Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЕКОНОМІКА ПЕРЕХІДНОГО ПЕРІОДУ ВІД КАПІТАЛІЗМУ ДО СОЦІАЛІЗМУ

ЕКОНОМІКА ПЕРЕХІДНОГО ПЕРІОДУ ВІД КАПІТАЛІЗМУ ДО СОЦІАЛІЗМУ. Поняття «економіка перехідного періоду» означає: 1) складову частину доктрини більшовиків про становлення екон. основ комуніст. сусп-ва; 2) теорію і практику ліквідації капіталіст. та формування соціаліст. вироб. відносин, створення і функціонування екон. системи держ. соціалізму; 3) «революцію економічну» (визначення М.Бухаріна), що тривала упродовж 1917 — 1-ї пол. 1930-х рр. і являла собою перехідний період — етап існування багато-укладної економіки та трансформації її в неринкову, адм.-командну економіку шляхом максимального використання державою позаекон. примусу й насилля задля руйнації старих та впровадження нових вироб. і соціальних відносин.

Осн. принципи доктрини економіки перехідного періоду були викладені в працях В.Леніна («Економіка і політика в епоху диктатури пролетаріату», «Чергові завдання радянської влади», «Про продовольчий податок і значення нової політики та її умови», «Про кооперацію») і узагальнені М.Бухаріним в кн. «Економіка перехідного періоду».

М.Бухарін стверджував, що тривалість перехідного періоду пов’язана з величиною «позаекономічної» сили: чим потужнішою є остання, тим швидше має завершитися перехідний період і тим меншими будуть «втрати», зумовлені різного роду трансформаціями. Вирішальним засобом проведення змін в економіці він вважав революц. держ. владу — «концентроване й організоване суспільне насилля» у формі диктатури пролетаріату, а осн. кроками на шляху досягнення стратегічних завдань — впровадження держ. капіталізму, посилення соціалізації та націоналізації економіки. Характерними ознаками перехідного періоду мали стати — держ. хлібна монополія, карткова система, тверді ціни, ліквідація товарно-грошових відносин, обов’язкова здача с.-г. продукції, розподіл пром. продукції, централізоване регулювання обігу всіх складових вироб. процесу, відмирання екон. категорій і законів ринкової економіки (ціна, вартість товару, заробітна плата).

У контексті ідей економіки перехідного періоду політ. кер-во СРСР розглядало «воєнний комунізм» та нову економічну політику як єдиний процес заміни в країні капіталіст. вироб. відносин на соціаліст., а т. зв. соціаліст. реконструкцію нар. госп-ва — ліквідацію приватного підприємництва, форсовану індустріалізацію, масову насильницьку колективізацію сільського господарства наприкінці 1920—поч. 1930-х рр. — як завершальну стадію силового формування екон. підвалин соціалізму (див. Соціалізм).

Література

• Преображенский Е. От НЭПа к социализму (взгляд в будущее России и Европы). М., 1922;
• Його ж. Экономические кризисы при НЭПе. М., 1924; Отчет о деятельности Рабоче-Крестьянского Правительства УССР с 1 октября 1922 по 1 октября 1923. Х., 1924;
• Ларин Ю. Частный капитал в СССР. М.–Л., 1927; «Більшовик України», 1930, № 7;
• Бухарин Н.И. Проблеми теории и практики социализма. М., 1989;
• Кульчицький С.В. Україна між двома війнами (1921–1939 рр.). К., 1999.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: В.І. Марочко.; url: http://history.org.ua/?termin=Ekonomika_perekhidnogo_periodu; том: 3