climate of Pop Ivan // Synecological study from Carpathian Ukraine. — Praha: Opera botanica čechica, 1940. — V. 2. — 290 p. (Мабуть Мілошу Дейлу "просто більше подобалась" назва Піп Іван, як і всім співробітникам Інституту ботаніки НАН України, Інституту екології Карпат НАН України, Карпатського національного природного парку, на території якого знаходиться вершина г. Піп Іван). Список джерел, зрозуміло, не є вичерпний, лише те, що вдалося похапцем нарити за вечір. Це чайна ложка. І це лише ілюструє мою тезу про те, що джерел - величезний масив, це фактично весь доробок по високогір'ю цілих галузей. Якщо в Інституті екології Карпат, де я працював, скажімо, 60 науковців і хоча б 10 з них пишуть по 4 серйозні статті на рік по високогір'ю - за 50 років це, як мінімум 200 серйозних публікацій (з г. Піп Іван). І просто не годиться аргументувати раптом і вже одним-двома посиланнями. Пропоную зняти номінацію. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:17, 21 березня 2018 (UTC)

У мене відкривається. Там 7z-архів, в ньому 4 pdf-файли.--Анатолій (обг.) 16:53, 21 березня 2018 (UTC)

Mykola Swarnyk, ви неуважно читаєте обговорення. Окрім держреєстру ще були наведені цілком релевантні джерела. Згадані вами джерела є авторитетними, але я не певен чи більш авторитетні ніж спеціалізовані топографічні. --VoidWanderer (обговорення) 17:09, 21 березня 2018 (UTC)

Топографи прийшли і пішли. А екологи, геоботаніки, ентомологи, метеорологи місяцями і роками працюють/живуть на високогірних дослідних станціях, стаціонарах, ведуть там дослідження, публікують їх; обґрунтовують, створюють і стараються захистити заповідні території; приводять і навчають студентів. З цього виникають масиви наукових фактів і публікацій, прив'язаних до певних географічних пунктів, незрівнянно численніші, аніж "суто топографічні". Це слід розуміти. Я берусь стверджувати, що в певних наукових школах традиційно побутують певні назви. Якщо ви прийшли студентом на гору Піп Іван, а потім згадали про Піп Іван у своїх перших тезах - скоріше всього, що й у вашому magnum opus через 30 років буде Піп Іван, а не раз Піп Іван, потім Чорна Гора, потім гора Чорна, потім ще якась Черная Ґорка. Це підтверджують навіть ті самі роботи чехів, поляків, які, до речі, ніде не згадують ні про яких "Білих Слонів", а пишуть чітко й одностайно "Піп Іван". І новачки, що приходять, читають у першу чергу того ж Шафера, Запаловича, Сьродоня, Контного та інших дослідників з польських/австро-угорських часів. І не переназивають гори і села на свій смак. Ну, крім москалів, звичайно. Та й то не всіх. Отже, візьмім ключових осіб, у публікаціях яких - Піп Іван (наводжу без Мармароського): Андрієнко (заповідна справа, Київ), Барбарич (Інститут ботаніки (Київ), Наукова рада відділу заповідників, пам'яток природи та дендропарків при Раді Міністрів УРСР), Гамор (Ужгородський ун-т), Геренчук (Чернівецький та Львівський університети), Голубець і Малиновський, пізніше Кияк, Кагало (Львівський університет, Науково-природничий музей, Інститут екології Карпат), Дідух - (Києво-Могилянська академія, Червона Книга України), Комендар, Крічфалушій (Ужгородський ун-т), Міллер - (видатний географ, Львівський ун-т), Черепанин (Прикарпатський ун-т, Івано-Франківськ). Отже - ця топоніміка (г. Піп Іван) присутня в працях всіх ключових установ Західної України та Києва, та є традиційною для них.

Натомість пошуки наукових джерел на «г. Чорна Гора» - дуже часто, в більшості, взагалі звертають на г. Чорна Гора в однойменному заказнику Виноградівського р-ну (висота 565 м), наприклад тут. Таких десятки. Тож може й не дивно, що працівники Карпатського біосферного заповідника на слух краще ідентифікують словосполучення "Чорна Гора". Є паралельні згадки "Піп Іван (Чорна Гора)" з Львівського Ун-ту, часом "Чорна Гора (Піп Іван)" - у містичній фантазії М.Кугутяка, Б.Томенчука, яку науковою працею навряд чи можна назвати. Є цілий ряд цих дивних публікацій, у яких проштовхується "сакральне" значення Чорногірського масиву та натискається на варіант "Чорна Гора", для того щоб якось "перескочити" до гіпотези з Аль-Массуді. Загалом перший варіант набагато краще представлений. Згідно з наведеними публікаціями пропоную або залишити назву як є, або видалити уточнення "Чорногірський" з назви, залишивши у преамбулі. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:41, 22 березня 2018 (UTC)

@Mykola Swarnyk: Уточню, що прибрати уточнення не вийде, бо є ще Піп Іван Мармароський — NickK (обг.) 12:27, 27 березня 2018 (UTC)

Маю на увазі, що Піп Іван, то й що в Чорногорі, все таки двотисячник, а тепер іще й місце масових сходжень. Піп Іван Мармароський же може залишатись "Піп Іван Мармароський" або краще перейменуватись на "Піп Іван (Мармарош)", адже це не титул, а локація. І дизамбіг. До речі, з Мармарошем теж слід трохи розібратись, бо там через раз то Марамуреш, то Марамореш, то Мармарош. Якщо є українська назва масиву - то він лишиться і в Румунії Мармарошем, це треба прояснити. Також варто додати дизамбіг на "Чорна Гора", враховуючи що "Чорна Гора (заказник)" саме включає г. Чорна Гора (565 м). Думаю, щодо гір незайвим було б у дизамбігах вказувати їхню висоту, адже висота доволі стабільний показник. Mykola Swarnyk (обговорення) 21:18, 27 березня 2018 (UTC)

Підсумок

ВП:ІГО вказує іменувати географічні назви згідно з "Орфографічними словниками НАН України (зокрема електронна версія УЛІФ)" та "Авторитетними енциклопедіями (зокрема УРЕ, УРЕС, УСЕ)". У словниках НАН України згадок про вершину немає, зате в енциклопедіях (УРЕ, ЕСУ та УЕ) згадується тільки "Піп-Іван" або "Піп Іван". Консенсусу щодо запропонованої назви, у ході обговорення, не було виявлено, а перевага серед енциклопедій на бік назви "Піп Іван" (правописний варіант відповідно до пункту §114 1. г)). Перейменовано на Піп Іван (Чорногора).--Andriy.v (обговорення) 11:45, 26 травня 2018 (UTC)