Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Боспорське царство

БОСПОРСЬКЕ ЦАРСТВО

– одна з античних держав Північного Причорномор’я, яка знаходилася на берегах Боспору Кіммерійського. Серед грец. полісів (міст-держав) цього регіону провідну роль відігравав Пантікапей, який підкорив кілька малих сусідніх міст. Згодом володіння Пантікапею під назвою «Боспор» склали ядро майбутньої д-ви. 480/479–438/ 437 до н. е. в Боспорі панувала династія Археанактідів мілетського походження, яка офіційно обіймала посаду жерців храму Аполлона Лікаря. Під час грец. Понтійської експедиції 437 до н. е. Перікл поставив на чолі д-ви Спартока I (Спарадока), представника фракійського царського роду, зятя останнього правителя з династії Археанактідів. Нащадки Спартока I (див. Спартокіди) провадили досить активну зовн. політику, підкоряючи незалежні поліси (Німфей, Феодосія, Фанагорія) та навколишні сіндомеотські племена. Влада Спартокідів над грец. та ін. нас. Боспору була відображена в їхній титулатурі «архонт Боспору і Феодосії та цар сіндів, торетів, дандаріїв, псессів» (напр., Левкон I, 390–350 до н. е.). Цар Евмел (309–303 до н. е.) поширив вплив Боспору на більшість грец. міст навколо пн. узбережжя Чорного м., активно втручаючись у міжнар. справи. Він оселив у Горгіппії тисячу мешканців з м. Каллатія (Зх. Понт, нині тер. Болгарії), яке було під облогою фракійського царя Лісімаха, допомагав ін. грец. містам Пн. Причорномор’я. Його онук Перісад II (283–245 до н. е.) оженив сина на принцесі з родини царя Єгипту Птолемея II Філадельфа, який був тоді наймогутнішим серед монархів усього елліністичного світу. Бл. 110 до н. е. цар Перісад V був змушений передати владу царю Понтійського царства Мітрідату VI Євпатору, що призвело до повстання місц. скіфів на чолі із Савмаком 107 до н. е. Перісада було вбито, повстанці захопили Пантікапей і Феодосію, але стратег Мітрідата Діофант розбив скіфів. Згодом Мітрідат підкорив собі усі землі й народи Причорномор’я. Окремі міста Б. ц. отримали автономію, але внаслідок повстання боспорців проти Мітрідата в серед. 80-х рр. 1 ст. до н. е. їхні права було скасовано, і в Б. ц. призначено намісником сина Мітрідата Махара. Після поразки у 3-й війні з Римом (див. Рим Стародавній) Мітрідат знайшов притулок у Пантікапеї, але внаслідок зради свого сина Фарнака покінчив життя самогубством (63 до н. е.). Фарнак, якого призначив Помпей у Б. ц., під час громадян. війни у Римі (48–47 до н. е.) намагався повернути володіння батька, але зазнав поразки від Цезаря у битві при Зелі (2 серп. 47 до н. е.; Цезар у листі сповістив про цю битву свого друга Амінтія трьома словами: «Veni, vidi, vici» – прийшов, побачив, переміг), а владу захопив Асандр. До серед. 1 ст. н. е. Б. ц. володіли представники місц. династії. 63 імп. Нерон (54–68) ліквідував Б. ц., приєднавши його до новоств. рим. провінції Понт, але 69 імп. Веспасіан Флавій (69–79) відновив його як самостійну політ. одиницю. Правителі Б. ц. затверджувалися в Римі і їх вносили до списків «друзів цезаря та друзів римського народу»; на зворотному боці місц. золотих монет завжди розміщувався портрет правлячого імператора. У серед. 3 ст. н. е. Б. ц. переживало тяжку кризу, пов’язану з навалою готських племен (див. Готи), які обрали його базою для нападів на сх. провінції Рим. імперії. На рубежі 3–4 ст. воно зазнало також кілька поразок у війнах з Херсонесом Таврійським, внаслідок чого його тер. катастрофічно зменшилась. Епі- графічні знахідки свідчать про існування місц. династії ще наприкінці 5 ст. 527 Б. ц. приєднано до Візант. імперії (див. Візантія).

Література

• Гайдукевич В.Ф. Боспорское царство. М.–Л., 1949.

Джерела

• Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.

Автор: В.О. Анохін.; url: http://history.org.ua/?termin=Bosporske_tsarstvo; том: 1