Перейти до вмісту

Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/В’яхань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

В’ЯХАНЬ

археологічна пам’ятка – літописне місто Переяславського князівства, а з серед. 12 ст. – Новгород-Сіверське князівство, на пд.-зх. кордонах Вирської волості. Пам’ятка розташов. в центрі с. Городище Недригайлівського р-ну Сум. обл., в урочищі Городок на правому березі р. Терн (права прит. р. Сула, бас. Дніпра). Вперше згадується в Іпатіївському літописі під 1147. Городище в. овальної форми (бл. 1,8 га). Висота існуючого валу бл. 3,5 м; глибина рову – бл. 2 м, а ширина – 15–20 м. Потужність культ. шару 11–13 ст. – 1,2–1,3 м. До городища примикає відкритий посад, пл. якого бл. 50 га. Городище обстежували В.Ляскоронський, Ф.Копилов, в.Богусевич, М.Кучера; 1972, 1979 досліджував Ю.Моргунов. Серед знахідок – висяча свинцева печатка Володимира Мономаха.

За археол. матеріалами, в. засн. наприкінці 11 ст. для посилення контролю за «степовим коридором» – проходом у половецький степ. 1147 місто, що належало вел. кн. київ. Ізяславу Мстиславичу, відбило напад дружин Святослав Ольгович та Гліба Юрійовича. 1239 спалене військами хана Батия і відтоді перестало існувати.

Література

[ред. код]
  • Ляскоронский в.Г. Городища, курганы и длинные (змиевые) валы в бассейне р. Сулы. В кн.: Труды XI Археологического съезда, г. Киев, 1899, т. 1. М., 1901; Ипатьевская летопись. В кн.: ПСРЛ, т. 2. М.–Л., 1962;
  • Зайцев А.К. Черниговское княжество… В кн.: Древнерусские княжества X–XIII вв. М., 1975;
  • Моргунов Ю.Ю. Новый вариант печати Владимира Мономаха. «Краткие сообщения Института археологии АН СССР», 1975, № 144;
  • Його ж. Древнерусские памятники поречья Сулы. Курск, 1996.

Джерела

[ред. код]

Автор: В.П. Коваленко.; url: http://history.org.ua/?termin=Viakhan_litopysne_mst; том: 1