Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/КОНДАКАРИ

КОНДАКАРИ

— староукр. рукописи кондаків (див. Кондак та ікос) 11—14 ст. Усі розспівні тексти в них помічені особливими нотними знаками — кондакарним знам’ям, деякі елементи якого досить подібні до знаків грец. нотописів (невм), однак не тотожні їм. У 14 ст. кондакарне знам’я вийшло з ужитку й було забуте. На сьогодні воно ще не розшифроване. Найстарший К. — «Благовіщенський» — датується 11—12 ст. і є найстарішою староукр. нотною книгою.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2008. — Т. 5. — ISBN 978-966-00-0855-4.

Автор: П.В. Голобуцький, Т.; url: http://history.org.ua/?termin=Kondakari; том: 5