Вікіпедія:Проєкт:Населені пункти України/Населення/Житомирська область/Овруцький район
Овруцький район
с. КАМ`ЯНІВКА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 166 осіб, з яких 66 чоловіків та 100 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 83 особи.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,59 % |
білоруська | 1,20 % |
російська | 1,20 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
БІГУНСЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 2346 осіб, з яких 1088 чоловіків та 1258 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1820 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,25 % |
білоруська | 0,48 % |
російська | 0,27 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. БІГУНЬ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1834 особи, з яких 850 чоловіків та 984 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1573 особи.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,38 % |
білоруська | 0,31 % |
російська | 0,31 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ДЕЛЕТА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 227 осіб, з яких 103 чоловіки та 124 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 8 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. СЕЛЕЗІВКА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 285 осіб, з яких 135 чоловіків та 150 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 239 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,39 % |
білоруська | 1,61 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
БОНДАРІВСЬКА сільрада (ОВРУЦЬКИЙ РАЙОН)
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2098 осіб, з яких 997 чоловіків та 1101 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1697 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,70 % |
російська | 0,71 % |
молдовська | 0,30 % |
білоруська | 0,24 % |
вірменська | 0,06 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. БОНДАРІ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1131 особа, з яких 544 чоловіки та 587 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 969 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,96 % |
російська | 0,52 % |
білоруська | 0,42 % |
вірменська | 0,10 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. БОНДАРІВКА (БОНДАРІВСЬКА сільрада, ОВРУЦЬКИЙ РАЙОН)
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 281 особа, з яких 141 чоловік та 140 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 224 особи.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,04 % |
молдовська | 2,20 % |
російська | 1,76 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. КРАСНОСІЛКА (БОНДАРІВСЬКА сільрада, ОВРУЦЬКИЙ РАЙОН)
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 533 особи, з яких 250 чоловіків та 283 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 393 особи.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,23 % |
російська | 0,77 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ПАПІРНЯ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 153 особи, з яких 62 чоловіки та 91 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 111 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
ВЕЛИКОФОСНЯНСЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 2454 особи, з яких 1099 чоловіків та 1355 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1386 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,32 % |
російська | 2,31 % |
молдовська | 0,22 % |
білоруська | 0,14 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ВЕЛИКА ФОСНЯ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1552 особи, з яких 705 чоловіків та 847 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1148 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,04 % |
російська | 2,62 % |
білоруська | 0,17 % |
молдовська | 0,17 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. МАЛА ФОСНЯ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 312 осіб, з яких 133 чоловіки та 179 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 238 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,73 % |
російська | 0,85 % |
молдовська | 0,42 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
ВЕЛИКОХАЙЧАНСЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 2112 осіб, з яких 982 чоловіки та 1130 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1808 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,56 % |
російська | 0,28 % |
білоруська | 0,17 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ВЕЛИКА ХАЙЧА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1042 особи, з яких 487 чоловіків та 555 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 957 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,79 % |
російська | 0,21 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ВЕЛИКИЙ КОБИЛИН
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 269 осіб, з яких 118 чоловіків та 151 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 207 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,55 % |
російська | 0,97 % |
білоруська | 0,48 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. МАЛА ХАЙЧА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 480 осіб, з яких 224 чоловіки та 256 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 368 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,46 % |
білоруська | 0,27 % |
російська | 0,27 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. МАЛИЙ КОБИЛИН
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 321 особа, з яких 153 чоловіки та 168 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 276 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,64 % |
білоруська | 0,36 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
ВЕЛИКОЧЕРНІГІВСЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1644 особи, з яких 695 чоловіків та 949 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 1233 особи.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 92,66 % |
російська | 7,02 % |
білоруська | 0,24 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ВЕЛИКА ЧЕРНІГІВКА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 620 осіб, з яких 270 чоловіків та 350 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 460 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,61 % |
російська | 2,17 % |
інші | 0,22 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. БОГДАНІВКА (ВЕЛИКОЧЕРНІГІВСЬКА сільрада)
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 412 осіб, з яких 172 чоловіки та 240 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 269 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,35 % |
російська | 2,92 % |
білоруська | 0,73 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. КАМІНЬ (ВЕЛИКОЧЕРНІГІВСЬКА сільрада)
