Вікіпедія:Перейменування статей/-іель → -ієль

-іель → -ієль

§ 91. E, Ö, EU, пн. 2: після апострофа, е, і, й, ь пишеться є, а не е; але після префіксів і споріднених з ними елементів пишеться е.

Пропоную задати ботам виправити імена, в яких є -іель.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:20, 14 січня 2016 (UTC)

• Тобто виходить, що всі імена Даніель і Деніел мають стати Данієль і Денієл? Було б добре перевірити це за словниками: якщо Габрієль вживаний і є в УЛІФі, Данієль ще непогано гуглиться, то Денієл практично не знаходиться в джерелах. Натомість УЛІФ має ім'я Аріель, а не Арієль, хоча там те саме правило, і, наприклад, Аріель Шарон практично не відомий як Арієль Шарон — NickK (обг.) 12:33, 14 січня 2016 (UTC)
• І на всяк випадок повний список імен для перевірки: Аріель, Габріель, Даніель, Деніел/Деніель, Дреміель, Єхіель, Маріель, Мюріель, Натаніель, Роніель — NickK (обг.) 12:40, 14 січня 2016 (UTC)
  • Міністр закордонних справ Ізраїлю Арієл Шарон зателефонувавши міністру закордонних справ України Борису Тарасюку... 09.02.1999--ЮеАртеміс (обговорення) 12:42, 14 січня 2016 (UTC)
    • лідер опозиції та партії Лікуд Арієль Шарон здивував телеглядачів (2001)--ЮеАртеміс (обговорення) 08:01, 17 січня 2016 (UTC)
  • Німець Данієл Келер – один із небагатьох людей на Заході, хто працює з бойовиками-ісламістами... [1]--ЮеАртеміс (обговорення) 12:46, 14 січня 2016 (UTC)
    • -іелі продукт посередньої грамотності тих, хто пише.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:47, 14 січня 2016 (UTC)

      Я перевірив УЛІФ: є Аріель, Габрієль, Маріель (місто, але ім'я пишеться так само). Тобто б Габріелях сумніву нема (та й було Вікіпедія:Перейменування статей/Габріель → Габрієль), а от щодо решти складніше: або помилка в словнику, або є якийсь виняток з правопису, бо в джерелах таке написання доволі рідкісне — NickK (обг.) 13:15, 14 січня 2016 (UTC)

      Чи може УЛІФ бути авторитетним джерелом???: "УЛІФ має помилки".--ЮеАртеміс (обговорення) 13:23, 14 січня 2016 (UTC)

      Тому я й написав вище: Було б добре перевірити це за словниками. За словниками, а не за словником УЛІФ — NickK (обг.) 14:28, 14 січня 2016 (UTC)

Треба зрозуміти, чому "Даніель", а не "Данієль". Причина в тому, що ці імена первісно композити з першого елемента "Дані" (або Арі, або ще якийсь) і другого -ель (що з івриту означає "бог"). Підтвердженням цього є те, що в укр. мові маємо аналогічне ім'я Даниїл, де оце "іл" -- це та ж сама морфема, тільки слов'янізована (підтвердження можна знайти, наприклад, зі статті Даниїл, яка написана згідно з джерелом, що там подане). Так от романський варіант "ель" дає стик морфем. А ми знаємо, що йотування не відбувається, якщо дві голосні поспіль належать до двох різних морфем. І тому оці Даніелі, Аріелі тощо мають бути винятками з правопиного правила. І недосконалість Правопису, який "забув" прописати цей нюанс, не може бути приводом ігнорувати здоровий глузд (див. ВП:ІУП). Тому  Проти. Зазначу, що слово Спанієль не входить у цей перелік, бо його походження інше, і на нього вищезазначене не розповсюджується--Unikalinho (обговорення) 20:01, 14 січня 2016 (UTC)

