Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Вороновиця
ВОРОНОВИЦЯ
– с-ще міськ. типу Він. р-ну Він. обл. Розташов. на р. Воронка (прит. Пд. Бугу), за 4 км від залізничної ст. Вороновиця. Нас. 7,1 тис. осіб (1999).
Уперше згадується під 1545. Через в. пролягав торговий шлях з Вінниці на Брацлав та Балту. Від 1-ї чв. 17 ст. до 19 ст. – у володінні магнатів Гороховських. За часів національної революції 1648– 1676 – сотенне м-ко Вінницького полку. 1748 в. надано статус міста. У 18 – поч. 20 ст. мала значну єврейс. громаду (1897 – з 3013 осіб 1411 євреї). У 2-й пол. 19 ст. В. стала кінцевою ст. залізничної гілки Проскурів (нині м. Хмельницький) – Кам’янець-Подільський – в., що сприяло її екон. розвиткові (зокрема цукроварінню). 1869–70 тут проживав конструктор першого літака О.Можайський (нині в його будинку розташов. музей історії авіації). Райцентр 1923–29 та 1930–59. За часів Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 та гітлерівської окупації (21 лип. 1941 – 13 берез. 1944) відбулися тривалі бої при звільненні в. Від 1956 – с-ще міськ. типу.
Архіт. пам’ятки: Михайлівська церква (1752); палац і парк (кін. 18 ст.).
Література
[ред. код]ІМіС УРСР. Вінницька область. К., 1972.
Джерела
[ред. код]- Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
Автор: Д.С. Вирський.; url: http://history.org.ua/?termin=Voronovytsia_smt; том: 1