Перейти до вмісту

Вікіпедія:Проєкт:Тематичний тиждень/Тиждень енциклопедичного стилю

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вікіпедія:Проєкт:Тематичний тиждень/Серпень 2014-го. 5 років по тому Тиждень енциклопедичного стилю → ???

НазваТижня: Тиждень енциклопедичного стилю

Обґрунтування Тижня енциклопедичного стилю: В УкрВікіпедії є чимало статей, які потребують виправлення стилю. Деякі статті залишаються з шаблонами:Стиль ще з липня 2006, жовтня того ж року, листопада того ж року, грудня того ж року, січня, лютого, березня, квітня, травня, червня, липня, серпня, вересня, жовтня, листопада й грудня 2007 ... і так аж до серпня 2019. Загалом 3500 таких статей, також є 17 статей, які написані занадто складно. Також (окрім поліпшення цих статей) пропоную створення й поліпшення статей, шаблонів, категорій, що так чи інакше стосуються мови, мовлення та стилю.

Основні терміни Тижня:

  • Статті, в яких потрібно виправити стиль — статті, написані без дотримання енциклопедичного стилю, у якій використовують художній текст (пестливі слова, несловникові слова, перебільшення й применшення, гіперболу, слова-паразити).
  • Статті, які написані занадто складно — статті, що містять складну специфічну незрозумілу термінологію, у якій використовують наденциклопедичний, наднейтральний текст.

Період: Кілька календарних тижнів; закінчується 30 вересня.

Таблиця учасників і статей тижня

[ред. код]
№ Учасник, підпис[Нотатка 1] Статті до написання [Нотатка 2] статті до поліпшення Статті за можливості[Нотатка 3]
1 Анатолій (обговорення) 12:11, 16 серпня 2019 (UTC)[відповісти] Енциклопедичний стиль, Слова-паразити, Шаблон:Слова-паразити, Енциклопедична стаття
2 --В.Галушко (обговорення) 17:19, 23 серпня 2019 (UTC)[відповісти] Статті з порушеннями енциклопедичного стилю
3 --『　　』 Обг. 19:44, 23 серпня 2019 (UTC)[відповісти]
4 — M. Humeniuk (обговорення) 11:02, 28 серпня 2019 (UTC)[відповісти] Усне мовлення, Глухонімота, Криптофазія, Паралінгвістика

Статті та шаблони до створення

[ред. код]

СТАТТІ, ЯКІ НЕОБХІДНО СТВОРИТИ (НЕ МЕНШЕ 15-ТИ)