• В межах української мови ЦЕ ОДНА МОРФЕМА. І не йотуємо лише, коли маємо справу з префіксоподібними морфемами (ді+електрик). Див. правило. Тут суфікс, якщо по-Вашому. І немає ніякої недосконалості правопису. Є недосконалість його тлумачів.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:09, 15 січня 2016 (UTC)
  • Навідне питання. А чому "матеріальний", а не "матеріяльний"? І чому "стадіон", а не "стадійон"?--Unikalinho (обговорення) 09:49, 15 січня 2016 (UTC)
  • Тому, що не харківський правопис, а чинний. В переліку вище немає а та о.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:44, 15 січня 2016 (UTC)
    • Отже, розумного пояснення нема. І нема бажання зрозуміти суть. Очевидне порушення ВП:НДА--Unikalinho (обговорення) 12:23, 15 січня 2016 (UTC)
    • Звертатися до морфеми ель, після того, як слово пройшло кілька мов-посередників, як до української продуктивної морфеми - ось що абсурд.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:10, 15 січня 2016 (UTC)
• Повністю переконливими є аргументи NickK та Unikalinho. Можливо, ЮеАртеміс теж погоджується? — Юрій Дзядик (о•в) 21:10, 14 січня 2016 (UTC).
  • Нік підняв питання про ієрархію джерел. Це дійсно важливо. Проблема в тому, що немає ніякої усталеності: в різні роки по-різному. А от аргументи Унікалінга зовсім і не аргументи, а нерозуміння.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:15, 15 січня 2016 (UTC)
    • По-перше, не "Унікалінга", а "Унікалінью". Або пишіть латинкою. Надалі сприйматиму подібні спотворення як особисту образу. По-друге, якщо Ви щось вважаєте нерозумінням, то це не значить, що так є насправді. В даному випадку я свою пояснив, а от Ваша позиція справді виглядає нерозумінням (бо Ви не подаєте ніякого реального спростування моїм поясненням) і небажанням зрозуміти (інакше б хоч би спробували вдуматись у зміст написаного мною)--Unikalinho (обговорення) 09:47, 15 січня 2016 (UTC)
      • Спростовувати нічого. Вам просто не подобається Правопис, а тому Ви відкидаєте його правила. -ель/-іель не є продуктивним суфіксом в межах нашої мови. І навіть якщо погодитись, що це окрема морфема для української, то усе одно правило лише про нейотацію після префікса. А от, наприклад, запозичене ді- з діелектрика є продуктивним.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:49, 15 січня 2016 (UTC)
        • "Спростовувати нічого" -- тобто Ви повністю ігноруєте те, що я тут розписав, так ніби цього й немає. Типова позиція "я не розумію -- значить цього нема". З послідовниками такої теорії нема жодної можливості про щось дискутувати...--Unikalinho (обговорення) 12:28, 15 січня 2016 (UTC)
• Той же Арієл (Ариїл - "Божий лев") є одним із імен Єрусалиму та іменем одного сучасного міста. [2]--ЮеАртеміс (обговорення) 07:24, 15 січня 2016 (UTC)
  • Ну і що? Он у Біблії Огієнка зустрічаємо "діядеми", "матеріяльна", "Іродіяда" -- і що з того?--Unikalinho (обговорення) 10:02, 15 січня 2016 (UTC)
    • Матеріяльна з головою видає харківський правопис. Ми іншим користаємося.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:40, 15 січня 2016 (UTC)
      • Так от це посилання, що Ви вище навели, з цієї ж серії. Цим "харківським" "варіянтом" активно користуються церковні діячі (зокрема професори теології типу автора того тексту)--Unikalinho (обговорення) 12:23, 15 січня 2016 (UTC)
      • Та Ви шо? Ну, продемонструйте ще слова там за харківським. Наведений запис відповідає чинному.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:03, 15 січня 2016 (UTC)
      • Вище продемонстрував. А "Наведений запис відповідає чинному" -- ну так, так сказав ЮеАртеміс...--Unikalinho (обговорення) 14:07, 15 січня 2016 (UTC)
        • Див. § 91. Тобто у конкретно цьому джерелі жодної ознаки "харківщини".--ЮеАртеміс (обговорення) 14:09, 15 січня 2016 (UTC)
          • Бачите, Ви зациклилися на одному і не чуєте, що Вам кажуть. Правопис недосконалий, він усіх моментів, на жаль, не прописує. Якщо він не прописує моменту ge→хе, хоча він насправді є (якраз це є доказом його недосконалості), чому не може такої ситуації бути й тут (я про Дані (Арі і т.д.) + ель (el --- бог))? А "стадіон", "матеріальний" тощо -- це до питання "ОДНІЄЇ МОРФЕМИ". Ні, шановний, етимологічно це ДВІ морфеми. Ви будете заперечувати важливість фактору етимології у формуванні правописних норм?--Unikalinho (обговорення) 20:48, 15 січня 2016 (UTC)
          • Морфемний поділ дуже складна штука. Чули, що в цілині корень "цілин"? А я от чув. І недосконалість правопису це Ваша упередженість, а не об'єктивний факт. Правопис умисно уникає такої конкретики (хекання, джекання, жекання літери G тощо), адже неможливо охопити усі орфографії світу, передачу з усіх мов. Тут у правописі про звуки.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:52, 16 січня 2016 (UTC)

