Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Болград

БОЛГРАД

– місто Одес. обл., райцентр. Розташов. на сх. березі оз. Ялпуг, за 7 км на пд. від залізничної ст. Болград. Нас. 17 тис. осіб (2001).

Заснування Б. пов’язано з переселенням з Македонії та Болгарії болгар, які шукали порятунку від турец. гніту на землях Буджаку. Згідно з указом імп. Олександра І від 29 груд. 1815 «Об устройстве задунайских переселенцев в Бессарабии», болг. сім’ї отримували тут земельні наділи, звільнялися від сплати податків. 1818 створено Опікунський к-т у справах іноз. поселенців Півдня Російської імперії на чолі з ген. І.Інзовим, який 1821 запропонував розпочати буд-во міста біля с-ща Табаків (нині с. Табаки Болградського р-ну), на березі оз. Ялпуг. 1827 нас. міста складало 2279 осіб. Російсько-турецька війна 1828–1829 супроводжувалася новим масовим переселенням болгар, і місто швидко зростало. Одна його ч. називалася Сливенською, друга – Ямбольською (за назвою міст, звідки прибули переселенці).

За Паризьким мирним договором 1856 Б. відійшов до Молдавського князівства. На протест болгар проти введення рекрутської повинності молдов. власті відповіли кривавою розправою, це викликало масову втечу болгар до Росії. В 60–70-х рр. 19 ст. Б. – один із центрів боротьби за визволення Болгарії з-під влади турків. 1871 тут жив болг. революціонер Х.Ботев.

За рішенням Берлінського конгресу 1878 Буджак був повернутий Рос. імперії. Б. починає розвиватися як торг. місто, цьому сприяло прокладання залізниці між містами Бендери (нині місто в Молдові) та Галац (Румунія). На 1897 нас. Б. складало 7810 осіб. До 1917 Б. був у складі Ізмаїльського пов. Бессарабської губ. 1918 окупований Румунією, у складі якої перебував до 1940. Розв’язання рад.-румун. конфлікту завершилося передачею Бессарабії СРСР (див. Возз’єднання українських земель в єдиній державі), внаслідок чого Б. став райцентром утвореної в серп. 1940 в УРСР Акерманської обл. (з груд. 1940 – Ізмаїльська область). З поч. Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 22 лип. 1941 місто було захоплене румун. військами; окупація тривала по 25 серп. 1944.

Від 1954 Б. – райцентр Одес. обл., тер. компактного проживання болгар в Україні і болг. руху, що має переважно культ.-просвітницький характер (див. Болгари в Україні).

Архіт. пам’ятки: Спасо-Преображенський собор (1838), Свято-Миколаївська церква (1871).

Археол. пам’ятки: поселення 2–1 тис. до н. е., городище 10– 11 ст.

Література

• Берг Л. Бессарабия: Этнографический состав. Пг., 1923;
• Травушкин И. Болград. Одесса, 1963; ІМіС УРСР. Одеська область. К., 1969.

Джерела

• Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.

Автор: Я.В. Верменич.; url: http://history.org.ua/?termin=Bolhrad_mst; том: 1