Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/КАНІЗЬКЕ ЗБРОЙНЕ ПОВСТАННЯ 1918

КАНІЗЬКЕ ЗБРОЙНЕ ПОВСТАННЯ 1918— збройний виступ селян Єлизаветградського пов. Херсонської губернії в трав.—черв. 1918. Приводом до нього стала розправа австрійс. військ. підрозділу (див. Австро-німецьких військ контроль над територією України 1918) над селянами с. Павлівка (нині село Маловисківського р-ну Кіровогр. обл.), куди повернувся колиш. поміщик Луценко. Після того, як австрійс. солдати залишили село, павлівці вбили поміщика та його управителя і звернулися за допомогою до сусідів із с. Каніж (нині село Новомиргородського р-ну Кіровогр. обл.). На сходці представників Володимирської, Канізької та Панчівської волостей у с. Каніж було вирішено розпочати збройну боротьбу проти австрійс. військ і гетьман. адміністрації. Повстанці сформували загін чисельністю в 700 осіб. Його очолив більшовик П.Данилов, нач. штабу став М.Сушко-Сущенко. 20 трав. повстанці знищили австрійс. загін у с. Веселівка і повели наступ на с. Арсенівка (нині обидва села Новомиргородського р-ну), де були зосереджені значні військ. сили супротивника. Ряди повстанців на цей час зросли до 3 тис. осіб, але перемогти добре озброєні війська вони не змогли і змушені були відступити до Каніжа. 3 черв. австрійс. загони вдерлися до села і вчинили там криваву розправу, було страчено 117 осіб: 109— розстріляно, а 8— повішено на крилах вітряка, біля якого вони були оточені. 1500 повстанців прорвали кільце оточення і відступили до лісу.

Література

Гражданская война на Украине. 1918–1920: Сборник документов и материалов, т. 1, кн. 1. К., 1967; ІМіС УРСР. Херсонська область. К., 1972;

• Хміль І.В. Боротьба трудящого селянства України проти окупаційного режиму та внутрішньої контрреволюції (березень–червень 1918 р.). В кн.: У боротьбі за Жовтень: Збірник наукових праць. К., 1981.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4. — ISBN 978-966-00-0692-8.

Автор: І.В. Хміль.; url: http://history.org.ua/?termin=Kanizke_povstannya_1918; том: 4