Приклади

Засилля -іелів це таки сучасний русизм. Ось трохи старих книг:

1. Арієль: 1, 2, 3, 4, 5, 6

   Арієл: [3], [4]

2. Габрієль: [5], [6], [7], [8], [9], [10], [11], [12], [13]
3. Данієль: [14], [15], [16], [17], [18], [19], [20], [21], [22]

   Денієл: [23], [24], [25], [26], [27], [28], [29], [30]

4. Єхієл: [31]
5. Марієль: [32], [33]
6. Мюрієл: [34], [35], [36], [37], [38]
7. Натанієль: [39], [40], [41], [42], [43], [44], [45], [46]

--ЮеАртеміс (обговорення) 08:39, 15 січня 2016 (UTC)

---

Вибірково відкрив два з Ваших посилань: 1 і 2. У першому є заголовок "Всесвит". У другому ми бачимо в тексті, де вжите слово "Данієль", також слово "полоси" (див. верхній рядок сканованого тексту). Питання: чи варто довіряти таким джерелам? Припускаю, що й інші з цієї ж серії--Unikalinho (обговорення) 09:54, 15 січня 2016 (UTC)

• А тепер дивимося на обкладинку: Всесвіт. Книжки у гуглі можуть бути підписані як завгодно (Ради汀анс使ка пыс使менник., 1979).--ЮеАртеміс (обговорення) 10:42, 15 січня 2016 (UTC)
  • Все одно не авторитетне джерело--Unikalinho (обговорення) 12:24, 15 січня 2016 (UTC)
    • "Ваші докази не докази"? Чуркізм. --ЮеАртеміс (обговорення) 13:13, 15 січня 2016 (UTC)

ПОЛОСА́, и, жін. Набрана або видрукувана сторінка книги, журналу, газети. На редакційній мові газетну сторінку називають полосою (Наука і життя, 5, 1962, 6); — Я всю увагу звернув на великого розміру політичні статті, коли вичитував полоси (Павло Автомонов, Коли розлуч. двоє, 1959, 692).

— Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 95.

При чому на тій же картинці у низу є слово шпальта. Там про видавництво.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:54, 15 січня 2016 (UTC)

• І прошу зі шпальтою полосу не плутати:--ЮеАртеміс (обговорення) 11:04, 15 січня 2016 (UTC)

ШПА́ЛЬТА, и, жін. 1. Ряд коротких рядків у газеті, журналі і т. ін., розташованих один під одним так, що вони становлять вертикальну смугу на сторінці.

— Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 514.

