Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЕНГЕЛЬС (Engels) Фрідріх

ЕНГЕЛЬС (Engels) Фрідріх (28.11.1820—05.08.1895) — політ. діяч, публіцист, економіст, історик, соціолог, філософ. Один з основоположників марксизму (див. Марксизм в історичній науці). Н. в м. Бармен (нині м. Вупперталь, Німеччина) в сім’ї текстильного фабриканта. Друг та соратник К.Маркса. Співавтор  (разом з К.Марксом) «Маніфесту комуністичної партії» (1848), де викладено принципи ідеології й політики комунізму. Один із засн. і керівників міжнар. робітн. орг-цій: «Союз комуністів» (1847—52), Інтернаціонал І (1864—76). Сприяв утворенню Інтернаціоналу ІІ (1889).

Дослідницькі інтереси Е. охоплювали широке коло проблем філософії, політекономії, історії, природознавства. Центр. місце в істор. роботах він приділив висвітленню громад.-політ. рухів пролетаріату і селянства, нац.-визвол. боротьби, міжнар. відносин та їхніх воєн. аспектів. У контексті цієї проблематики розглядав минуле й тогочасне України, активний інтерес до якої вперше виявив у статтях у газ. «Neue Rheinische Zeitung» («Нова рейнська газета») у зв’язку з прогабсбурзькою позицією австрійс. слов’ян у революції 1848—49 (див. Революції 1848—1849 в Європі), яку вважав позицією «реакційних» народів. Водночас високо оцінював «селянську війну в Буковині» під проводом Л.Кобилиці. В подальшому, займаючись історією Польщі, Росії, Австрії («Німеччина і панславізм», 1855; «Німеччина і слов’янство», «Панславізм», рукописи, 1855—56; «Доктрина національностей у застосуванні до Польщі», 1866), зробив висновок про нац. окремішність українців, які мають мову, «цілком відмінну від великоруської». Наголошуючи на нац. спільності українців, вважав природним тяжіння ру-синів Галичини до нас. «малоросійських територій». Негативно ставився до відновлення Польщі в кордонах 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795), бо це закріплювало б польс. панування на землях з укр. нас. Разом з цим характеризував політику Російської імперії щодо укр. тер. як анексіоністську. Водночас, спираючись на концепцію «історичних» і «неісторичних» народів, зараховував укр. національність до тих, що «не мали своєї власної історії», «ніколи не були здатні до самостійності».

В історії 19 ст. Е. відводив особливе місце Пд. Україні, екон. розвиток якої тісно пов’язував з піднесенням пром-сті й задоволенням потреб у зерні Зх. Європи. Низку публікацій присвятив Кримській війні 1853—1856, висвітленню бойових дій на Крим. п-ові та відгомонам цих подій у Наддніпрянській Україні, Галичині, Буковині.

Згідно зі своїми наук. й політ. інтересами підтримував контакти з економістами М.Зібером і С.Подолинським — популяризаторами його (Е.) тв., народником І.Фесенком, правником, істориком і соціологом М.Ковалевським, студіями якого послуговувався, та ін. діячами з України.

Праці Е. справили певний вплив на народницький і соціаліст. рух в Україні. Із серед. 19 ст. його твори поширювали легально й нелегально в Одесі, Києві, Харкові, Львові та ін. містах. У перекладах рос. і укр. мовами їх друкували нелегально: у Харкові — «Маніфест комуністичної партії» (1883), у Львові — «Розвиток соціалізму від утопії до науки» під назвою «Соціалізм утопічний і науковий» (1892), у львів. Українсько-руській видавничій спілці — «Походження сім’ї, приватної власності і держави», «Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії» (обидва — 1899), у київ. книговид-ві Ф.Йогансона — «Походження сім’ї...» (1899) тощо. Серед популяризаторів і перекладачів тв. Е. були І.Франко, Леся Українка, ін. укр. діячі. Масового характеру видання і пропаганда праць Е. набули в рад. Україні, де здійснено найбільшу україномовну публікацію його спадщини у 50-томному зібр. творів К.Маркса і Е.

П. у м. Лондон (Велика Британія).

Твори

• Маркс К. і
• Енгельс Ф. Тво­ри, т. 1—50. К., 1958—85.

Література

• Зомбарт В. Фридрих Энгельс (1820—1895 г.) (Из истории развития социализма). СПб., 1906;
• Кор­ню О. Карл Маркс и Фри­дрих Энгельс, т. 1—3. М., 1959—68;
• Баг­мут Й.А.,
• Шморгун П.М. Видання творів К.Маркса і Ф.Енгель­са на Укра­ї­ні: Бі­бліографічний по­кажчик. Х., 1965;
• Гур­жій І.О. Фрі­дріх Енгельс про Укра­ї­ну. К., 1970;
• Лещенко М.Н. Фрі­дріх Енгельс і ре­во­лю­ційний рух на Укра­ї­ні. К., 1970; Фри­дрих Энгельс и во­ен­ная ис­то­рия. М., 1972;
• Molellan D. Engels. Glasgow, 1977;
• Гольман Л.И. Энгельс-ис­то­рик. М., 1984; Фри­дрих Энгельс и его время. М., 1990.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: М.М. Варварцев.; url: http://history.org.ua/?termin=Engels_F; том: 3