Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ

ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ — адм.-тер. одиниця в складі України. Утворена 22 січ. 1946. Розташов. на пд. зх. України. На пн. межує з Львівською областю, на пн. сх. і сх. — з Івано-Франківською областю, на пд. проходить держ. кордон з Румунією, на пд. зх. — з Угорщиною, на зх. — зі Словаччиною, на пн. зх. — з Польщею. Тер. — 12,8 тис. км2 (2,1 % тер. України).

Нас. 1251,1 тис. осіб (1 січ. 2004). Міськ. нас. — 37 %. Центр — м. Ужгород. В області — 13 р-нів, 10 міст, 20 с-щ міськ. типу, 306 сільс. рад, 579 сільс. населених пунктів. За нац. складом нас. українці складають 80,5 %. Специфічне прикордонне розташування й особливості істор. розвитку тер. зумовлюють наявність у нац. складі нас. З.о. значних етнічних груп — угор. (12,1 % угорців) і румун. (2,6 % румунів). На тер. поблизу кордону з Угорщиною частка угорців становить 50 %. Росіян в області — 2,5 %, зх. її ч. є ареалом розселення циган. Серед ін. національностей — словаки, білоруси, німці. Статус істор. населених місць мають міста: Ужгород, Берегове, Виноградів, Іршава, Мукачеве, Перечин, Рахів, Свалява, Тячів, Хуст; с-ща міськ. типу: Буштино, Великий Березний, Вилок, Воловець, Королево, Міжгір’я, Солотвино, Тересва і Чинадійово.

Область розташов. в межах Українських Карпат і Закарпатської низовини. Бл. 80 % її тер. зайнято гірськими хребтами, міжгірними улоговинами і долинами. На межі з Івано-Франк. обл. знаходиться найвища вершина України — г. Говерла (2061 м). В області — значні поклади кам’яної солі, туфів, доломітів; джерела мінеральних вод. Клімат — помірно континентальний, для Закарп. низовини характерні коротка і м’яка зима, тепле літо, у гірській ч. Карпат зима холодна, літо нетривале й прохолодне.

На тер. області — 152 річки завдовжки понад 10 км кожна, всі належать до бас. Тиси (прит. Дунаю), найбільші — Тересва, Теребля, Латориця, Уж. Велика кількість озер (найбільше — Синевир), водосховищ. Майже 50 % тер. зайнято лісами.

Історія Закарпаття, як і ін. укр. земель, насичена багатьма подіями (про минуле цього краю від давніх часів до утворення З.о. див. Закарпатська Україна).

З.о. утворена у складі УРСР 1946. Спочатку вона складалася з 13 округ, які 1953 були перетворені на р-ни.

З.о. — найменш урбанізований регіон України, характеризується аграрно-індустріальною спеціалізацією госп-ва та розвиненим рекреаційним комплексом. У соляних шахтах тут знаходиться унікальний лікувальний заклад, його палати розташов. глибоко під землею (смт Солотвино Тячівського р-ну). Осн. галузі пром-сті — лісова, деревообробна, маш.-буд., легка.

В області народилися: історик, церк. діяч І.Базилович, президент Карпатської України А.Волошин, художники Й.Бокшай, А.Ерделі, М.Мункачі, письменник І.Чендей.

Осн. архіт. пам’ятки: Ужгородський замок (10—16 ст.), Горянська церква-ротонда Святого Миколая (13 ст.), Невицький замок (13 ст.), Хрестовоздвиженський кафедральний собор (1646; усі в Ужгороді), замок «Паланок» (14—17 ст.; див. Мукачівський замок), палац «Білий будинок» (15—18 ст., обидва у Мукачевому), готичний костел (15 ст., Берегове).

Література

ІМіС УРСР. Закарпатська область. К., 1969; Нариси історії Закарпаття, т. 1–2. Ужгород, 1993, 1995;

• Шандор Ф., Федака С. Обличчя Ужгорода. Ужгород, 1996; Все про Україну, т. 1–2. К., 1998.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: Я.В. Верменич.; url: http://history.org.ua/?termin=Zakarpatska_oblast; том: 3