Перейти до вмісту

Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/КАЛИНОВСЬКИЙ Мартин

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

КАЛИНОВСЬКИЙ (Kalinowski) Мартин (бл. 1605 — 02.06(23.05). 1652) — полководець і держ. діяч Речі Посполитої. Від 1635 — черніг. воєвода, від 1646 — гетьман польний коронний, від 1651 — гетьман великий коронний. Володів значними маєтностями в Подільському воєводстві, в т. ч. м. Гусятин. 1632 став подільським підкоморієм, 1635 — черніг. воєводою. Надвірне військо К. взяло участь у придушенні козац. повстань 1637—38 під проводом П.Бута, Я.Острянина та Д.Гуні. Мав підтримку коронного канцлера Є.Оссолінського (син К. був одружений з його дочкою). Завдяки цьому 1646 добився булави польного гетьмана коронного. Разом із великим гетьманом коронним М.Потоцьким командував польс. військом у Корсунській битві 1648 (очолював кварцяне військо). У ході битви обидва гетьмани потрапили до татар. полону. К. провів у неволі 2 роки. Після сплати ч. викупу він наприкінці 1650 повернувся на батьківщину і відновив у повному обсязі свої повноваження польного гетьмана коронного. В лют. 1651 К. керував вторгненням польс. війська на Брацлавщину, в ході якого були захоплені м-ко Красне (нині село Тиврівського р-ну; див. Красненська оборона 1651), Мурафа (нині село Шаргородського р-ну; обидва Він. обл.) та Шаргород. Просування польс. військ углиб козац. України було зупинене завдяки героїчній обороні Вінниці козаками під проводом кальницького полк. І.Богуна, а також підходу на допомогу обложеним козац. загонів уман. полк. Й.Глуха (див. також Вінницькі оборони 1651, 1671). К. з боями змушений був відступити до Сокаля, де в трав. з’єднався з королів. військом. Під час Берестецької битви 1651 він командував лівим флангом польс. сил. Брав участь у виробленні умов Білоцерківського договору 1651, після укладення якого залишався в Україні для придушення повстанського руху. Після смерті М.Потоцького до рук К. перейшли повноваження великого гетьмана коронного й командування польс. армією. В Батозькій битві 1652 польс. військо на чолі з К. було розбите, а сам він загинув.

Дж.: Jakuba Michałowskiego, wojskiego lubelskiego a póżniej kasztelana bieckiego księga pamiętnicza z dawnego rękopisma będącego własnością Ludwika hr. Morsztyna. Kraków, 1864; «Жерела до історії України-Руси» (Львів), 1898, т. 4; Воссоединение Украины с Россией. Документы и материалы, т. 1–3. М., 1954; Stanisława Oświęcima dyaryusz 1643–1651. Kraków, 1970.

Література

[ред. код]

Polski Słownik Biograficzny, t. 11. Wrocław–Warszawa–Kraków, 1964–65;

  • Sysyn F.E. Between Poland and the Ukraine. The Dilemma of Adam Kysil, 1600–1653. Cambridge, Massachusetts, 1984;
  • Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький: Соціально-політичний портрет. К., 1993;
  • Голобуцький В.О. Запорозьке козацтво. К., 1994;
  • Грушевський М. Історія України-Руси, т. 8. К., 1995;
  • Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція ХVII ст. (1648–1676 рр.): Україна крізь віки, т. 7. К., 1999.

Джерела

[ред. код]

Автор: П.М. Сас.; url: http://history.org.ua/?termin=Kalynovsky_M; том: 4

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія_історії_України/Статті/КАЛИНОВСЬКИЙ_Мартин&oldid=36330724