Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/КАТЕРИНИНСЬКА ПРОВІНЦІЯ

КАТЕРИНИНСЬКА ПРОВІНЦІЯ — адм.-тер. одиниця, ств. 1764 в складі Новоросійської губернії. На перших порах до неї входили Донецький і Дніпровський пікінерські полки (див. Пікінерські полки), Українська лінія (що складалася із 21 однодвірної слободи), Нова Водолага (нині с-ще міськ. типу Харків. обл.) й Мала Водолага (існувала неподалік попереднього села), а 1769 було додано поміщицькі слободи: Карлівка, Федорівка, Варварівка (нині села Карлівського р-ну Полтав. обл.). Адм. центр — фортеця Білівська (пізніше — м. Костянтиноград, нині м. Красноград). Згодом частина тер. була приєднана до Слобідсько-Української губернії. 1769—70 у К.п. відбулося повстання пікінерів (див. Пікінерів повстання 1769—1787). 1776 відійшла до Азовської губернії. На той час адм.-тер. устрій К.п. був таким: Донец. пікінерський полк (10 рот — Білівська, Козловська, Рячзька, Нехворощанська, Маяцька, Китайгородська, Царичанська, Орлицька, Прасковейська, Петрівська), фортеця Білівська, державні та 22 однодвірні слободи, Нова й Мала Водолаги. 1776, відповідно до змін в адм.-тер. устрої Азовської губернії, на основі К.п. створено Наталківський пов. (без Донец. пікінерського полку, який відійшов до Царичанського пов.).

Дж.: Полное собрание законов Российской империи, т. 5, № 3380; т. 17, № 12376; т. 20, № 14252; т. 22, № 15910. СПб., 1830.

Література

• Скальковский А.А. Хронологическое обозрение истории Новороссийского края, ч. 1. 1730–1823. Одесса, 1836.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4. — ISBN 978-966-00-0692-8.

Автор: В.В. Панашенко.; url: http://history.org.ua/?termin=Katerynynska_provincija; том: 4