  1. Енциклопедичний стиль
  2. Енциклопедична стаття
  3. Слова-паразити
  4. Усне мовлення ([Нотатка 4]. [1], [2], [3], [4], [5])
  5. Усне — письмове мовлення ([6], [7], [8])
  6. Артикулема (моторна схема мовного звуку: певна структура активності органів мови, необхідна для проголошення того чи іншого звуку.[9], [10], [11], Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.: артикулема .. Руховий процес вимови звуків.; Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам). — М.: Издательство ИКАР. Э. Г. Азимов, А. Н. Щукин. 2009.: АРТИКУЛЕМА (от лат. articulo – членораздельно произношу). Моторная схема речевого звука, определенная структура активности органов речи, необходимая для произнесения того или иного звука.)
  7. Акустико-мнестична афазія ([12], [13], [14])
  8. Амнестична афазія ([15], Энциклопедический словарь по психологии и педагогике. 2013.: Амнестическая афазия заключается в том, что больные забывают названия предметов. Вместо того чтобы назвать ложку, карандаш, они описывают их качества и назначение: «это – чем едят», «это – чем пишут». Однако нередко достаточно произнести первый слог, чтобы больной вспомнил слово и произнес его, но через несколько минут он снова его забывает.; Энциклопедический словарь по психологии и педагогике. 2013.: Афазия амнестическая (а греч. mnesis - воспоминание) - утрата способности вспоминать нужные слова, особенно названия известных пациенту предметов. Понимание назначения таких предметов не нарушается; не находя нужного слова, пациент жестами, другими словами или иным образом сообщает, для чего они предназначены. Наблюдаются, кроме того, многоречивость, персеверации (см.), парафазии вербальные (замены одних слов другими), затруднения в спонтанном письме (списывание, письмо под диктовку могут быть не нарушены). Амнестическая афазия наблюдается при повреждении теменно-височных и теменно-затылочных отделов доминантного полушария (Trousseau, 1864; Bateman, 1898). Синоним: Афазия номинантная (лат. nomina - назания, имена).; Большой медицинский словарь. 2000.: афазия амнестическая (a. amnestica; син. А. номинативная) А., проявляющаяся нарушением способности называть предметы при сохраненной возможности их охарактеризовать; при подсказывании начального слога или буквы больной вспоминает нужное слово.)
  9. Оптико-мнестична афазія (Большой психологический словарь. — М.: Прайм-ЕВРОЗНАК. Под ред. Б.Г. Мещерякова, акад. В.П. Зинченко. 2003. )
  10. Глухонімота ([16], [17], З числа захворювань, пов'язаних з ураженням органу слуху, глухонімота, що розвинулася в дитинстві (або є вродженою), завжди дає право на встановлення III групи інвалідності. [18], [19](/ймовірно це не АД, але інформативне\), ГЛУХОНЕМОТА́, неспособность к словесной речи, обусловленная врожденной или приобретенной в раннем детстве глухотой. (Энциклопедический словарь. 2009.), Глухонемота — (лат. surdomutismus). Одновременное отсутствие речи и слуха. Может быть врожденной (вследствие недоразвития кортиева органа) или приобретенной – при органических поражениях головного мозга, истерическая, психогенно обусловленная… … (Толковый словарь психиатрических терминов))
  11. Недорікуватість[ru] (НЕДОРІКУВАТИЙ (який має певний дефект мови...)[20], [21], КОСНОЯЗЫЧИЕ — (дислалия) неправильное произношение звуков речи в связи с аномалиями речевого аппарата (языка, неба и др.) (Большой Энциклопедический словарь), КОСНОЯЗЫЧИЕ — (англ. dyslalia) неправильное произношение звуков речи, выражающееся в их искажении или замене. Причины К. разнообразны: подражание неправильному произношению, анатомо физиологические отклонения речевых органов, напр. их двигательная… … (Большой Энциклопедический словарь), Який має дефект мови, що полягає у невмінні правильно й чітко вимовляти деякі звуки, слова, або який просто неправильно й нечітко вимовляє звуки, слова. (Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.))
  12. Криптофазія[22] ([23], [24])
  13. Онтолінгвістика ([25])
  14. Роздум (мовознавство) ([26], [27], [28], [29], [30], Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.)
  15. Паралінгвістика, [31], [32], ПАРАЛИНГВИСТИКА (от греч. пара – около) – направление в науке, возникшее на рубеже лингвистики, психологии, этнографии, медицины и культурной антропологии в начале 50-х гг. ХХ в. в США.[33], [34], Вивчення аспектів спілкування, які не є суто лінгвістичними.(Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.))
  16. Псевдолінгвістика ([35]) (Фольклінгвістика ([36]), любительська ([37]) (аматорська) лінгвістика ([38]))
  17. Шаблон:Слова-паразити
  18. Алогія ([39], [40])
  19. Порушення звуковимови[ru] ([41], [42], [43])
  20. Звуковимова ([44], [45], [46])
  21. Мовленнєва незв'язність ([47], [48], [49])
  22. Мовні жанри ([50], [51], [52])
  23. Успадкована мова ([53], [54], [55])
  24. Фатичний акт ([56] (Ще Остін розмежовував фонетичний акт (промовляння звуків), фатичний акт (промовляння слів, що належать до певного словника і відповідають певній граматиці) і ретичний акт (використання висловлювання, отриманого в ...), [57], [58])
  25. Шизофазія ([59], [60], [61])
  26. Лінгвонім ([62], [63], Ірина Фаріон Національний університет «Львівська політехніка» ЕВОЛЮЦІЯ ЛІНГВОНІМІВ «ЯЗИК – МОВА» 2008)
  27. Гібридне слово ([64], [65])
  28. Список Долгопольського ([66])
  29. Система мови ([67], [68], [69])
  30. [[]]

...

