Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ГОЛУБОВИЧ Всеволод Олександрович

ГОЛУБОВИЧ Всеволод Олександрович

(1885–16.05.1939) – політ. та держ. діяч. Н. в с. Молдавка Балтського пов. Подільської губ. (нині с. Молдовка Голованівського р-ну Кіровогр. обл.) в сім’ї священика. Закінчив духовну семінарію, Київ. політех. ін-т (1915). Чл. Революційної української партії (1903), 1912 приєднався до київ. групи Української партії соціалістів-революціонерів. Працював інженером на Південній залізниці, 1916–серп. 1917 – нач. від-ня водних, шосейних та ґрунтових шляхів Румунського фронту.

Належав до Одес. укр. громади, від імені якої у квіт. 1917 звертався до Тимчасового уряду з вимогою територіальної автономії України. Чл. Української Центральної Ради і Малої ради (див. Комітет Української Центральної Ради) від УПСР, входив до складу ЦК партії. У Ген. секретаріаті – секретар шляхів сполучення (з 28(15) лип. 1917), секретар торгівлі й пром-сті (з листоп. 1917), депутат Всеросійських Установчих зборів від Херсон. губ.

Від 31(18) січ. 1918 – голова Ради народних міністрів Української Народної Республіки і міністр закордонних справ УНР. Очолював укр. делегацію на мирних переговорах у Брест-Литовську (3–20 січ. 1918; нині м. Брест, Білорусь). 29 квіт. під час гетьманського перевороту 1918 заарештований нім. військ. владою (див. Австро-німецьких військ контроль над територією України 1918). До 16 груд. 1918 був ув’язнений в Лук’янівській тюрмі.

У період Директорії УНР редагував періодичні вид. УПСР «Трудова республіка» (Київ) і «Трудова громада» (м. Кам’янець-Подільський), співробітничав з ін. укр. виданнями. У серп. 1920 заарештований в Кам’янці-Подільському Особливим від. 14-ї армії. У трав. 1921 засуджений надзвичайним трибуналом УСРР у справі ЦК УПСР (див. «Української партії соціалістів-революціонерів» справа 1921) до 5 років концтаборів. Амністований ВУЦВК наприкінці 1921. Деякий час працював в Укр. раді нар. госп-ва, очолював від. капітального буд-ва. 1931 заарештований, засуджений у справі «Українського національного центру» (див.

«Українського національного центру» справа 1930–1931).

Загинув у тюрмі м. Ярославль (нині місто в РФ).

Література

Балабольченко А. Всеволод Голубович і справа УПСР. К., 1993; Стрельський Г., Трубайчук А. Михайло Грушевський, його сподвижники й опоненти. К., 1996; Українська Центральна рада: Документи і матеріали, т. 1–2. К., 1996–97; Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. К., 1998; Уряди України у ХХ ст. Науково-документальне видання. К., 2002.

Джерела

• Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.

Автор: Т.С. Осташко.; url: http://history.org.ua/?termin=Golubovych_V; том: 2