Вікіпедія:Правила перекладу/Вживання Г та Ґ

У чинному правописі це питання не досить чітко урегульоване:

• “У власних назвах іншомовного походження етимологічний g згідно з усталеною традицією вимовляється як г: проте збереження g у вимові не є порушенням орфоепічної норми. Отже...: Гданськ і Ґданськ, ... Гете й Ґете” (Український правопис. — 3-є вид., випр. й доп. — К., 1990. — С. 20)

Також немає послідовної політики і в названому вище словнику. Так в ньому присутнє прізвище Ґонґадзе (проте також присутнє й Гете), з чого можна зробити висновок, що автори словника не притримуються єдиної норми у вживанні Г та Ґ в іншомовних антропонімах.

У "проекті 1999 р." (див. Літера ґ) де це питання виписане більш чітко та пропоновані зміни не були офіційно затверджені і у Вікіпедії цей правопис не використовується.

• Літеру g ... у загальних назвах та у власних географічних назвах на письмі передаємо буквою г: агент, агітатор, агресія, багаж, газ, гараж, гарантія, гастролі, гвардія, генерал, глобус, гольф, граната, інтелігенція, легіон, магістр, міграція, навігація, прогрес, регіон, регістр, регулярний, серфінг; Англія, Бельгія, Гамбія, Гвінея, Гренада, Греція, Грузія, Катанга, Парагвай, Рангун, Чикаго
• У власних назвах людей (іменах, прізвищах) відповідно до g у мові-джерелі пишемо ґ, а відповідно до h — г: Верґілій, Ґеорґ Вільгельм, Фридрих Геґель, Ґеорґ Фридрих Гендель, Васко да Ґама, Магатма Ґанді, Федерико Ґарсія Лорка, Вінсент ван Ґоґ, Ґрета Ґарбо (Ґустафссон), Едвард Ґриг

Тут не написано, як бути з російськими прізвищами, проте, зважаючи на те, що вони не наведені в прикладах (і схоже ця думка превалює в мовознавців) не правильно писати Ґорбачов, Ґорький (тим більше, що ні Горбачов, ні Горький не вимовляли так своїх прізвищ)

Варто зазначити, що й в правописі 1928 року Літера ґ була не такою частою. Наприклад

• § 55. Чуже h передаємо нашим г, що ж до чужого g, то в новіших запозиченнях його треба передавати через ґ, у запозиченнях же засвоєних давніше, особливо з грецької мови, віддаємо нашим г...: Англія, газ, газета, гама, гегемонія, генеалогія (логіка...), генерал, геній, географія (граматика... грам, кілограм...), Германія, гігієна, гімназія, гіпс, градус, граф, Грузія, група, дифтонг, егоїзм... Рига, трагедія, фігура й ін.

Випадки, в яких вживання літери ґ недоцільне

• Коли мові-джерелу (чеській, грецькій, арабській) звук ґ маловластивий (як і українській; незважаючи на те, що, можливо, в давні часи чи в певних діалектах тут вимовлявся звук ґ): Гея Ґея, Євген Євґен (але з німецької те саме ім'я Ойґен, тут ґ закономірна), аль-Газалі аль-Ґазалі.
• Китайський носовий сонант передається літерою н (твердий) або нь (м'який) — без г і без ґ: Куньмін Кунмінґ.
• Коли слово, або його складова частина є спільними для мови-джерела і української, і по-українськи вимовляються зі звуком г: Новгород Новґород, Громов Ґромов. Це стосується і слів неслов'янського походження: Страсбург (пор. укр.: бургомістр), хоча по-французьки Страсбур, а по-німецьки Штрассбурґ.