Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/МИТНИК

МИТНИК

(цельник) — службова особа, яка відповідає за стягнення митних (цельних) та торг. оплат. У 15—18 ст. — орендар митної (цельної) комори (див. Митна комора) або прикоморку. До обов’язків М. належав нагляд за діяльністю підлеглих йому комор та прикоморків, боротьба з премитниками (польс. przemytniki) — особами, що ухиляються від сплати поборів. Часом митники виконували функції фінансового агента великого князя чи короля та займалися організацією поставок товарів для двору володаря.

Література

Довнар-Запольский М.Ф. Государственное хозяйство Великого княжества Литовского при Ягеллонах, т. 1. К., 1901; Грушевський О. Митні комори. «Україна», 1918, т. 23, № 10; Rybarski R. Handel i polityka handlowa Polski w XVI stulecie, t. 1. Warszawa, 1958; Baszanowski J. Z dziejów handlu polskiego w XVI—XVIII wieku: Handel wolami. Gdańsk, 1977; Берковський В. Типологія і структура митної системи Волині в кінці XV — першій половині XVII ст., «Вісник Академії митної служби України», 2006, № 1 (29); Berkowski W. Struktury administracyjne komór celnych i mytnych na Wołyniu od XVI do połowy XVII wieku. В кн.: Nad społeczeństwem staropolskim, t. 1. Białystok, 2007; Энцыклапедыя «Вялікае княства Літоўскае», т. 2. Мінск, 2007.

Джерела

• Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6: Ла-Мі. — 790 с.

Автор: В.Г. Берковський.; url: http://history.org.ua/?termin=Mytnyk; том: 6