Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЗВЕНИГОРОД ГАЛИЦЬКИЙ

ЗВЕНИГОРОД ГАЛИЦЬКИЙ — стольний град Звенигородського князівства, яке виникло в процесі формування Галицької землі. Вперше згаданий у «Повісті временних літ» під 1087. Збереглося давньорус. городище Звенигород на тер. сучасного с. Звенигород Пустомитівського р-ну Львів. обл. Дитинець і посад стояли на підвищенні, захищеному двома рукавами р. Білка (прит. Полтви, бас. Вісли) і непролазними (більшу частину року) болотами, що робило З.Г. майже неприступним містом. 1237 Данило Галицький не зміг його здобути. В З.Г. було кілька церков. Місто мало дерев’яну бруківку. Археол. залишки  залізоробного  й  залізообробного вир-в, чинбарного, гончарного і косторізного ремесел свідчать, що це був розвинений ремісничий центр. У місті працювали зодчі й художники. З.Г. стояв на торг. шляхах з Києва і Володимира (нині м. Володимир-Волинський) на Перемишль і далі до Центр. й Зх. Європи, а з Перемишля та Володимира на Галич (давній) і далі «в землю Угорську».

Політ. історія З.Г. раннього часу маловідома. Перемишльський кн. Володар Ростиславич 1124 заповів своєму старшому синові Ростиславу Перемишль, молодшому — Володимиркові Володаревичу — З.Г. По смерті Ростислава поміж 1128 і 1129 Володимирко заволодів Перемишлем. 1141, після смерті брата в перших — теребовльського і галицького кн. Івана Васильковича, Володимирко приєднав до своїх земель і його землі та переніс свій престол до Галича (давнього). 1146 вел. кн. київ. Всеволод Ольгович спробував оволодіти З.Г. У подальшому З.Г. був звичайним містом Галицького князівства. 1241 здобутий військом Батия і перестав існувати. Через деякий час на його місці виникло село Звенигород.

Література

• Ратич О.О. Літописний Звенигород. «Археологія», 1973, № 12;
• Свєшніков І.К. Дослідження давнього Звенигорода у 1982–1983 рр. Там само, 1987, № 57; Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (раннеславянский и древнерусский периоды). К., 1990.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: М.Ф. Котляр.; url: http://history.org.ua/?termin=Zvenygorod_galycky; том: 3