Статті до поліпшення

[ред. код]

СТАТТІ, ЯКІ НЕОБХІДНО ПОЛІПШИТИ (БУДЬ-ЯКА КІЛЬКІСТЬ, АЛЕ БАЖАНО НЕ МЕНШЕ КІЛЬКОСТІ ТИХ, ЩО ДО СТВОРЕННЯ)

  1. Побіжна вимова
  2. Висловлювання (мовознавство)
  3. Мовленнєве висловлювання
  4. Внутрішнє мовлення
  5. Зовнішнє мовлення
  6. [[]]

...

Статті з категорій:

  1. Категорія:Статті до вікіфікації (особливо давні ще з 2007)
  2. Категорія:Статті без вступу

Статті до поліпшення (за можливості, при нагоді)

[ред. код]

Статті з категорій:

  1. Категорія:Статті до переробки
  2. Категорія:Статті з обмеженим географічним охопленням (особливо давні з 2006)
  3. Категорія:Статті з проблемами з перевірністю
  4. Категорія:Статті без україномовних джерел
  5. Категорія:Статті, що можуть бути застарілими
  6. Категорія:Статті з розділами, що потрібно перетворити на прозу
  7. Категорія:Статті, що потребують вичитки
  8. Категорія:Сторінки, де ігноруються відображувані назви

А також:

  1. Харків Володимир Йосипович
  2. Бандуристи діаспори
  3. Економіка Черкаської області
  4. Паїсій Величковський
  5. Парк імені Гавриляка у Едмонтоні
  6. Трагедія Бхопала
  7. Цикл Отто
  8. Шепетін Володимир Леонідович
  9. Бушкрафт
  10. Віктор Кирій
  11. Сіньков Михайло Михайлович
  12. Сокіл Олексій Якович
  13. Одеколон
  14. Олександр I

Створені статті

[ред. код]
  1. Енциклопедичний стиль
  2. Енциклопедична стаття
  3. Слова-паразити
  4. Артикулема
  5. Усне мовлення
  6. Глухонімота
  7. Криптофазія
  8. Усне — письмове мовлення

Поліпшені статті

[ред. код]

Нотатки

[ред. код]
  1. ↑ Для ухвалення позитивного рішення про проведення необхідним є мінімум 3 учасники
  2. ↑ Для ухвалення позитивного рішення про проведення необхідним є мінімум 15 статей
  3. ↑ На відміну від статей до створення і до поліпшення можна подати загальні побажання до створення або поліпшення статей
  4. ↑ В дужках подаються джерела, які можуть допомогти у створенні статті, при цьому можна використати джерела з іншомовної статті, або ж перекласти її, якщо надто мало якісних україномовних джерел