• Добре, нехай тут правильно. Але Ви спочатку дайте розумне пояснення, чому чинний Правопис каже писати "стадіон", а не "стадійон", при тому що він же каже йотувати другий голосний, якщо є два поспіль. А також ще поясніть, чому, якщо Правопис каже, що g передається через "г" (і більше на цю тему нічого), чому ж тоді ми пишемо Харед Борхетті (Jared Borgetti) та Хетафе (Getafe). От поясните це, тоді продовжимо--Unikalinho (обговорення) 12:23, 15 січня 2016 (UTC)

  Знов продемонстрували нерозуміння комплексних явищ. GE там позначає хе. Правопис же веде мову про літеру G, яка позначає відповідний звук G. За правописом в українській можливі ПЕВНІ зяяння в ПЕВНИХ позиціях, а не усі. Жива мова ніколи не має універсальних правил (як те, що Вам хочеться: повна заборона чи повний дозвіл на зяяння), звідти і винятки для префіксів, дозвіл окремих нейотованих звуків, заборона інших.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:01, 15 січня 2016 (UTC)

  "Правопис же веде мову про літеру G, яка позначає відповідний звук G" -- такого там не сказано! Там чітко сказано: літера G передається через "г". Ні про яке "хе" там немає. І що?--Unikalinho (обговорення) 13:59, 15 січня 2016 (UTC)

  Там зовсім нічого не сказано: "G і h звичайно передаються літерою г" під заголовком "Приголосні". При чому приголосними називають звуки, а не літери. Слів буква, літера там немає.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:02, 15 січня 2016 (UTC)

  Я залишаю за собою право не відповідати на репліки, написані в некоректній формі, зокрема в такій формі, коли їх просто не видно на фоні моїх--Unikalinho (обговорення) 14:05, 15 січня 2016 (UTC)

  ↓ Останнє слово за Вами, детектив. ↑ І справа не в відступі, а в тому, що знову схибили.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:06, 15 січня 2016 (UTC)

Я нарешті зрозумів, чому пан ЮеАртеміс так вперто не робить відступів перед своїми репліками. Щоб опонент їх не побачив і не міг відповісти, і як наслідок, щоб виграти гру в "останнє слово"--Unikalinho (обговорення) 14:03, 15 січня 2016 (UTC)

• Цитую [Арієль 4] (Сава Чернецький / Vyd-vo Rus'ko"i knyharni, 1913 - 55 стор): Говорячи се, потиснув чародїйну рожу а сейчас станув перед ним Арієль, очікуючи на прикази. Очевидно, що слова се, чародїйну через ї, рожу, сейчас, станув, прикази є застарілими або діалектними, з них сейчас, прикази є давніми русизмами. Щоправда, решта джерел свідчать, що Арієль / Арієл присутні в сучасній українській мові. Чи переважають вони над Аріель / Аріел, чи навпаки, що більш притаманно мові — це ще неясно. — Юрій Дзядик (о•в) 18:09, 16 січня 2016 (UTC).

Так, вибачте. Одне джерело потрапило за 1913 рік. Намагався давати другої половини 20-го ст.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:26, 16 січня 2016 (UTC)

А як бути з супутниками Урана Аріелем та Умбріелем?--Анатолій (обг.) 21:28, 16 січня 2016 (UTC)

УМБРІЄЛЬ — супутник Урана.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:53, 17 січня 2016 (UTC)

Арієль має яскраву і, можливо, геологічно наймолодшу поверхню в супутниковій системі Урану. (не таке авторитетне джерело, як попереднє)--ЮеАртеміс (обговорення) 07:56, 17 січня 2016 (UTC)

Арієль ... Найближчий сателіт планети Урана.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:00, 17 січня 2016 (UTC)

Супутники Урана -- не антропоніми. До останніх взагалі застосовуються інші правила, ніж до географічних чи там астрономічних назв. Тому може запросто бути ім'я Аріель, а супутник Арієль -- одне другому не суперечить--Unikalinho (обговорення) 12:43, 17 січня 2016 (UTC)

Підсумок

Взагалі не зрозумів, до чого та вся розмова про йотування — адже в цьому обговоренні мова мала йти лише про правила передачі звука е через є після е, і, й, ь. Для всіх інших звуків існують окремі правила — той же «стадіон» регулюється правилом

І пишеться: 1) на початку слова: ідея, Іліада, інструкція, інтернаціональний; Індія, Іспанія; Ібсен, Івон, Ізабелла; /121/ 2) після приголосного перед голосним, є та й: артеріальний, геніальний, діалектика, індустріалізація, матеріал, соціалізм, фіалка; аудієнція, гієна, клієнт, пієтет; аксіома, революціонер, соціологія, фіолетовий; радіус, тріумф; партійний, радій; Біарріц, Фіуме; Віардо, Оссіан, Фіораванте. І в середині слова перед голосним іноді переходить у й і відповідно передається на письмі: курйоз, серйозний; ар’єргард, бар’єр, вольтер’янець, кар’єра, п’єса.

