Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/КАБІНЕТ АНТРОПОЛОГІЇ ТА ЕТНОЛОГІЇ ІМЕНІ Ф.ВОВКА ПРИ ВУАН

КАБІНЕТ АНТРОПОЛОГІЇ ТА ЕТНОЛОГІЇ ІМЕНІ Ф.ВОВКА ПРИ ВУАН (до 1922 — Музей антропології та етнології ім. Ф.Вовка при ВУАН) — центр антропологічних та етнологічних досліджень в Україні (був розташов. у Києві по бульвару Т.Шевченка, 14). Музей заснований 29 берез. 1921. Основу його зібрання склали наук. матеріали, колекції та б-ка Ф.Вовка (2600 одиниць зберігання), які 1920 перевіз за заповітом ученого з Петрограда (нині м. Санкт-Петербург) до Києва О.Алешо, він же і став директором музею. До зібрань музею були долучені також приватні колекції Л.Чикаленка (500 одиниць зберігання), Ю.Олександровича (160 одиниць зберігання), В.Караваєва (129 одиниць зберігання) та предмети з держ. установ — 1-го Держ. музею (169 одиниць зберігання; нині Національний музей історії України) та Українського наукового товариства (145 одиниць зберігання). Музей мав 3 від.: антропології, передісторії та етнології, останній складався з підвід.: порівняльної, заг. етнографії та етнографії народів України. При музеї діяла б-ка (4570 т.) з архівом та фотолабораторією. В його фондах були предмети госп. діяльності, побуту, одягу, прикраси, дитячі іграшки тощо. Він мав дослідні станції в селах Старосілля (нині село Городнянського р-ну Черніг. обл.), Жукин (нині село Вишгородського р-ну Київської обл.), Замисловичі (нині село Олевського р-ну Житомир. обл.), Сушківка (нині село Уманського р-ну Черкас. обл.), Следі (на Поділлі), Бубнівка (нині село Гайсинського р-ну Він. обл.), Микільська Слобідка (нині в межах Києва), Сваром’я (колишнє село Києво-Святошинського р-ну), Мартиновичі (колишнє село Поліського р-ну; обидва були у Київ. обл., нині зняті з облікових даних) та ін. У музеї працювали А.Носов (від 1922 — його дир.), Н.Заглада, А.Онищук, Ю.Павлович. 1922 музей перетворено на Кабінет антропології та етнології ім. Ф.Вовка. Наук. дослідження співробітників кабінету публікувалися в академічному вид. «Матеріали до етнології» та щорічнику «Антропологія» (1927—30), виходили «Бюлетені…» (1925). На кін. 1920-х рр. зібрання кабінету складали 7500 одиниць зберігання. На поч. 1930-х рр. співробітники кабінету були звинувачені в «буржуазному націоналізмі», більшість з них було репресовано, а сам кабінет 1934 ліквідовано. 1936 ч. колекцій (бл. 2 тис. одиниць зберігання) кабінету було передано до Центр. істор. музею ім. Т.Шевченка (нині Нац. музей історії України).

Література

• Скрипник Г. Етнографічні музеї України. К., 1989;
• Тиндик В.М. До історії формування етнографічної колекції НМІУ. В кн.: Музей на рубежі епох: минуле, сьогодення, перспективи. К., 1999.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4. — ISBN 978-966-00-0692-8.

Автор: Р.В. Маньковська.; url: http://history.org.ua/?termin=Kabinet_antropologii; том: 4