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Усне мовлення, його основні особливості. Повні уроки — Гіпермаркет знань. Гіпермаркет Знань - перший в світі!. Процитовано 27 серпня 2019. Усне мовлення - найважливіша форма існування мови як засобу комунікації; воно має багатогранну структурну і комунікативну специфіку, свої особливості порівняно з писемним мовленням, функціонує в багатьох різновидах у всіх сферах нашого життя. Усне мовлення – це слухове сприймання певної інформації.
  2. ↑ А. (укладач), Дербеньова Т. (2014). Писемне й усне мовлення: Методичні рекомендації (укр.). Нова Книга. ISBN 9789663825021.
  3. ↑ Будна, Наталя. Уроки розвитку зв’язного мовлення 3 клас (укр.). bohdanbooksco. с. 6. ISBN 9789661039130. ... — Правильно, ми можемо сказати тільки тоді, коли почуємо голос. Ми його чуємо, коли звертаємось один до одного, ставимо запитання і отримуємо відповіді. Це і є усне мовлення. ...
  4. ↑ Ганна, Тучапська. Українська мова. Конспекти уроків. 4 клас (укр.). bohdanbooksco. ISBN 9789661042994. — Що таке усне мовлення? (Це форма безпосереднього спілкування між двома або кількома особами, розповідь однієї людини, промова на зборах, по радіо, телебаченню...)
  5. ↑ Потебні, Інститут мовознавства ім О. О. (1965). Закономірності розвитку українськоґо усного літературного мовлення (укр.). Наукова думка.
  6. ↑ Психологія: підручник для студентів вищих навчальних закладів (укр.). Directmedia. 29 грудня 2013. ISBN 9789660359505.
  7. ↑ М, Черноватий Л. Методика викладання перекладу як спеціальності. [укр.]: Підручник для ВНЗ (укр.). Нова Книга. ISBN 9789663824604.
  8. ↑ І, Левченко Т. Мотивація суб’єкта в різних видах діяльності.: Монографія (укр.). Нова Книга. ISBN 9789663823423.
  9. ↑ Большой психологический словарь (рос.). ОЛМА Медиа Групп. 2003. ISBN 9785938780866.
  10. ↑ Жмуров, Виталий (5 вересня 2017). Психиатрия. Энциклопедия (рос.). Litres. с. ???. ISBN 9785040675890. ... Положение речевых мышц, требуемое для произнесения нужной фонемы – артикулема. Для корректного построения и смены артикулем необходима информация о том, в каком положении находятся речевые мышцы в данным ...
  11. ↑ Психология. Иллюстрированный словарь (рос.). ОЛМА Медиа Групп. ISBN 9785938780934.
  12. ↑ Shapar, Viktor (2005). Psihologìčniî tlumačniî slovnik (укр.). Prapor.
  13. ↑ Bondar, V. I.; Ukraïny), Instytut spet︠s︡ialʹnoï pedahohiky (Akademii︠a︡ pedahohichnykh nauk; Shevchenka, Luhansʹkyĭ derz︠h︡avnyĭ pedahohichnyĭ universytet imeni Tarasa (2003). Spet︠s︡ialʹna pedahohika: poni︠a︡tiĭno-terminolohichnyĭ slovnyk (рос.). "Alʹma-mater".
  14. ↑ Annuaire de l'Université de Sofia "St. Kliment Ohridski.": Faculté de formation d'éducateurs et d'instituteurs (болг.). Universitetsko Izd-vo "Sv. Kliment Okhridski,". 2001.
  15. ↑ Понятийно-терминологический словарь логопеда (рос.). Litres. 6 квітня 2019. ISBN 9785040390656.
  16. ↑ ін, Головацький А. С. , Черкасов В. Г. та (1 січня 2015). Анатомія людини. Т. 2. Вид. 3-тє.: Підручник для ВМНЗ IV р.а. (укр.). Нова Книга. ISBN 9789663825441.
  17. ↑ Radi︠a︡nsʹka shkola: orhan Ministerstva osvity (укр.). Radi︠a︡nsʹka shkola. 1976.
  18. ↑ Kaminsʹkyĭ, Oleksiĭ (1973). Zakonodavstvo pro sot͡sialʹne zabezpechenni͡a (укр.). Vyd-vo polit. lit-ry.
