Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ДОГОВІРНІ СТАТТІ УКРАЇНСЬКИХ ГЕТЬМАНІВ

ДОГОВІРНІ СТАТТІ УКРАЇНСЬКИХ ГЕТЬМАНІВ — документи міжнар.-правового та держ.-правового змісту, що визначали юрид. засади укр.-рос. відносин  та  устрій  Укр.  козац. д-ви в 2-й пол. 17—18 ст. Перші Д.с.у.г. було укладено в Москві в квіт. (берез.) 1654 за результатами переяслав.-моск. переговорів січ.—квіт. 1654 (див. Переяславська рада 1654, Березневі статті 1654). Вони стали основою при виробленні умов наступних договірних статей, які впродовж 17 ст. укладалися кожного разу при виборах нового гетьмана (за винятком елекції І.Виговського 1657), а саме: Переяславських статей 1659 при вступі на гетьманування Ю.Хмельницького, Батуринських статей 1663 — І.Брюховецького, Глухівських статей 1669 — Д.Многогрішного, Конотопських статей 1672 — І.Самойловича та Коломацьких статей 1687 — І.Мазепи. Крім того, інколи договірні статті укладалися з метою фіксування нових політ. реалій — Переяславські статті 1674 І.Самойловича після проголошення акта переходу Правобережної України під владу лівобереж. гетьмана, або ж — надання рос.-укр. міждерж. стосункам принципово нового звучання, як це робилося в інкорпораційних за змістом Московських статтях 1665 І.Брюховецького.

 Укладанню Д.с.у.г. передували підготовка та подача укр. стороною відповідних проєктів (найвідоміші в істор. літ. — Жердівські статті (проєкт) Ю.Хмельницького 1659) і намагання царського уряду трансформувати укр. пропозиції у вигідному для себе напрямі. Зазвичай внесені рос. стороною до Д.с.у.г. умови випереджали фактичний стан справ і були спрямовані на подальше обмеження автономних прав Гетьманщини. Найразючіші відмінності між політ. реаліями й правовими нормами фіксували Моск. статті 1665, спроба реалізації яких стала однією з гол. причин укр.-рос. війни 1668–69. Надалі царський уряд здійснював політику поступової ліквідації автономних прав Гетьманщини. Після антирос. виступу І.Мазепи 1708 рос. кер-во замінило дво-сторонні договори царськими указами, що визначали укр. права і вільності («Рішительний указ» 1709 та «Рішительні пункти» 1728). Формально Д.с.у.г. діяли до моменту ліквідації в Україні гетьманату інституту імп. Катериною II.

Дж.: Собрание государственных грамот и договоров, хранящихся в Государственной коллегии иностранных дел, ч. 3, 4. М., 1822—26; Полное собрание законов Российской империи, т. 1, 2, 5, 7. СПб., 1843—56; Источники Малороссийской истории, ч. 1—2. Собранные Д.Н. Бантишем-Каменским. М., 1858—59; Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, т. 4—6, 9—10, 15. СПб., 1863—92; Экстракт из указов, инструкций и учреждений, с разделением по материям на 19 частей. Собрано в Правительствующем Сенате по малороссийской эксперции 1756 года. «Материалы для истории экономического, юридического и общественного быта старой Малороссии», вып. 2. Чернигов, 1902.

Література

• Яковлів А. Українсько-московські договори в XVII–XVIII віках. Варшава, 1934;
• Горобець В.М. Від союзу до інкорпорації: українсько-російські відносини другої половини XVII – першої чверті XVIII ст. К., 1995.

Джерела

• Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.

Автор: В.М. Горобець.; url: http://history.org.ua/?termin=Dogovirni_statti_getmaniv; том: 2