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 118 осіб, з яких 50 чоловіків та 68 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 99 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. МАЛА ЧЕРНІГІВКА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 366 осіб, з яких 150 чоловіків та 216 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 275 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,82 % |
російська | 2,18 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. МАМЕЧ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 128 осіб, з яких 53 чоловіки та 75 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 74 особи.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
російська | 83,78 % |
українська | 16,22 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. НИВКИ (ВЕЛИКОЧЕРНІГІВСЬКА сільрада)
Населення
[ред. код]За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 6 осіб.[1] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[2]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ПРИВАР
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 89 осіб, з яких 42 чоловіки та 47 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 50 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,00 % |
білоруська | 2,00 % |
російська | 2,00 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
ГЛАДКОВИЦЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 3683 особи, з яких 1710 чоловіків та 1973 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 3118 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,30 % |
російська | 1,22 % |
білоруська | 0,22 % |
молдовська | 0,16 % |
німецька | 0,03 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ГЛАДКОВИЧІ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2204 особи, з яких 1033 чоловіки та 1171 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1765 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,92 % |
російська | 0,68 % |
молдовська | 0,17 % |
білоруська | 0,06 % |
німецька | 0,06 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ГЛАДКОВИЦЬКА КАМ`ЯНКА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 65 осіб, з яких 29 чоловіків та 36 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 37 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,30 % |
російська | 2,70 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ГУСАРІВКА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 33 особи, з яких 16 чоловіків та 17 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 10 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 84,62 % |
російська | 15,38 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ОЛЕКСАНДРИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 58 осіб, з яких 24 чоловіки та 34 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 5 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. РАДЧИЦІ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 624 особи, з яких 295 чоловіків та 329 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 654 особи.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,41 % |
російська | 2,44 % |
білоруська | 0,15 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. СТАШКИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 355 осіб, з яких 161 чоловік та 194 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 325 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,15 % |
російська | 1,54 % |
білоруська | 0,31 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ТОВКАЧІ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 344 особи, з яких 152 чоловіки та 192 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 322 особи.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,53 % |
білоруська | 1,23 % |
молдовська | 0,62 % |
російська | 0,62 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
ГОРОДЕЦЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1378 осіб, з яких 649 чоловіків та 729 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 1092 особи.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,55 % |
російська | 0,27 % |
білоруська | 0,09 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ГОРОДЕЦЬ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 980 осіб, з яких 471 чоловік та 509 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 746 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,34 % |
російська | 0,40 % |
білоруська | 0,13 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ПОБИЧІ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 136 осіб, з яких 62 чоловіки та 74 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 113 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. СИРНИЦЯ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 262 особи, з яких 116 чоловіків та 146 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 233 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
ГОШІВСЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1766 осіб, з яких 789 чоловіків та 977 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1349 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,85 % |
молдовська | 1,34 % |
російська | 0,59 % |
білоруська | 0,15 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ГОШІВ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1029 осіб, з яких 463 чоловіки та 566 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 767 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,39 % |
молдовська | 1,56 % |
російська | 0,65 % |
білоруська | 0,26 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. БАЗАРІВКА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 86 осіб, з яких 42 чоловіки та 44 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 65 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ПОТАПОВИЧІ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 589 осіб, з яких 257 чоловіків та 332 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 466 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,35 % |
молдовська | 0,43 % |
російська | 0,22 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. СМОЛЯНЕ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 62 особи, з яких 27 чоловіків та 35 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 51 особа.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 88,24 % |
молдовська | 7,84 % |
російська | 3,92 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
ЗАРІЧАНСЬКА сільрада (ОВРУЦЬКИЙ РАЙОН)
Населення
[ред. код]За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1956 осіб.[1]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,62 % |
російська | 2,13 % |
білоруська | 0,25 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ЗАРІЧЧЯ (ЗАРІЧАНСЬКА сільрада, ОВРУЦЬКИЙ РАЙОН)
Населення
[ред. код]За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1438 осіб.[1]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,87 % |
російська | 1,86 % |