  19. ↑ ГЛУХОНЕМОТА - это... Что такое ГЛУХОНЕМОТА?. Словари и энциклопедии на Академике (рос.). Процитовано 27 серпня 2019.
  20. ↑ Buri︠a︡chok, Andriĭ Andriĭovych; Boĭko, I͡U I.; Potebni, Instytut movoznavstva im O. O.; Ukraïny), Instytut ukraïnsʹkoï movy (Nat︠s︡ionalʹna akademii︠a︡ nauk (1999). А - Н (укр.). Наукова Думка.
  21. ↑ НЕДОРІКУВАТИЙ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 27 серпня 2019.
  22. ↑ КРИПТОФАЗІЯ - тлумачення, орфографія, правопис. www.slovnyk.ua. Процитовано 27 серпня 2019.
  23. ↑ classes.ru https://classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-74948.htm. Процитовано 27 серпня 2019. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  24. ↑ Діти-близнюки і їх психологічні особливості. ukrbukva.net. Процитовано 27 серпня 2019.
  25. ↑ Онтолингвистика : современное состояние и перспективы развития: материалы Всероссийской конференции молодых ученых 15-17 мая 2000 года (рос.). Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена. 2000.
  26. ↑ Мовознавство (укр.). Наукова думка. 2006.
  27. ↑ Шевельов, Юрій; Масенко, Лариса; Дзюба, Іван (2008). Мовознавство (укр.). Видавничий дім "Києво-Могилянська академія".
  28. ↑ Ponomariv, O. D. (2002). Kul’tura slova: Movnostilìstičnì poradi : navč.posìbnik (рос.). Lybidʹ.
  29. ↑ Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки (укр.). Університет. 2003.
  30. ↑ РОЗДУМ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 27 серпня 2019.
  31. ↑ Паралингвистика (рос.). Наука. 1974.
  32. ↑ Кубко, В. П. Документна лінгвістика (рос.). Издательство АО БАХВА.
  33. ↑ Махлина, Светлана (5 вересня 2017). Лекции по семиотике культуры и лингвистике (рос.). Litres. ISBN 9785457762060.
  34. ↑ Ахманова, Ольга Сергеевна (1966). О принципах и методах лингвостилистического исследования (рос.). Изд-во Московского университета.
  35. ↑ Псевдолінгвістика - Пошук Google Книги. www.google.com. Процитовано 19 вересня 2019.
  36. ↑ Полиниченко - Фольк-лингвистика как объект научного изучения. www.philology.ru. Процитовано 19 вересня 2019.
  37. ↑ любительська лінгвістика - Пошук Google. www.google.com. Процитовано 19 вересня 2019.
  38. ↑ аматорська лінгвістика - Пошук Google. www.google.com. Процитовано 19 вересня 2019.
  39. ↑ Dzvin: chasopys Spilky pysʹmennykiv Ukraïny (укр.). Kameni͡ar. 2001.
  40. ↑ Ільницький, Микола Миколайович; Дончик, Віталій Григорійович; Гром'як, Роман Теодорович (2008). На перехрестях віку: у трьох книгах (укр.). Видавничий дім "Києво-Могилянська академія".
  41. ↑ Bondar, V. I.; Ukraïny), Instytut spet︠s︡ialʹnoï pedahohiky (Akademii︠a︡ pedahohichnykh nauk; Shevchenka, Luhansʹkyĭ derz︠h︡avnyĭ pedahohichnyĭ universytet imeni Tarasa (2003). Spet︠s︡ialʹna pedahohika: poni︠a︡tiĭno-terminolohichnyĭ slovnyk (рос.). "Alʹma-mater".
  42. ↑ Мовні і концептуальні картини світу (укр.). Вид-во "Логос". 2007. ISBN 9789665811022.
  43. ↑ Правдина, Ольга Владимировна (1969). Логопедия: учебное пособие для дефектологических педвузов (рос.). Просвещение.
  44. ↑ О.Л, Кривоніс М. Л. , Дроботій (2004). Моніторинг мовленнєвого розвитку і дрібної моторики дітей молодшого дошкільного віку + стимульний матеріал (5 рік життя) (укр.). Ranok Publishing House Ltd. ISBN 9789663131146.
