Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Бухарестський мирний договір 1918 р.

БУХАРЕСТСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1918

Завершив війну між Румунією та Четверним союзом (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною й Болгарією), остаточно ліквідувавши Сх. фронт Першої світової війни. Розроблення умов Б.м.д. затяглося на півроку (перемир’я на фронті від верхів’я Дністра до гирла Дунаю датовано 9 груд. 1917). Остаточний текст договору був укладений вже після підписання 5 берез. в м. Ясси (Румунія) Авереску і 9 берез. в Одесі Х.Раковським протоколів про ліквідацію воєн. конфлікту між Румунією та РСФРР і угоди про виведення румун. військ з Бессарабії у двомі- сячний термін. Однак прелімінарний мирний договір Румунії з Четверним союзом був підписаний ще 5 берез. 1918 у Буфті (під Бухарестом), він виявив наміри Четверного союзу спрямувати експансію Румунії на сх., віддаючи їй Бессарабію. Відповідно Румунія сприяла нім.-австрійс. військам, що перекидалися через Бессарабію на пд. України (див. Австро-німецьких військ контроль над територією України 1918). Прагнучи «належних гарантій одержання Бессарабії», румун. уряд навіть «висловлював бажання… направити Дунайську флотилію до Севастополя та гирл річок України, щоб там вони діяли разом із збройними силами» Четверного союзу. У відповідь ст. 4 Б.м.д., вимагаючи суттєвого скорочення армії Румунії, зберігала її окупаційні війська в Бессарабії «за штатами воєнного часу, доки внаслідок воєнних операцій, що проводяться союзними військами в Україні, кордонам Румунії більше не загрожуватиме небезпека».

Віддаючи Бессарабію Румунії, Німеччина й Австро-Угорщина нав’язали їй надзвичайно тяжкі умови. Територіальні статті Б.м.д. позбавляли Румунію виходу до Чорного м.: Пд. Добруджа поверталася Болгарії, над Пн. – встановлювався кондомінімум Четверного союзу. Серйозно послаблювалися позиції Румунії на Дунаї – важливі прирічні ділянки передавалися Австро-Угорщині та Болгарії, в нижній течії найбільшої міжнар. ріки Європи мала порядкувати створювана Б.м.д. «Комісія гирла Дунаю». Зміни кордону на пн. зх. позбавляли Румунію стратегічно важливих вершин і перевалів Карпат, багатих на корисні копалини тер. Валахії (див. Волощина) й Молдови. Б.м.д. і його складова ч. – три нім.-румун. екон. угоди: загальна, нафтова й з питань с. госп-ва – педантично перераховували шляхи експлуатації та перетворення її разом з Бессарабією на продовольчо-сировинний додаток Німеччини. Румунія мала виплатити величезні суми фактичної контрибуції, повернути права німцям, що перед війною перебували на держ. службі, компенсувати втрати концесіонерам (див. Концесії), яких вони зазнавали в нафтовому бізнесі, гірничій пром-сті, судноплавстві тощо. Грабіжницький зміст Б.м.д. ставив його в один ряд з договорами, укладеними в Брест-Литовському (нині м. Брест, Білорусь) у лют.–берез. 1918 (див. Брестський мирний договір УНР з державами Четверного союзу 9 лютого 1918, Брестський мирний договір РСФРР з державами Четверного союзу 3 березня 1918) та похідними від них екон. угодами.

Література

Советские Россия–Украина и Румыния: Сборник дипломатических документов и исторических материалов. Х., 1921;

• Нотович Ф.И. Бухарестский мир 1918 г. М., 1959; Бессарабия на перекрестке европейской дипломатии: Документы и материалы. М., 1996.

Джерела

• Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.

Автор: Р.Г. Симоненко.; url: http://history.org.ua/?termin=Bukharestskyj_myrnyj_1918; том: 1