Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Ваґенбург

ВАҐЕНБУРГ

(від нім. Wagen – віз і Burg – сховище, захист, місто) – укріплення з обозних возів, поставлених поряд і скріплених мотузками й ланцюгами. Форма в. залежала від умов місцевості. Найчастіше вози ставили колом, півколом або чотирикутником. У серед. в. розміщувалися люди й коні. Якщо стоянка робилася надовго, в. оточували ровом та ін. фортифікаціями. Від серед. 14 ст. для оборони в. почали використовувати артилерію. Гармати ставили, залежно від їх розмірів і типів, на возах, між ними й позаду них. Проте з розвитком вогнепальної зброї в. поступово втратив своє значення. У давнину в. часто використовували галли, Слов’яни давні, германці, гуни, авари, половці та ін. народи. Найбільшого поширення в. набув у середні віки, особливо в країнах Сх. Європи, коли війська супроводжувалися в походах численними обозами з військ. спорядженням і харчами. В Україні в. був відомий під назвою табір (див. Табір козацький).

Література

• Крип’якевич І. Історія українського війська. Львів, 1992;
• Разин Е.А. История военного искусства, т. 2–3. СПб. – М., 1999.

Джерела

• Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.

Автор: Б.В. Черкас.; url: http://history.org.ua/?termin=Vahenburh; том: 1