Вікіпедія:Перейменування статей/Рахиль → Рахіль

Рахиль → Рахіль

За Правописом "Рахіль" (бо "х" не шиплячий, не "ц" і не "р"), у Біблії Огієнка (найвживанішому перекладі) теж "Рахіль". Користувач Aced, однак, заперечує--Unikalinho (обговорення) 14:06, 18 листопада 2015 (UTC)

При написанні статті написання імені взято згідно вказаного джерела. --Babizhet (обговорення) 18:53, 18 листопада 2015 (UTC)

Ну відкрийте це джерело (лінк я дав), самі побачите...--Unikalinho (обговорення) 19:47, 18 листопада 2015 (UTC)

Я відкрив: українська різдвяна пісня «Не плач, Рахиле» - [1], [2], [3]. Тож ми у ситуації "історичне народне vs сучасне перекладацьке"--ЮеАртеміс (обговорення) 14:17, 19 листопада 2015 (UTC)

А Біблію Ви відкривали?--Unikalinho (обговорення) 01:54, 20 листопада 2015 (UTC)

На тому ж сайті прочитав "...А Рехав'ам, син Соломонів..." Тобто пан перекладач демонстративно кладе на правопис. В-АПОСТРОФ-А, апостроф, Карле!--ЮеАртеміс (обговорення) 14:27, 19 листопада 2015 (UTC)

У таких іменах, як Рехав'ам, цей "апостроф" позначає німий звук, що був на тому місці в давньоєврейській мові. (щоб було більш зрозуміло, це як Д'Артаньян (звідки воно взялося і замість чого там "апостроф", сподіваюсь, не треба пояснювати?)). Так що... Ви тут зі своєю критикою "промахнулися"--Unikalinho (обговорення) 01:54, 20 листопада 2015 (UTC)

Такого звуку немає в українській мові, апостроф в українській мові не позначає звуків. Апостроф у д'Артаньяні взагалі інша річ - там відокремлення частки. Використання апострофа регламентоване правописом.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:06, 20 листопада 2015 (UTC)

Але це "відокремлення частки" -- це насправді елізія кінцевого голосного цієї частки (не скажу точно, Де чи Да). Тобто звук випадає, і на його місці... пустота. Ось Вам і німий звук. У Рехав'ам -- те саме. Втім, це вже інша тема--Unikalinho (обговорення) 02:59, 21 листопада 2015 (UTC)

Походження іншомовної частки справа десята. Дартаньян кажуть, до речі. Нічого не "те саме".--ЮеАртеміс (обговорення) 00:23, 22 листопада 2015 (UTC)

Я як філолог Вам кажу, що не десята, а перша. Кажуть "Дартаньян", а пишуть "Д'Артаньян". Рехав'ам -- те саме (кажуть "Рехавам", а пишуть "Рехав'ам"). Маєте якісь аргументи, щоб це спростувати?

І робіть відступи правильно, щоб було добре видно Вашу репліку--Unikalinho (обговорення) 21:49, 22 листопада 2015 (UTC)

Хто Вам диплом дав, коли Ви мішаєте морфемні питання з фонетичними? Хоча... філолог і лінгвіст не тотожні поняття...--ЮеАртеміс (обговорення) 16:18, 23 листопада 2015 (UTC)

І що спростовувати, коли не має звукового значення апостроф у нашій орфографії? Тут розділову орфографічну функцію він виконує. Аналогічну до функції дефіса. Використання цих небуквених знаків регламентоване, а тому автор такого перекладу своєю орфографічною творчістю позбавляє себе статусу авторитетного джерела в питанні правопису імен.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:28, 23 листопада 2015 (UTC)

Дослідіть по джерелах, що таке елізія і як вона використовується, тоді продовжимо дискусію--Unikalinho (обговорення) 17:09, 23 листопада 2015 (UTC)

Вона тут ні до чого. Правопис чітко каже про частки, а не випалі звуки. Чому не через дефіс, як Мак-, - питання суто естетичне, обумовлене однолітерністю.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:13, 23 листопада 2015 (UTC)

Від того, що ви скажете "вона тут ні до чого", вона не стане справді "ні до чого". Якщо чогось не знаєте, це не значить, що цього нема. Відступ навмисно не зробив, щоб ви побачили зі сторони, як це погано виглядає--Unikalinho (обговорення) 20:51, 23 листопада 2015 (UTC)

Наведіть мені рядки правопису, де вказано "до чого" вона тут. То Ваші домисли.--ЮеАртеміс (обговорення) 23:06, 23 листопада 2015 (UTC)

Ну так, якщо в правописі немає, значить взагалі немає. Логіка залізна...--Unikalinho (обговорення) 06:42, 24 листопада 2015 (UTC)

Те, що Земля кругла -- це тоді теж лише Ваші домисли--Unikalinho (обговорення) 06:43, 24 листопада 2015 (UTC)

 Проти. Ім'я відоме з часів до зсуву і→и. Це усе одно, що пропонувати "святий Міколай". Це давно засвоєне ім'я, а тому за правилом § 90, пн. 5, а), 5), примітки 1 та 2.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:58, 19 листопада 2015 (UTC)

Те, що Ви називаєте добре засвоєним -- це український варіант єврейського імені. Зрозуміло, що якби воно було таке поширене, як Андрій чи Петро, то треба було б цьому слідувати (тому апостолів ми називаємо Андрій і Петро, а не Андреас чи Петрос). Рах(и/і)ль -- це інша ситуація--Unikalinho (обговорення) 21:54, 22 листопада 2015 (UTC)

Та сама ситуація. Це питання традиції, а не поширеності. Так, наприклад, російською королівське ім'я Lothar передається як Лотарь, попри непоширеність.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:17, 23 листопада 2015 (UTC)

Лотарь -- та ну? А Лотар Маттеус?--Unikalinho (обговорення) 17:06, 23 листопада 2015 (UTC)

Слово "королівське" ми не помічаємо? ru:Лотарь--ЮеАртеміс (обговорення) 17:09, 23 листопада 2015 (UTC)

 Проти «Не плач, Рахиле...» це наше, українське. Mykola Swarnyk (обговорення) 16:53, 4 січня 2016 (UTC)

• Підсумок: застосування правопису тут спірне, оскільки можна застосувати правило щодо усталеності та церковної лексики (аргумент UeArtemis про застосування § 90, пн. 5, а), 5), примітки 1 та 2). Аргумент щодо усталеності, зокрема в народній творчості («Не плач, Рахиле...» від користувачів UeArtemis та Mykola Swarnyk) не спростовано, це написання підтверджується джерелами, тож не перейменовано — NickK (обг.) 18:35, 29 лютого 2016 (UTC)