Тобто немає ніякого тотального йотування, і взагалі це не стосується поточної теми. А щодо того, що стосується — то маємо очевидну суперечність між деякими словниками та правописом, і саме від неї треба відштовхуватись. Я спробував знайти «Арієль» та «Аріель» у словниках, однак знайшов лише «Арієль» у словнику іншомовних слів [47], тобто УЛІФ, найімовірніше, містить помилку, оскільки зараз маємо 2:1 на користь варіанту «Арієль» (правопис + словник vs УЛІФ). І хоча пошук це не аргумент як такий, але якщо шукати суто Аріель/Арієль Шарон, то значно переважають результати саме з «Аріель», бо навіть якщо шукати «Арієль» і брати в лапки, то пошуковик чомусь видає усіх Аріелів та Арієлів. Інша ситуація з Деніел/Денієл — другий варіант майже відсутній, і варіант «Деніел» має ледь не тотальну перевагу над «Денієл». Те ж саме й з Мюріел/Мюрієл. На жаль, імен в словниках зазвичай немає, тому важко робити якісь конкретні висновки з тих даних, які зараз доступні.

Я б мабуть сказав, що оскільки більшість таких слів у словниках відсутні або словники подають різні варіанти, то треба орієнтуватися на правопис і керуватися виключно ним, відповідно — замінити у Вікіпедії всі -іел на -ієл, ігноруючи практику вживання, яку я навів вище на основі пошуку. Я б так і зробив, якби не натрапив на слово realtor [ˈrɪəltə] = ріелтор. Це слово я знайшов у декількох словниках (трьох чи чотирьох). Смішно, але УЛІФ подає слова «ріелтер», «ріелтерський», і «рієлтерський», тоді як слова «рієлтер» немає. Також глянув «Велику сучасну енциклопедію» за 2013 рік (видавництво КСД), там «ріелтора» немає, однак є «Аріель» (супутник) та «Деніелс» (прізвище).

Отже, зважаючи на все вищесказане, остаточний підсумок — не проводити масових перейменувань/виправлень, а розглядати кожен випадок окремо.--Piramidion 05:43, 26 січня 2016 (UTC)

ОСКАРЖЕННЯ

• Щодо рієлтора: Українська лексика кінця двадцятого століття (присутнє твердження про неправильність ріЕлтор (!!!) як англо-русизму), Мовознавство. Не бачу яким боком це аргумент проти.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:16, 26 січня 2016 (UTC)
• Щодо "...Сучасної...": її можливий недолік у тому, що курується вона істориками, а не лінгвістами. Але це вже думки в голос, а не аргумент.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:39, 26 січня 2016 (UTC)

...дилер, брифінг, лізинг, рентинг, харизма, компакт-диск, дистриб'ютор, рієлтор, кутюр'є, саміт, кілер та ін., які раніше передавали по-різному, а переважно неправильно, зокрема ближче до англійської чи російської лінгвальної системи (діллер, бріфінг, лізінг, рентінг, харізма, компакт-диск, дістрібьютор/дистриб'ютер, ріелтор/ріелтер, кутюрьє, самміт, кіллер тощо).

— Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття. — 2. — Київ : «Пугач», 2005. — С. 248. — ISBN 966-8359-04-6.