білоруська | 0,28 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ОСТРІВ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 590 осіб, з яких 261 чоловік та 329 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 518 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,92 % |
російська | 2,89 % |
білоруська | 0,19 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
ІГНАТПІЛЬСЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 2817 осіб, з яких 1331 чоловік та 1486 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 2416 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,10 % |
російська | 2,40 % |
молдовська | 0,12 % |
білоруська | 0,08 % |
польська | 0,04 % |
інші | 0,26 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ІГНАТПІЛЬ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1870 осіб, з яких 891 чоловік та 979 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1756 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,70 % |
російська | 2,85 % |
білоруська | 0,11 % |
молдовська | 0,06 % |
польська | 0,06 % |
інші | 0,22 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с-ще БІЛОКАМ`ЯНКА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення селища становила 215 осіб, з яких 110 чоловіків та 105 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селищі мешкало 190 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,94 % |
російська | 0,53 % |
інші | 0,53 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. МЛИНИ (ІГНАТПІЛЬСЬКА сільрада)
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 137 осіб, з яких 61 чоловік та 76 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 53 особи.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,11 % |
російська | 1,89 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ПАВЛЮКІВКА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 292 особи, з яких 139 чоловіків та 153 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 207 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,52 % |
молдовська | 0,48 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. РУДНЯ (ІГНАТПІЛЬСЬКА сільрада)
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 192 особи, з яких 88 чоловіків та 104 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 147 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 95,24 % |
російська | 4,08 % |
інші | 0,68 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. СЕМЕНИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 111 осіб, з яких 42 чоловіки та 69 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 63 особи.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,41 % |
молдовська | 1,59 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
КИРДАНІВСЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1985 осіб, з яких 921 чоловік та 1064 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1812 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,97 % |
російська | 2,26 % |
білоруська | 0,39 % |
молдовська | 0,33 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. КИРДАНИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1305 осіб, з яких 607 чоловіків та 698 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1119 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,24 % |
російська | 1,78 % |
білоруська | 0,45 % |
молдовська | 0,45 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. КОРЧІВКА (КИРДАНІВСЬКА сільрада)
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 508 осіб, з яких 232 чоловіки та 276 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 457 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,81 % |
російська | 1,54 % |
білоруська | 0,44 % |
молдовська | 0,22 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ДУБОВИЙ ГАЙ
Населення
[ред. код]За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 236 осіб.[1]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 94,07 % |
російська | 5,93 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
ЛЕВКОВИЦЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1521 особа, з яких 690 чоловіків та 831 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1049 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,62 % |
російська | 0,28 % |
молдовська | 0,09 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ЛЕВКОВИЧІ
Населення
[ред. код]За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 898 осіб.[1]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,56 % |
російська | 0,33 % |
молдовська | 0,11 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ЛЕВКОВИЦЬКИЙ МЛИНОК
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 62 особи, з яких 28 чоловіків та 34 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 38 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ОСТРОВИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 232 особи, з яких 100 чоловіків та 132 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 113 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
КОЛЕСНИКІВСЬКА сільрада
Населення
[ред. код]За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 134 особи.[1] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[2]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. КОЛЕСНИКИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 58 осіб, з яких 26 чоловіків та 32 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 10 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ЗБРАНЬКІВЦІ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 66 осіб, з яких 24 чоловіки та 42 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 29 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ЛИЧМАНИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 94 особи, з яких 39 чоловіків та 55 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 47 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с-ще МАГДИН
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення селища становила 101 особа, з яких 47 чоловіків та 54 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селищі мешкало 35 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. СИДОРИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 36 осіб, з яких 18 чоловіків та 18 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 3 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. СТОВПИЧНЕ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 74 особи, з яких 35 чоловіків та 39 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 10 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
ЛИСТВИНСЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 2146 осіб, з яких 1008 чоловіків та 1138 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1659 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,40 % |
російська | 0,54 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ЛИСТВИН
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1844 особи, з яких 867 чоловіків та 977 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1513 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,34 % |
