Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Вакаров Дмитро Онуфрійович

ВАКАРОВ Дмитро Онуфрійович

(літ. псевд.: Діма, Явір; 03.11. 1920–07.03.1945) – поет. Н. в с. Іза (нині село Хустського р-ну Закарп. обл.) у сел. родині. Навч. у Хустській (1933–36, 1939–41) та Празькій (1936–39) г-зіях. 1940 його вірші з’явилися в пресі. Писав рос. мовою. 1941–44 вивчав рос. словесність у Будапештському ун-ті. Брав участь у роботі антифашист. підпілля: у берез. 1944 його заарештовано за зв’язок з підпіллям і кинуто до в’язниці. Значну ч. його рукописів конфісковано. У квіт. 1944 в. засуджений на довічну каторгу, а в листоп. 1944 перевезений до Німеччини. Був в’язнем концтабору ДАХАУ, потім Нацвайлера, де і загинув. Похований на кладовищі Честі у Шемберзі (Німеччина).

Після II світ. війни було виявлено та зібрано його літ. спадщину.

У поезіях в. оспівував красу рідного краю, свідчив про тяжку долю його мешканців, закликав до боротьби проти гітлерівських окупантів, за возз’єднання Закарпаття з усією Україною. У доробку в. є також нариси, оповідання, фейлетони.

Перша зб. поезій – «Избранные стихи» (Ужгород, 1955). Найповніше вид. тв. – «Сочинения» (Ужгород, 1986).

Література

• Чендей І. Коли на ранок благословлялося. Ужгород, 1967;
• Стель
• мах М. Слово о поэте. В кн.:
• Вакаров Д. Избранное. Ужгород, 1970; Я навіки прийшов у життя. Ужгород, 1975; 22 июня–9 мая: Писатели Украины в Великой Отечественной. К., 1985;
• Поп в. Устремленный в грядущее. В кн.:
• Вакаров Д. Сочинения. Ужгород, 1986.

Джерела

• Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.

Автор: Л.О. Гаврилюк.; url: http://history.org.ua/?termin=Vakarov_D; том: 1