Лінгвістичні дослідження проти словників та енциклопедій: [48], [49], [50], [51], а також... лінгвістичних досліджень [52], ну і оце ще фахове видання цікаве: [53]. Крім того, Ви так і не пояснили поширену практику вживання таких слів, як оцей "ріелтор", "Деніел", "Мюріел" тощо, які значно переважають над варіантами з "є". Враховуючи ці суперечності, моє рішення в підсумку є найбільш оптимальним для цієї ситуації. Перейменовувати й виправляти все гамузом - не дуже хороша ідея.--Piramidion 07:54, 26 січня 2016 (UTC)

Пробачте, але це зовсім різних аспектів дослідження. Тут розглядається саме форма, а не значення слова чи наявність запозичення. Словники ж, як я розумію, пішли шляхом найменшого опору - чисто фіксують "карова".--ЮеАртеміс (обговорення) 08:04, 26 січня 2016 (UTC)

Практика пояснена вище: "ближче до ...російської лінгвальної системи" - русизми-варваризми. Причина в потужнішому інформаційному полі Росії.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:05, 26 січня 2016 (UTC)

Якщо Ви мої висловлювання про походження іншомовних імен на -ель називаєте ОД (тобто моєю особистою думкою), то тим більше так можна сказати про цю Вашу репліку. Бо вона взагалі нічим не підтверджена, крім Вашого ВП:НЕТРИБУНА--Unikalinho (обговорення) 12:52, 26 січня 2016 (UTC)

Та і "цікаве фахове" посилається на Вікіпедію...--ЮеАртеміс (обговорення) 08:22, 26 січня 2016 (UTC)

Загалом я згоден з Вами, і я навіть особисто більше схиляюся до уніфікації відповідно до чинного правопису, однак Вікіпедія не повинна, так би мовити, займатися дослідженнями, а відображати реалії. А реалії такі, що вказані мною слова є у словниках, і їхнє вживання значно більш поширене саме в тому варіанті, який суперечить правопису. Ми тут ніколи не ставилися до правопису як до єдино правильного рішення - чого варті лише польські імена й прізвища окремих осіб - за правилами вони мають передаватись так, а в джерелах є по-іншому, тому у Вікіпедії ми їх теж записуємо "по-іншому", бо Вікіпедія лише віддзеркалює інформацію, наявну в джерелах, а не, повторюся, проводить оригінальні дослідження. Тому я тут наполягаю на тому, щоб кожне таке окреме проблемне слово розглядати окремо, в першу чергу через ранжування та підрахунок джерел. Попрошу когось з адміністраторів переглянути мій підсумок.--Piramidion 10:08, 26 січня 2016 (UTC)

Тому я посилаюся на правила і чужі авторитетні дослідження, а не роблю власні оригінальні. Для зазначених вище імен я навів низку книжних джерел. Тому дилема така: що авторитетніше - широка практика останніх років чи відносно старі книжки разом з чинним Правописом?--ЮеАртеміс (обговорення) 11:57, 26 січня 2016 (UTC)

Правопис тут не авторитет. Бо він просто нічого не каже про ситуацію, коли маємо ім'я на -ель, де оте -ель -- це давньоєврейське "бог", а отже, воно не може трактуватись як одна й та ж морфема з першою частиною (на відміну від "спанієль" або "Дієґо"). Точно так само як він нічого не каже про передачу іспанського ge, gi через "хе, "хі" -- але ж ми передаємо саме так. І іспанське ge-хе, і наше -iel - -іель в іменах можна, висловлюючись буквою Правопису назвати «винятками» (хоча такі «винятки» мають історичне пояснення)--Unikalinho (обговорення) 12:57, 26 січня 2016 (UTC)

Знов Ви... я вже відповідав на усю цю маячню щонайменше тричі: морфемний поділ не зберігається тут; неважливо, що за морфема, якщо перед нею не префікс; правопис веде мову про звук G (+ там є слово "звичайно").--ЮеАртеміс (обговорення) 13:48, 26 січня 2016 (UTC)

Та для Вас усе, чого Ви не розумієте -- автоматично маячня. Так би й писали: "я Вас не розумію, і найближчим часом не зрозумію". А не "маячня". Щодо "звука" -- це Ваше особисте сприйняття. А словом "звичайно" Ви самі собі перекрили можливість казати, що "ґ в іншомовних прізвищах суперечить Правопису". А історичний морфемний поділ хоч і не зберігається формально, але впливає на процеси розвитку слова (зокрема його написання)--Unikalinho (обговорення) 08:58, 28 січня 2016 (UTC)