російська | 0,59 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. КОШЕЧКИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 99 осіб, з яких 50 чоловіків та 49 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 64 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. РОКИТНЕ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 203 особи, з яких 91 чоловік та 112 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 82 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
ЛУЧАНКІВСЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1130 осіб, з яких 507 чоловіків та 623 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 860 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,41 % |
російська | 0,36 % |
білоруська | 0,12 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ЛУЧАНКИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 693 особи, з яких 318 чоловіків та 375 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 555 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,45 % |
російська | 0,37 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ВОЗНИЧІ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 291 особа, з яких 126 чоловіків та 165 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 213 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,53 % |
білоруська | 0,47 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. КОЗУЛІ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 45 осіб, з яких 16 чоловіків та 29 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 25 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. МАЦЬКИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 101 особа, з яких 47 чоловіків та 54 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 67 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,33 % |
російська | 1,67 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
МОЖАРІВСЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1577 осіб, з яких 738 чоловіків та 839 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1249 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,97 % |
російська | 0,71 % |
білоруська | 0,32 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. МОЖАРИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1098 осіб, з яких 511 чоловіків та 587 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 918 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,35 % |
білоруська | 0,32 % |
російська | 0,32 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ВЕРПА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 365 осіб, з яких 175 чоловіків та 190 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 309 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,76 % |
російська | 1,92 % |
білоруська | 0,32 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ЧЕРВОНОСІЛКА (МОЖАРІВСЬКА сільрада)
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 114 осіб, з яких 52 чоловіки та 62 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 22 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
НЕВГОДІВСЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 728 осіб, з яких 323 чоловіки та 405 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 560 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,78 % |
молдовська | 1,43 % |
російська | 1,43 % |
білоруська | 0,18 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. НЕВГОДИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 556 осіб, з яких 247 чоловіків та 309 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 449 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 95,98 % |
молдовська | 1,79 % |
російська | 1,79 % |
білоруська | 0,22 % |
інші | 0,22 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ВЕСЕЛІВКА (НЕВГОДІВСЬКА сільрада)
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 172 особи, з яких 76 чоловіків та 96 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 111 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
НОВОВЕЛІДНИЦЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 3924 особи, з яких 1775 чоловіків та 2149 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 3278 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,02 % |
російська | 0,80 % |
білоруська | 0,12 % |
молдовська | 0,03 % |
циганська | 0,03 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. НОВІ ВЕЛІДНИКИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 860 осіб, з яких 385 чоловіків та 475 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 815 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,21 % |
російська | 1,28 % |
білоруська | 0,38 % |
циганська | 0,13 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ІЛЛІМКА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 187 осіб, з яких 79 чоловіків та 108 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 139 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,54 % |
російська | 1,46 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. КРАСИЛІВКА (НОВОВЕЛІДНИЦЬКА сільрада)
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1039 осіб, з яких 474 чоловіки та 565 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 892 особи.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,55 % |
російська | 1,34 % |
білоруська | 0,11 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ПРИБИТКИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 839 осіб, з яких 390 чоловіків та 449 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 607 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,84 % |
молдовська | 0,16 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. СОРОКОПЕНЬ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 379 осіб, з яких 166 чоловіків та 213 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 283 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. СТАРІ ВЕЛІДНИКИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 467 осіб, з яких 209 чоловіків та 258 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 425 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,54 % |
російська | 0,46 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ЧАБАН
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 153 особи, з яких 72 чоловіки та 81 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 117 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
НОРИНСЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1999 осіб, з яких 931 чоловік та 1068 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1577 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,47 % |
російська | 1,15 % |
білоруська | 0,19 % |
молдовська | 0,19 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. НОРИНСЬК
