Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Баковецький-Мокосій Йосип

БАКОВЕЦЬКИЙ-МОКОСІЙ Йосип

(р. н. невід. – бл. 1655) – церк. діяч, унійний єпископ Володимирський і Берестейський. Н. на Волині. Виходець з укр. шляхетського роду. Замолоду служив секретарем у польс. короля Сигізмунда III Ваза. Пізніше обіймав одну з земських посад у Волинському воєводстві. Вступив до чернечого ордену василіан (див. Василіани), що відкрило йому перспективу для церк. кар’єри. 1619 призначений архімандритом Жидичинського Свято-Миколаївського монастиря (фактично ж вступив на посаду 1626). 1632 Сигізмунд III надав Б.-М. Володимирську й Берестейську єпископську каф-ру, а унійний митрополит Київ. Йосип Рутський висвятив його на єпископа. Б.-М. наполегливо добивався зміцнення позицій унійної церкви в Україні. Зокрема, він відіграв активну політ. роль у підготовці узгоджувального собору православних і унійців Речі Посполитої 1629. На сеймі 1629 став одним з авторів проєкту конституції щодо цього собору. З його ініціативи в обхід сеймової постанови про скликання церк. собору (для «заспокоєння» православних і унійців) було прийнято відповідний королів. універсал, в якому йшлося про об’єднання православних з католиками (див. Львівський православно-унійний церковний собор 1629; Унійний церковний собор у Володимирі 1629; Київський православний церковний собор 1629).

Література

Малевич А.Древняя жидичинская архимандрия на Волыни. Почаев, 1905;
Жукович П.Н.Материалы для истории Киевского и Львовского соборов 1629 года. СПб., 1911; Polski słownik biograficzny, t. 1. Kraków, 1935;
Сас П.М. Політична культура українського суспільства (кінець XVI – перша половина XVII ст.). К., 1988.

Джерела

Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.

Автор: П.М. Сас.; url: http://history.org.ua/?termin=Bakovetskyj_J; том: 1