Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Бібліологія

БІБЛІОЛОГІЯ

(від грец. βιβλιον – книга, λογος – слово, вчення) – 1) термін, що до 1950-х рр. широко використовувався для означення міждисциплінарної галузі, яка охоплює кілька споріднених дисциплін – бібліографію, бібліотекознавство, книгознавство та ін. і вивчає книжкову справу від етапу створення книги до її поширення, а також досліджує використання книжкової продукції споживачем та функціонування й циркуляцію бібліографічної, книгознавчої та ін. інформації (бібліотечне середовище, бібліотечний та бібліографічний процеси тощо); 2) термін, у змістовному відношенні рівнозначний книгознавству. Книгознавство має розгалужені міждисциплінарні зв’язки, у т.ч. з багатьма спец. істор. дисциплінами (археографією, архівознавством, бібліографознавством, джерелознавством, іконографією, маргіналістикою, мемуаристикою, 0І0І0І0І0ЛІНКНЕПРАЦЮЄ0І0І0І0І0музеєзнавством, кодикологією, літописознавством, палеографією та ін.), а також з ін. наук. галузями й дисциплінами (психологією, педагогікою, соціологією, наукознавством, філософією науки, статистикою, етикою, естетикою та ін.). Ці зв’язки значною мірою визначали зміст і функціональне призначення поняття Б., яке широко використовувалося протягом 19 – 1-ї пол. 20 ст. в істор. науці та соціогуманітарних дисциплінах. Поряд з терміном «Б» застосовувалися й ін. дефініції (бібліогнозія, бібліософія та ін.) для підкреслення комплексного, універсального характеру книгознавчих досліджень, філос., соціокульт. та психологічного аспектів книгознавства. Похідні дефініції від терміна «Б.» вживалися у назвах низки наук. т-в, гуртків, часописів тощо. 1899 у Санкт-Петербурзі засновано «Русское библиологическое общество», яке проіснувало до 1930. В Україні 1923–30 за редакцією Ю.Меженка щоквартально виходив час. «Бібліологічні вісті».

У сучасних дослідженнях термін «Б.» майже не вживається. Зрідка його застосовують для вирізнення книгознавчих студій з міждисциплінарним профілем і складною та широкою предметною областю дослідження, а також у ретроспективному розумінні щодо книгознавства 19 – поч. 20 ст.

Література

Строев П.М. Библиологический словарь и черновые к нему материалы. СПб., 1882; Библиологический сборник, т.1, вып.1. Пг., 1915;
Грінченко Б. Про книги. К., 1917;
Биковський Л. До наших бібліологічних справ у 1921 році. «Українська трибуна», 1922, № 37;
Його ж. Спроба схеми бібліології (Таблиця). «Українське книгознавство», 1922, зб.3;
Чижевський Д. Психологія та бібліотекознавство. «Книголюб», 1928, № 4;
Биковський Л. Книгознавство. Бібліографія та бібліотекознавство: Програма. Каліш, 1933;
Андрусяк М. Післявоєнна історіографія української книги. «Українська книга», 1937, № 1;
Крип’якевич І. З львівських бібліотек XVIII ст. Там само, 1937, № 3;
Його ж. До історії львівського книгарства в XVII ст. Там само, 1938, № 2;
Пеленський Є.-Ю. Культура й культ української книги. В кн.: З книжкою і газетою в нарід. Краків, 1940; [
Міяковський В.В.]. Бібліологічні вісті. «Українські бібліологічні вісті», 1948, № 1;
Пеленський Є.-Ю. Початки друкарства. Франкфурт, 1948;
Винар Л. Бібліографія бібліологічних праць Івана Крип’якевича. «Сучасність», 1968, № 9; Книга и книжное дело в Украинской ССР. К., 1985;
Голобуцький П. Українське книгознавство 20-х років. «Бібліотечний вісник», 1994, № 5/6; Бібліологічні вісті, 1923–1930: Систематичний анотований покажчик. К., 1996.

Джерела

Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.

Автор: О.В. Ясь.; url: http://history.org.ua/?termin=Bibliolohiia_nauka; том: 1