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1698 осіб, з яких 788 чоловіків та 910 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1367 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,31 % |
російська | 1,25 % |
білоруська | 0,22 % |
молдовська | 0,22 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. МОЩАНИЦЯ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 142 особи, з яких 66 чоловіків та 76 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 97 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,95 % |
російська | 1,05 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ПІДВЕЛІДНИКИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 159 осіб, з яких 77 чоловіків та 82 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 113 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
ПІЩАНИЦЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 2314 осіб, з яких 1019 чоловіків та 1295 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1827 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,81 % |
російська | 0,98 % |
білоруська | 0,22 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ПІЩАНИЦЯ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 901 особа, з яких 401 чоловік та 500 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 736 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,50 % |
російська | 1,23 % |
білоруська | 0,27 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. КЛИНЕЦЬ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 360 осіб, з яких 149 чоловіків та 211 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 237 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. МИШКОВИЧІ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 77 осіб, з яких 40 чоловіків та 37 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 45 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. МОЧУЛЬНЯ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 162 особи, з яких 69 чоловіків та 93 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 159 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,37 % |
російська | 0,63 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ПАВЛОВИЧІ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 204 особи, з яких 81 чоловік та 123 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 144 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ПОЛІСЬКЕ (ПІЩАНИЦЬКА сільрада)
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 610 осіб, з яких 279 чоловіків та 331 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 506 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,05 % |
російська | 1,56 % |
білоруська | 0,39 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
ПІДРУДЯНСЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1405 осіб, з яких 632 чоловіки та 773 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1147 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 94,59 % |
російська | 3,41 % |
білоруська | 1,31 % |
молдовська | 0,52 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ПІДРУДДЯ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 875 осіб, з яких 393 чоловіки та 482 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 788 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 93,64 % |
російська | 3,94 % |
білоруська | 1,91 % |
молдовська | 0,25 % |
інші | 0,26 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. КОЛОСІВКА (ПІДРУДЯНСЬКА сільрада)
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 223 особи, з яких 98 чоловіків та 125 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 141 особа.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,87 % |
російська | 2,13 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ЯЦКОВИЧІ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 307 осіб, з яких 141 чоловік та 166 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 218 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 95,87 % |
російська | 2,29 % |
молдовська | 1,83 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
ПОКАЛІВСЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 3065 осіб, з яких 1339 чоловіків та 1726 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 2332 особи.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,24 % |
російська | 0,99 % |
білоруська | 0,30 % |
молдовська | 0,26 % |
вірменська | 0,13 % |
угорська | 0,04 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ПОКАЛІВ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 672 особи, з яких 305 чоловіків та 367 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 587 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,29 % |
російська | 1,52 % |
молдовська | 0,51 % |
вірменська | 0,34 % |
білоруська | 0,17 % |
угорська | 0,17 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. БАРВІНКОВЕ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 79 осіб, з яких 34 чоловіки та 45 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 45 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ГАЄВИЧІ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 431 особа, з яких 181 чоловік та 250 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 323 особи.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,77 % |
білоруська | 0,61 % |
російська | 0,31 % |
інші | 0,31 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ДІВОШИН
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 418 осіб, з яких 178 чоловіків та 240 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 307 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,38 % |
російська | 1,30 % |
білоруська | 0,32 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. КОПТІВЩИНА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 600 осіб, з яких 261 чоловік та 339 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 456 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,67 % |
російська | 0,66 % |
молдовська | 0,44 % |
білоруська | 0,22 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ПОЛОХАЧІВ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 402 особи, з яких 183 чоловіки та 219 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 306 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,37 % |
російська | 0,98 % |
білоруська | 0,33 % |
вірменська | 0,33 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. СКРЕБЕЛИЧІ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 463 особи, з яких 197 чоловіків та 266 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 308 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,36 % |
російська | 0,98 % |
білоруська | 0,33 % |
молдовська | 0,33 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
РАКІВЩИНСЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1719 осіб, з яких 725 чоловіків та 994 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 1253 особи.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,04 % |
російська | 0,64 % |
молдовська | 0,24 % |
