Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ГОНЧАРОВ Йосип Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ГОНЧАРОВ (Гончар, Гончаренко) Йосип Семенович

(1796–1879) – останній отаман нижньодунайських козаків-некрасовців. Н. в с. Сарикиой (Добруджа) в родині Семена Гончара, який 1790 перейшов до некрасовців у Добруджу.

Протягом 1829–31 брав активну участь у переселенні близько 300 родин некрасовців на лівий берег Дунаю до м. Тучков (нині м. Ізмаїл), слобід Стара Некрасівка та Нова Некрасівка (нині села Ізмаїльського р-ну Одес. обл.). 1837 таємно повернувся в Туреччину, де займався торгівлею. Відстоював права некрасовських козаків перед турец. адміністрацією, підтримував ідею створення Білокриницької ієрархії (1846). 1853–56 Г. – гетьман об’єднаного Добруджанського козацтва (некрасовців, задунайців та ногайців), яке штучно створив М.Чайковський (Мохамед Садик-паша).

1864, після ліквідації турец. урядом пільг для некрасовців, Г. звернувся до рос. уряду з проханням дозволити йому перебратися до Росії. Отримавши дозвіл, оселився у Саратовській губ. (1870). Прийняв офіц. православ’я і став ченцем.

П. у м. Хвалинськ (нині місто Саратовської обл., РФ).

Література

[ред. код]

[Кельсиев В.] Очерк истории старообрядцев в Добрудже. В кн.: Славянский сборник, т. 1. СПб., 1875; Тумилевич Ф.В. Сказки и предания казаков-некрасовцев. Ростов-на-Дону, 1961.

Джерела

[ред. код]

Автор: О.А. Прігарін.; url: http://history.org.ua/?termin=Goncharov_Y; том: 2