  45. ↑ Bondar, V. I.; Ukraïny), Instytut spet︠s︡ialʹnoï pedahohiky (Akademii︠a︡ pedahohichnykh nauk; Shevchenka, Luhansʹkyĭ derz︠h︡avnyĭ pedahohichnyĭ universytet imeni Tarasa (2003). Spet︠s︡ialʹna pedahohika: poni︠a︡tiĭno-terminolohichnyĭ slovnyk (рос.). "Alʹma-mater".
  46. ↑ Naukovi zapysky (рос.). Vydavnychyĭ dim "DETID". 2002.
  47. ↑ Мовленнєва незв'язність. Україномовна енциклопедія. Процитовано 27 серпня 2019.
  48. ↑ Мала медична енциклопедія. Медична енциклопедія. Москва. 1991-96 рр ..
  49. ↑ Енциклопедичний словник медичних термінів. - Радянська енциклопедія. Москва. 1982-1984 рр..
  50. ↑ Naukovi zapysky (рос.). Vydavnychyĭ dim "DETID". 2001.
  51. ↑ ін, Черноватий Л. М. та (2013). Переклад у наукових дослідженнях представників харківської школи. [укр.]: Монографія (укр.). Нова Книга. ISBN 9789663824642.
  52. ↑ Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Украíнки (укр.). Волинський національний університет імені Лесі Українки. 2008.
  53. ↑ Бондар, Олександр Іванович; Микитин-Дружинець, Марія Львівна (2006). Сучасна українська мова - фонетика, фонологія, орфоепія, графіка, орфографія, лексикологія, лексикографія: навчальний посібник (рос.). Академія. ISBN 9789665802174.
  54. ↑ Movoznavstvo (рос.). Naukova dumka. 2003.
  55. ↑ Жовтобрюх, Михайло Андрійович (1984). Українська літературна мова (укр.). Наук. думка.
  56. ↑ Filosofsḱa dumka (укр.). 1994.
  57. ↑ Movoznavstvo (рос.). Naukova dumka. 1988.
  58. ↑ Штурхецький, Сергій (12 січня 2011). Комунікативний потенціал місцевого самоврядування в Україні (рос.). Shturkhetskyy Serhiy. ISBN 9789668179617.
  59. ↑ Малявин, Максим (20 квітня 2019). Записки психиатра. Лучшее, или Блог добрых психиатров (рос.). Litres. ISBN 9785040381197.
  60. ↑ Ткаченко, А.; Киренская, А.; Сторожева, З. (1 серпня 2019). Нейрофизиологические эндофенотипы шизофрении как инструмент для изучения внимания и контроля поведения. Перспективы исследований и диагностики (рос.). Litres. ISBN 9785041075835.
  61. ↑ СССР), Институт высшей нервной деятельности (Академия наук (1958). Труды. Серия патофизиологическая (рос.).
  62. ↑ Vasylʹi︠e︡va, Li︠u︡dmyla (2002). Shtokavsʹki literaturni movy: problemy stanovlenni︠a︡, rozvytku, suchasnyĭ stan (укр.). Vydavnychyĭ t︠s︡entr LNU im. I. Franka.
  63. ↑ Osachuk, Serhiĭ (2005). Bukovyna 1918-1940 rr: zovnishni vplyvy ta vnutrishniĭ rozvytok : materialy i dokumenty (укр.). Zelena Bukovyna.
  64. ↑ Medvidʹ-Pakhomova, Svitlana Mykolaïvna; filolohiï, Uz︠h︡horodsʹkyĭ nat︠s︡ionalʹnyĭ universytet Kafedra slovat︠s︡ʹkoï; init︠s︡iatyv, Slovat︠s︡ʹko-ukraïnsʹkyĭ instytut humanitarnykh; Zakarpatti, Oblasna kulʹturno-osvitni︠a︡ orhanizat︠s︡ii︠a︡ "Matit︠s︡a slovenska" na (2004). Ukraïnsʹko-slovat︠s︡ʹki dialohy: movoznavstvo (укр.). Vyd-vo Mystet︠s︡ka linii︠a︡.
  65. ↑ Поліщук, Ярослав (2018). Гібридна топографія: місця й не-місця в сучасній українській літературі (укр.). Knyhy-XXI. ISBN 9786176142089.
  66. ↑ Лексикографический сборник (рос.). Гос. исд-во иностранных и национальных словарей. 1962.
  67. ↑ Система мови (stud.com.ua)
  68. ↑ Система та структура мови (studfiles.net)
  69. ↑ Система і структура мови (studfiles.net)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Проєкт:Тематичний_тиждень/Тиждень_енциклопедичного_стилю&oldid=44193629