білоруська | 0,08 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. РАКІВЩИНА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 655 осіб, з яких 280 чоловіків та 375 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 486 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,97 % |
російська | 0,62 % |
білоруська | 0,21 % |
молдовська | 0,21 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ВЕЛИКІ МОШКИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 337 осіб, з яких 143 чоловіки та 194 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 228 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,56 % |
російська | 0,44 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ГУНИЧІ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 549 осіб, з яких 232 чоловіки та 317 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 429 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,83 % |
російська | 0,93 % |
молдовська | 0,23 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. МАЛІ МОШКИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 35 осіб, з яких 14 чоловіків та 21 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 19 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. НОВОСІЛКИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 90 осіб, з яких 35 чоловіків та 55 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 44 особи.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,73 % |
молдовська | 2,27 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. СЛОБОДА-НОВОСЕЛИЦЬКА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 53 особи, з яких 21 чоловік та 32 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 47 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
РУДНЯНСЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 2265 осіб, з яких 1080 чоловіків та 1185 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1189 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,13 % |
російська | 2,02 % |
білоруська | 1,43 % |
молдовська | 0,34 % |
єврейська | 0,08 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. РУДНЯ (РУДНЯНСЬКА сільрада)
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 342 особи, з яких 148 чоловіків та 194 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 99 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 92,93 % |
білоруська | 4,04 % |
російська | 3,03 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. БЕРЕЖЕСТЬ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 268 осіб, з яких 131 чоловік та 137 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 237 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,65 % |
російська | 2,09 % |
молдовська | 1,26 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. БІРКІВСЬКЕ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 31 особа, з яких 13 чоловіків та 18 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 21 особа.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ДУМИНСЬКЕ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 261 особа, з яких 116 чоловіків та 145 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 43 особи.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,67 % |
білоруська | 2,33 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ЛЮДВИНІВКА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 100 осіб, з яких 40 чоловіків та 60 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 13 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ПІХОЦЬКЕ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 94 особи, з яких 40 чоловіків та 54 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 12 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ПРИЛУКИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1169 осіб, з яких 592 чоловіки та 577 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 668 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,55 % |
російська | 1,80 % |
білоруська | 1,35 % |
єврейська | 0,15 % |
молдовська | 0,15 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. БОРУТИНЕ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 110 осіб, з яких 48 чоловіків та 62 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 14 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ВИСТУПОВИЧІ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 863 особи, з яких 385 чоловіків та 478 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 80 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 92,50 % |
російська | 5,00 % |
білоруська | 2,50 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. СОЛОТИНЕ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 11 осіб, з яких 5 чоловіків та 6 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2 особи.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
білоруська | 50,00 % |
українська | 50,00 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
СЛОБІДСЬКА сільрада (ОВРУЦЬКИЙ РАЙОН)
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 945 осіб, з яких 411 чоловіків та 534 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 628 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,38 % |
білоруська | 1,14 % |
російська | 0,49 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. СЛОБОДА
Населення
[ред. код]За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 194 особи.[1]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,47 % |
російська | 0,53 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ВЕРХНЯ РУДНЯ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 78 осіб, з яких 30 чоловіків та 48 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 32 особи.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,77 % |
російська | 3,23 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ЗАБОЛОТЬ (СЛОБІДСЬКА сільрада, ОВРУЦЬКИЙ РАЙОН)
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 140 осіб, з яких 62 чоловіки та 78 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 69 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. КОРАКИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 76 осіб, з яких 30 чоловіків та 46 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 47 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. НИЖНЯ РУДНЯ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 156 осіб, з яких 65 чоловіків та 91 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 89 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 94,32 % |
білоруська | 5,68 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. СЕРЕДНЯ РУДНЯ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 85 осіб, з яких 35 чоловіків та 50 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 42 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ЯСЕНЕЦЬ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 216 осіб, з яких 102 чоловіки та 114 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 155 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,08 % |
