Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Новогрудок - Новгород Литовський

НОВОГРУДОК (білорус. Навагрýдак, у середньовіччі — Новгород Литовський, Новгородок; сучасна назва — від польс. Nowogródek) — місто Гродненської обл. Республіки Білорусь, райцентр. Населення 29,2 тис. осіб (2010).

За археол. даними, давньорус. поселення виникло наприкінці 10 ст. і на серед. 12 ст. перетворилося на значний торгово-ремісничий осередок. Воно мало  2 укріплені частини (дитинець/замок та окольне місто) заг. площею 2,7 га. До них прилягав посад, на території якого виявлено рештки мурованої Борисоглібської церкви серед. 12 ст.

Н. уперше згадується в Галицько-Волинському літописі в розповіді про події 1249. Період історії міста до 2-ї пол. 13 ст. не висвітлений писемними джерелами. Зокрема, не відомо про належність території навколо Н. якійсь із земель Київської Русі (гіпотетично це могли бути Волинська земля, Туровське князівство або Полоцька земля).

У 1240-ві рр. Н. захопив вел. кн. литов. Міндовг, який посадив тут свого сина Войшелка. Із 1254 (після укладення миру між кн. Данилом Галицьким та Міндовгом) і до 1258—59 тут князював Роман Данилович (на думку деяких дослідників, як васал Міндовга), а 1265 — Шварно Данилович (як співправитель Войшелка — на той час великого князя литовського). До 1392 Н. був центром удільного князівства у складі Великого князівства Литовського, а потім — одним із центрів великокнязівського домену. 1507 став центром Новгород. воєводства. 1511 отримав магдебурзьке право. 1581—1775 Н. входив до числа міст, в яких відбувалися засідання Головного Литовського трибуналу. Після 1795 — у складі Російської імперії.

15 листопада 1415 в Н. відбувся собор правосл. церкви, який висвятив на митрополита Григорія Цамблака. Після відокремлення Моск. митрополії й висвячення на митрополита Григорія Болгарина (1458) Н. став місцем перебування київ. митрополитів (див. Київські ієрархи), які мали тут свою резиденцію аж до кін. 16 ст. Митрополича кафедра містилася в церкві святих Бориса і Гліба (існуюча нині пам’ятка збудована в 16 ст. на місці давньорус. храму).

В історіографії склалася традиція вважати Н. першою столицею ВКЛ, однак підставою для цього є лише повідомлення Биховця хроніки, укладеної в 1-й третині 16 ст.

Література

• Баранаускас Т. Новогрудок в ХIII веке: История и миф. В кн.: Castrum, urbis et bellum: Зборнік науковых прац: Прысвячаецца памяці прафесара Міхася Ткачова. Баранавічы, 2002;
• Гуревич Ф.Д. Летописный Новгородок (древнерусский Новогрудок). СПб.—Новогрудок, 2003;
• Алексеев Л.В. Западные земли домонгольской Руси: Очерки истории, археологии, культуры, кн. 1—2. М., 2006;
• Гайба М. Новагародак. В кн.: Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя, т. 2. Мінск, 2006.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7.

Автор: Д.Я. Вортман.; url: http://history.org.ua/?termin=Novohrudok_mst; том: 7