Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Витачів

ВИТАЧІВ

городища. Розташовані поблизу сучасного с. Витачів Обухівського р-ну Київ. обл., на правому березі р. Дніпро. Досліджені два городища (пд. й пн.). Пн. (урочище Городок) займає розрізане ярами плато, сильно деформоване зсувами. Пл. збереженої частини – бл. 80 тис. м 2. Під час археол. розкопок тут відкрито оборонні споруди, житлові та госп. будівлі. Датується 10–13 ст. Ототожнюється з м. Витачів, що згадується візант. імп. Константином VII Багрянородним.

Пд. городище розміщене за 1,5 км південніше села. Дитинець займав мис трикутноподібної форми, пл. – бл. 0,5 га. З напольного боку та на схилах простежено залишки посаду. Досліджено оборонні, житлові, госп. споруди та кладовище на дитинці, гончарну майстерню на посаді. Ототожнюється з м. Святополч, закладеним 1095 за наказом Святополка Ізяславича для вихідців з розгромлених половцями міст – Юр’їва.

Сакова та ін. Знищене монголо-татарами.

Література

• Плетнева С.А., Макарова Т.И. Южное городище у с. Витачев. «Краткие сообщения Института археологии АН СССР», 1965, вып. 104; Древнерусские поселения Среднего Поднепровья. К., 1984.

Джерела

• Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.

Автор: Н.В. Блажевич.; url: http://history.org.ua/?termin=Vytachiv; том: 1