білоруська | 1,28 % |
російська | 0,64 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
СЛОВЕЧАНСЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 4274 особи, з яких 2017 чоловіків та 2257 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкала 3761 особа.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,59 % |
російська | 0,35 % |
білоруська | 0,03 % |
болгарська | 0,03 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. СЛОВЕЧНЕ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2004 особи, з яких 950 чоловіків та 1054 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1783 особи.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,48 % |
російська | 0,41 % |
білоруська | 0,06 % |
болгарська | 0,06 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. АНТОНОВИЧІ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 573 особи, з яких 264 чоловіки та 309 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 522 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ДУБИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 126 осіб, з яких 53 чоловіки та 73 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 81 особа.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ЗАДОРОЖОК
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 117 осіб, з яких 54 чоловіки та 63 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 95 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,95 % |
російська | 1,05 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ТХОРИН
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1454 особи, з яких 696 чоловіків та 758 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1280 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,61 % |
російська | 0,39 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
УСІВСЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 827 осіб, з яких 391 чоловік та 436 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 533 особи.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,06 % |
білоруська | 0,38 % |
російська | 0,38 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. УСОВЕ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 197 осіб, з яких 91 чоловік та 106 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 162 особи.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,36 % |
російська | 0,64 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. КОВАНКА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 234 особи, з яких 120 чоловіків та 114 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 185 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. НОВА РУДНЯ (УСІВСЬКА сільрада)
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 122 особи, з яких 62 чоловіки та 60 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 55 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,49 % |
білоруська | 1,75 % |
російська | 1,75 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ПЕРЕБРОДИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 147 осіб, з яких 63 чоловіки та 84 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 73 особи.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,26 % |
білоруська | 1,37 % |
інші | 1,37 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ЧЕРВОНКА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 127 осіб, з яких 55 чоловіків та 72 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 58 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
ХЛУПЛЯНСЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1493 особи, з яких 647 чоловіків та 846 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1067 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,88 % |
російська | 0,84 % |
білоруська | 0,28 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ХЛУПЛЯНИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 373 особи, з яких 155 чоловіків та 218 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 227 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,83 % |
російська | 2,17 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. НАГОРЯНИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 233 особи, з яких 100 чоловіків та 133 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 159 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,38 % |
російська | 0,62 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ОЛЕНИЧІ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 403 особи, з яких 190 чоловіків та 213 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 318 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,38 % |
білоруська | 0,62 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. СИРКІВЩИНА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 95 осіб, з яких 36 чоловіків та 59 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 64 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. СТУГІВЩИНА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 305 осіб, з яких 129 чоловіків та 176 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 248 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,80 % |
російська | 0,80 % |
білоруська | 0,40 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ТЕКЛІВКА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 84 особи, з яких 37 чоловіків та 47 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 51 особа.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,00 % |
російська | 2,00 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
ЧЕРЕВКІВСЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1316 осіб, з яких 576 чоловіків та 740 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 987 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,60 % |
російська | 0,30 % |
білоруська | 0,10 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ЧЕРЕВКИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 599 осіб, з яких 275 чоловіків та 324 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 496 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,80 % |
білоруська | 0,20 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. БІЛКА (ЧЕРЕВКІВСЬКА сільрада)
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 613 осіб, з яких 258 чоловіків та 355 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 469 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,37 % |
російська | 0,63 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ВОЗЛЯКОВЕ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 104 особи, з яких 43 чоловіки та 61 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 22 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
ЧЕРЕПИНСЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1653 особи, з яких 712 чоловіків та 941 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкала 1361 особа.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,82 % |
