Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ДАЦКІВ Михайло Олександрович

ДАЦКІВ Михайло Олександрович (21.11.1893—19.03.1939) — театральний діяч, учасник української революції 1917—1921. Н. в с. Городниця (нині село Підволочиського р-ну Терноп. обл.). Освіту здобув у Терноп. г-зії, на юрид. ф-ті Львів. ун-ту. Від початку Першої світової війни — на фронті, офіцер австро-угор. армії. Від листоп. 1918 — в Українській Галицькій армії, поручник Терноп. окружної військ. команди, командир куреня Окремого загону ім. І.Гонти, 10-ї Янівської бригади (січ.—груд. 1919) на польс., більшовицькому і денікінському фронтах (див. Українсько-польська війна 1918—1919, Війна РСФРР і УНР 1918—1919, Денікіна режим в Україні 1919—1920 ). У квіт. 1920 арештований органами ЧК (див. ВУЧК, ВЧК) й направлений до підмоск. концтабору Кожухів, звідти — до Казані (нині столиця Татарстану, РФ), де формувалися галицькі частини Червоної армії (див. Червона Українська Галицька армія). Від лип. 1920 перебував на польс. фронті (див. Польсько-радянська війна 1920), командир батальйону,  полку  45-ї  стрілец.  д-зії. Після демобілізації восени 1921 залишився в УСРР. Працював худож. кер. Київ. драм. театру  Л.Курбаса, від 1926 — дир. театру «Березіль» у Харкові, з 1928 — Харків. філармонії. Згодом — працівник Всеукраїнської спілки пролетарських письменників. У період сталінських (див. Й.Сталін) репресій в УСРР в листоп. 1933 заарештований органами ДПУ, загинув у в’язниці в РРФСР.

Література

• Курбас Л. Березіль: Із творчої спадщини. К., 1988; Борці за возз’єднання. Львів, 1989;
• Литвин М. Українсько-польська війна 1918–1919 рр. Львів, 1998.

Джерела

• Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.

Автор: К.Є. Науменко.; url: http://history.org.ua/?termin=Dackiv_M; том: 2