Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ДИПЛОМАТІЯ УКРАЇНСЬКОЇ СРР 1920—1922

ДИПЛОМАТІЯ УКРАЇНСЬКОЇ СРР 1920—1922. Провадилася Нар. комісаріатом закордонних справ (НКЗС) УСРР, очолюваним главою РНК УСРР Х.Раковським. Фактично була складовою частиною зовн. політики РСФРР, але, незважаючи на це, мала й власні характерні риси. На поч. 1920-х рр. осн. завданням дипломатії РСФРР було досягнення міжнар. визнання Рад. Росії. Важливим кроком на шляху до цього стали мирні переговори щодо врегулювання збройних конфліктів з д-вами-сусідами, насамперед з Польщею. Долучаючи до переговорного процесу укр. дипломатію, РНК РСФРР намагався не стільки посилити міжнар. позиції УСРР, скільки послабити вплив на міжнар. арені уряду Директорії УНР та його дипломатичних представництв, які функціонували в деяких європ. країнах. 1920—21 УСРР уклала угоди й договори про обмін військовополоненими, інтернованими, біженцями з Бельгією, Угорщиною, Польщею, Австрією, Німеччиною, Чехословаччиною, Литвою. Із Литвою, Німеччиною та Туреччиною вони були підписані УСРР самостійно, а з ін. д-вами — спільно з РСФРР. Згідно з ними в названих країнах працювали укр. репатріаційні місії. Спільна рос.-укр. делегація була представлена на переговорах із польс. делегацією в Мінську (нині столиця Білорусі) та Ризі (нині столиця Латвії), що закінчилися підписанням 18 берез. 1921 мирного договору з Республікою Польща (див. Ризький мирний договір між РСФРР і УСРР та Польщею 1921). 1921—22 УСРР уклала тимчасові договори з країнами Прибалтики, Туреччиною (див. Договір між Українською СРР і Латвійською Республікою 1920, Договір мирний між Українською СРР і Литовською Демократичною Республікою 1921, Договір про Дружбу і братерство між Українською СРР і Туреччиною 1922), Чехословаччиною, спільно з РСФРР — тимчасову угоду з Австрією (див. Договір між урядами РСФРР і Українською СРР та Австрійською Республікою 1920); угода УСРР з Італією була підписана представником РСФРР В.Воровським. Їхнім наслідком стали: обмін дипломатичними й торг. місіями, визнання УСРР де-юре (крім Чехословаччини та Італії, які визнали УСРР де-факто). Всі перелічені договори УСРР уклала після підписання відповідних договорів РСФРР із відповідними д-вами. Після підписання угод дипломатичні представники УСРР стали вимагати в договірних сторін припинення офіц. відносин із дипломатичними місіями Директорії УНР і відправки їхніх представників за межі своїх д-в, оскільки в статтях договорів йшлося про заборону діяльності на тер.  сторін  ворожих  армій,  орг-цій і груп. Ця політика тиску мала успіх у Чехословаччині, Німеччині, Польщі, які офіційно розірвали дипломатичні відносини з УНР, але продовжували надавати притулок укр. політ. еміграції. Дипломатичні відносини з більшістю економічно розвинутих д-в РСФРР у 1920—22 так і не вдалося встановити, хоча певні екон. угоди УСРР уклала з окремими фірмами Франції, Великої Британії, Нідерландів. На Генуезькій конференції 1922 інтереси рад. республік представляла делегація РСФРР, в той же час до її складу був включений Х.Раковський. У листоп. 1922 підписано протокол про поширення Рапалльського договору 1922 на УСРР (див. Договір про поширення Рапалльського договору 1922 на союзні з РСФРР республіки 1922). На Лозаннській конф. 1922—23 вже була єдина делегація рад. республік Росії, України й Грузії. Зміцнення рад. влади та посилення міжнар. позицій РСФРР призвело до згортання міжнар. діяльності рад. республік. Зокрема, вже в трав. 1922 було ліквідовано дипломатичні представництва УСРР у країнах Прибалтики, в ін. д-вах об’єднувалися дипломатичні представництва УСРР і РСФРР. Зі створенням СРСР республіки мали передати у відання союзного уряду всі повноваження своїх дипломатичних представництв. Був розформований НКЗС УСРР, до складу колегії НКЗС СРСР було введено представника від України, а на тер. УСРР почав діяти уповноважений НКЗС СРСР, який представляв Україну в усіх зовн. взаєминах СРСР.

Література

Українська РСР на міжнародній арені. Збірник документів (1917–1923 рр.). К., 1966; Україна і зарубіжний світ. К., 1970.

Джерела

• Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.

Автор: В.В. Павленко.; url: http://history.org.ua/?termin=Dyplomatiya_USRR_1920_1922; том: 2