Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Бакота

БАКОТА

археологічна пам’ятка – багатошарове поселення; літописне давньорус. місто на Середньому Дністрі. Розташов. на тер. колиш. села Бакота Кам’янець-Подільського р-ну Хмельн. обл. (нині знято з облікових даних). Широко досліджувалася І.Винокуром 1963–64, 1980–91. Відкрито 54 житла черняхівської культури, 16 напівземлянок кін. 4–5 ст., 10 жител 6–7 ст., 7 жител і госп. споруд 9–11 та 12–13 ст., а також гончарні горни й залишки залізоробного вир-ва черняхівської к-ри, серед. і третьої чверті 1-го тис. н. е.

Давньорус. Б. складалася з дитинця, посаду та скельного християн. монастиря. На посаді досліджено гончарні майстерні, металургійні печі та кузні. Від 13 ст. на місці дитинця існував могильник (55 поховань). Досліджено також кам’яний палацовий комплекс 14–15 ст.

Література

• Винокур І.С.,
• Горішній П.А. Бакота. Кам’янець-Подільський, 1994.

Джерела

• Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.

Автор: І.Б. Зеленецька.; url: http://history.org.ua/?termin=Bakota; том: 1