Ой, зарікався, але не можу пройти повз... нерозуміння тотальне. Так, звук це моє особисте сприйняття. Але навіть якщо мова саме про літеру, слово "звичайно" вказує на наявність винятків. З -іє- ж такого немає - тільки один конкретний виняток. Важливість же "морфеми" ель це лише Ваша фантазія - голослівна теза, за якою жодного джерела. І нічого "звичайно" не перекриває: існує обмеження на використання Ґ: § 15. Літера Ґ, де є перелік ґ-слів та умова давнозапозиченості та зукраїнізованості + примітка про власні назви (що там Г).--ЮеАртеміс (обговорення) 09:11, 28 січня 2016 (UTC)

"Важливість же "морфеми" ель це лише Ваша фантазія - голослівна теза, за якою жодного джерела" -- це брехня, я навіть тут наводив джерела про походження імен на -ель від цієї морфеми. І не доводьте до абсурду--Unikalinho (обговорення) 08:25, 29 січня 2016 (UTC)

Ви знову демонструєте, що не володієте логікою. ПОХОДЖЕННЯ слова в іншій мові й ВАЖЛИВІСТЬ цього походження ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО НАПИСАННЯ - різні речі.

Ну різні. Так само як БУРЯК і ВАЖЛИВІСТЬ його для приготування борщу -- різні речі. І що?--Unikalinho (обговорення) 06:16, 31 січня 2016 (UTC)

G і h звичайно передаються літерою г...

...після апострофа, е, і, й, ь пишеться є, а не е: бар’єр, п’єдестал, конвеєр, реєстр, феєрверк, абітурієнт, пацієнт; В’єнна, В’єтнам, Ов’єдо, Трієст, Сьєрра-Леоне; Вандрієс, Дієго, Фейєрбах, Готьє. Але після префіксів і споріднених з ними елементів пишеться е: діелектрик, поліедр, реевакуація, рееміграція тощо.

Де тут хоч якісь натяки на винятки, окрім випадків продуктивних запозичених префіксів і подібних елементів? Де тут про природу елів? Більше Вам, Unikalinho, не відповідатиму, бо Вас зациклило.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:58, 26 січня 2016 (UTC)

Я ж і кажу: це прогалина -- Правопис просто про це чомусь не прописав. Як не прописав про передачу іспанського ge через "хе". З огляду на все це: відсутінсть тексту в Правописі не означає, що цього нема насправді. На жаль, Правопис у частині передачі іншомовних власних назв показав свою недосконалість.--Unikalinho (обговорення) 08:58, 28 січня 2016 (UTC)

Кількість мов на планеті достеменно не відома, а тому кожний випадок передачі не має бути описаний. Тут просто зазначили про наявність винятків. "Недосконалість правопису" - це лише Ваша упередженість. І годі, ми не про Ґ маємо тут мову вести.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:11, 28 січня 2016 (UTC)

Дайте відповідь на просте питання. Чи вважаєте Ви наш Правопис досконалим? Бо таке враження в мене склалось--Unikalinho (обговорення) 08:22, 29 січня 2016 (UTC)

Я не стану називати будь-що в світі досконалим. Правопис задовольняє вимогам до нього - ось моя думка. Він достатній.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:09, 29 січня 2016 (UTC)

Ну то Ви, здається, єдиний тут такий--Unikalinho (обговорення) 06:16, 31 січня 2016 (UTC)

• Немає часу докладно все розглядати (не зараз), проте трохи прокоментую:
  • Супутники Урана це антропоніми.
  • Якщо якесь старе джерело використовує, напр., України-Руси або в Українї, це не означає, що його повністю потрібно ігнорувати, потрібно розуміти окремі елементи правопису мінялись окремо.
  • СУМ-11 та УЛІФ не можуть бути 100% авторитетами в суперечливих випадках, тому що перший базуються на репресивному радянському правописі.
  • ІМГО — потрібно дивитись на етимологію і традицію. Аргумент «це вже українське слово» сам по собі не працює для більшості слів запозичених після 1798 року.