російська | 1,75 % |
білоруська | 0,29 % |
вірменська | 0,15 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ЧЕРЕПИН
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 390 осіб, з яких 165 чоловіків та 225 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 345 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,99 % |
російська | 1,43 % |
білоруська | 0,29 % |
вірменська | 0,29 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ЗАСЬКИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 361 особа, з яких 162 чоловіки та 199 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 335 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,45 % |
російська | 2,96 % |
білоруська | 0,30 % |
вірменська | 0,30 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. КОРЕНІВКА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 287 осіб, з яких 122 чоловіки та 165 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 213 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,61 % |
російська | 1,39 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ЛУКІШКИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 387 осіб, з яких 169 чоловіків та 218 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 311 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,73 % |
російська | 1,62 % |
білоруська | 0,65 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ЧЕРЕПИНКИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 228 осіб, з яких 94 чоловіки та 134 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 157 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,38 % |
російська | 0,62 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
ШОЛОМКІВСЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 3959 осіб, з яких 1867 чоловіків та 2092 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1955 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,48 % |
російська | 0,98 % |
білоруська | 0,44 % |
молдовська | 0,05 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ШОЛОМКИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 780 осіб, з яких 366 чоловіків та 414 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 724 особи.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,28 % |
російська | 1,06 % |
білоруська | 0,53 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ДОВГИНИЧІ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 112 осіб, з яких 41 чоловік та 71 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 82 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ЗБРАНЬКИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 512 осіб, з яких 231 чоловік та 281 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 401 особа.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,76 % |
російська | 0,24 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. СЛОБОДА-ШОЛОМКІВСЬКА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 850 осіб, з яких 401 чоловік та 449 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 748 осіб.[2]
Мова
[ред. код]Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,83 % |
російська | 1,40 % |
білоруська | 0,64 % |
молдовська | 0,13 % |
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
ВИСТУПОВИЦЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 984 особи, з яких 438 чоловіків та 546 жінок.[1]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
ЖУРБІВСЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 618 осіб, з яких 246 чоловіків та 372 жінки.[1]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ПЕРЕЇЗД
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 112 осіб, з яких 39 чоловіків та 73 жінки.[1]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. СТЕПКИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 115 осіб, з яких 47 чоловіків та 68 жінок.[1]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. СОСНІВКА (ЖУРБІВСЬКА сільрада)
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 44 особи, з яких 18 чоловіків та 26 жінок.[1]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. МАЛЕНІВКА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 28 осіб, з яких 9 чоловіків та 19 жінок.[1]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ДЕРЕВЦІ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 32 особи, з яких 12 чоловіків та 20 жінок.[1]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. НИВКИ (ЖУРБІВСЬКА сільрада)
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 43 особи, з яких 20 чоловіків та 23 жінки.[1]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. БУДОЛЮБІВКА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 53 особи, з яких 21 чоловік та 32 жінки.[1]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ГРЯЗЕВО
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 34 особи, з яких 14 чоловіків та 20 жінок.[1]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. СИТІВКА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 25 осіб, з яких 8 чоловіків та 17 жінок.[1]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ЖЕЛУДІВКА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 35 осіб, з яких 13 чоловіків та 22 жінки.[1]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ПІДЧАШШЯ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 8 осіб, з яких 3 чоловіки та 5 жінок.[1]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ЖУРБА
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року в селі було відсутнє наявне населення.[1]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с-ще ДУБОВИЙ ГАЙ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення селища становила 172 особи, з яких 82 чоловіки та 90 жінок.[1]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ЛЕВКОВИЧИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1227 осіб, з яких 562 чоловіки та 665 жінок.[1]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
ЛИПСЬКО-РОМАНІВСЬКА сільрада
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 429 осіб, з яких 189 чоловіків та 240 жінок.[1]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ЛИПСЬКІ РОМАНИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року в селі було відсутнє наявне населення.[1]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ДЕРКАЧИ
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року в селі було відсутнє наявне населення.[1]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. СЛОБОДА (СЛОБІДСЬКА сільрада, ОВРУЦЬКИЙ РАЙОН)
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 194 особи, з яких 87 чоловіків та 107 жінок.[1]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
с. ЗАРІЧЧЯ (ШОЛОМКІВСЬКА сільрада)
Населення
[ред. код]Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1705 осіб, з яких 828 чоловіків та 877 жінок.[1]
Примітки
[ред. код]- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.