artem.komisarenko (обговорення) 09:27, 27 січня 2016 (UTC)

Це не настільки старі джерела. Написані актуальним правописом, якщо не зважати на розширення правила дев'ятки, яке було у 90-ті. А написання конкретно цих власних назв з них відповідає чинному правопису. Приклад Руси некоректний.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:20, 27 січня 2016 (UTC)

А я що кажу? Хіба я вам опоную? Конкретні правописи мають конкретні відмінності. Якщо, скажімо, в харківському відрізняється кінцеве и, то це не значить, що потрібно їм нехтувати в чергуванні абощо. Правопис складається з окремих елементів і потрібно їх розглядати окремо, а не просто казати "це старий, дивіться, в нього там ї стоїть" artem.komisarenko (обговорення) 11:20, 28 січня 2016 (UTC)

Я й посилаюся на окреме правило чинного правопису в комплексі з джерелами. Вибачте, не одразу зрозумів, що цей пункт був звернений не до мене.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:02, 28 січня 2016 (UTC)

"Супутники Урана це антропоніми" -- Ви розумієте, що самі написали? Це, мабуть, тільки в нас рулить погляд (образа вилучена)--Unikalinho (обговорення) 08:56, 28 січня 2016 (UTC)

Я-то якраз розумію. А ви? Супутники Урана мають імена персонажів Шекспіра. artem.komisarenko (обговорення) 11:20, 28 січня 2016 (UTC)

Всі планети носять імена осіб: богів, персонажів тощо. Проте з цього нічого не виводиться: двигун Дізеля - дизель.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:15, 28 січня 2016 (UTC)

Обом: ці назви (назви планет і супутників) походять від антропонімів, а не є ними. Різницю Ви, ЮеАтеміс, якраз і показали своїм останнім реченням попередньої репліки (про Дізель-дизель)--Unikalinho (обговорення) 06:16, 31 січня 2016 (UTC)

"репресивний радянський правопис" - політичний штамп, до того ж тут маємо справу НЕ З НАБЛИЖЕННЯМ ДО РОСІЙСЬКОЇ, А НАВПАКИ.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:21, 27 січня 2016 (UTC)

Це не політичний штамп, а факт. Радянський правопис було створено не внаслідок консенсусу, а внаслідок репрейсій. Втім, ви, як і ваш опонент, чомусь йдете від рішення, яке вам хочеться просунути, а не від фактів. Факт — радянський правопис був репресивним. В яку сторону ви збираєтесь наближати — то вже друга справа. artem.komisarenko (обговорення) 11:20, 28 січня 2016 (UTC)

Правописні "війни" ("перетягування ковдри" на захід чи схід) були і до більшовиків [54], а репресія це захід примусу та покарання. Неживе не можна ані покарати, ані примусити. Тож немає "репресованих" літер та правописів. І я особисто вважаю, що саме "харківщина" була украдена з політичних міркувань - з прицілом на на той час непідконтрольну Західну Україну. Такий от засіб пропаганди. Проте це справи не стосується. За харківщиною також ІЄ.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:50, 28 січня 2016 (UTC)

---

• Прошу, нарешті, припинити спроби підкорити мову правилам. Цьому ще наш Козак Луганський Володимир Даль вчив: Укладач словника не укажчик мові, а служитель, раб її… (О рускомъ словарѣ, 1860). Правила існують, щоб виправляти помилки, а не щоб насилувати мову та нав'язувати їй щось суперечливе, проти чого мова скажено пручається. Правила вторинні, вони можуть бути недосконалі чи заангажовані, або ж політично вмотивовані. Мова визначає правила, не навпаки. Коли мові народу силоміць накидають невластиві правила, народ повстає і знищує напасників. Чи переходить на іншу мову. — Юрій Дзядик (о•в) 14:37, 30 січня 2016 (UTC).

Підтвердження підсумку

• Підсумок підтверджено, в продовженому обговоренні не наведено нових аргументів, які б свідчили про можливість масового перейменування, кожен випадок потірбно розглядати окремов, відповідно до ВП:МОВА. --yakudza 17:02, 13 липня 2016 (UTC)