Вікіпедія:Проєкт:Населені пункти України/Населення/Житомирська область/Романівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дзержинський район

Сарнівка

[ред. код]

с. САРНІВКА (БИКІВКА селищна рада)

Населення

[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 68 осіб.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Товща

[ред. код]

с. ТОВЩА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 343 особи, з яких 158 чоловіків та 185 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 306 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,67 %
російська 0,33 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Дертка

[ред. код]

с. ДЕРТКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 391 особа, з яких 172 чоловіки та 219 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 357 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,61 %
російська 0,84 %
білоруська 0,56 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Булдичівська сільська рада

[ред. код]

БУЛДИЧІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 466 осіб.[1] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[2]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Булдичів

[ред. код]

с. БУЛДИЧІВ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 374 особи, з яких 154 чоловіки та 220 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 389 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Шевченка

[ред. код]

с. ШЕВЧЕНКА

Населення

[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 77 осіб.[1] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[2]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Великокозарська сільська рада

[ред. код]

ВЕЛИКОКОЗАРСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 460 осіб, з яких 193 чоловіки та 267 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 430 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,30 %
російська 0,70 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Велика Козара

[ред. код]

с. ВЕЛИКА КОЗАРА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 363 особи, з яких 155 чоловіків та 208 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 383 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,74 %
російська 0,26 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Омильне

[ред. код]

с. ОМИЛЬНЕ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 97 осіб, з яких 38 чоловіків та 59 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 47 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,74 %
російська 4,26 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вільшанська сільська рада (Дзержинський район)

[ред. код]

ВІЛЬШАНСЬКА сільрада (ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 886 осіб.[1]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 98,54 %
російська 1,46 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вільха

[ред. код]

с. ВІЛЬХА

Населення

[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 728 осіб.[1]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 98,36 %
російська 1,64 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мала Токарівка

[ред. код]

с. МАЛА ТОКАРІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 178 осіб, з яких 72 чоловіки та 106 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 158 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,38 %
російська 0,63 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Врублівська сільська рада

[ред. код]

ВРУБЛІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1702 особи, з яких 751 чоловік та 951 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1499 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,26 %
російська 0,94 %
молдовська 0,33 %
білоруська 0,13 %
польська 0,13 %
вірменська 0,07 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Врублівка

[ред. код]

с. ВРУБЛІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1342 особи, з яких 602 чоловіки та 740 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1128 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,22 %
російська 0,98 %
молдовська 0,44 %
вірменська 0,09 %
польська 0,09 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Корчівка

[ред. код]

с. КОРЧІВКА (ВРУБЛІВСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 360 осіб, з яких 149 чоловіків та 211 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 371 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,38 %
російська 0,81 %
білоруська 0,54 %
польська 0,27 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Годиська сільська рада

[ред. код]

ГОДИСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 786 осіб, з яких 336 чоловіків та 450 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 615 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,39 %
російська 2,28 %
польська 0,16 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Годиха

[ред. код]

с. ГОДИХА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 480 осіб, з яких 203 чоловіки та 277 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 398 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,21 %
російська 3,28 %
польська 0,25 %
інші 0,26 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Межирічка

[ред. код]

с. МЕЖИРІЧКА (ГОДИСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 281 особа, з яких 124 чоловіки та 157 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 204 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,51 %
російська 0,49 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Микільськ

[ред. код]

с. МИКІЛЬСЬК

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 25 осіб, з яких 9 чоловіків та 16 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 13 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Гордіївська сільська рада

[ред. код]

ГОРДІЇВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 709 осіб.[1]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 99,30 %
російська 0,70 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Гордіївка

[ред. код]

с. ГОРДІЇВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 722 особи, з яких 324 чоловіки та 398 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 709 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,30 %
російська 0,70 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Камінська сільська рада

[ред. код]

КАМІНСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1552 особи, з яких 688 чоловіків та 864 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1057 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,81 %
російська 0,19 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Камінь

[ред. код]

с. КАМІНЬ (КАМІНСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 875 осіб, з яких 411 чоловіків та 464 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 852 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,77 %
російська 0,23 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Химрич

[ред. код]

с. ХИМРИЧ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 224 особи, з яких 92 чоловіки та 132 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 205 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Карвинівська сільська рада

[ред. код]

КАРВИНІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1806 осіб, з яких 785 чоловіків та 1021 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1514 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,43 %
російська 1,78 %
білоруська 0,13 %
молдовська 0,07 %
інші 0,59 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Карвинівка

[ред. код]

с. КАРВИНІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1018 осіб, з яких 446 чоловіків та 572 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 889 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,18 %
російська 1,80 %
інші 1,02 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Бартуха

[ред. код]

с. БАРТУХА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 188 осіб, з яких 82 чоловіки та 106 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 147 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,62 %
російська 2,03 %
білоруська 1,35 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Грем'яче

[ред. код]

с. ГРЕМ`ЯЧЕ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 293 особи, з яких 113 чоловіків та 180 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 260 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,32 %
російська 2,30 %
молдовська 0,38 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Станіславівка

[ред. код]

с. СТАНІСЛАВІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 307 осіб, з яких 144 чоловіки та 163 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 218 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,09 %
російська 0,91 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Колодяжненська сільська рада

[ред. код]

КОЛОДЯЖНЕНСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 690 осіб, з яких 323 чоловіки та 367 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 645 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,22 %
російська 0,63 %
польська 0,16 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Колодяжне

[ред. код]

с. КОЛОДЯЖНЕ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 690 осіб, з яких 323 чоловіки та 367 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 645 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,22 %
російська 0,63 %
польська 0,16 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Малокозарська сільська рада

[ред. код]

МАЛОКОЗАРСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 789 осіб, з яких 344 чоловіки та 445 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 697 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,29 %
російська 1,43 %
молдовська 0,29 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мала Козара

[ред. код]

с. МАЛА КОЗАРА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 382 особи, з яких 175 чоловіків та 207 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 316 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,74 %
російська 0,95 %
молдовська 0,32 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Олександрівка

[ред. код]

с. ОЛЕКСАНДРІВКА (МАЛОКОЗАРСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 36 осіб, з яких 13 чоловіків та 23 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 32 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Пилипо-Кошара

[ред. код]

с. ПИЛИПО-КОШАРА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 347 осіб, з яких 146 чоловіків та 201 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 340 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,67 %
російська 2,04 %
молдовська 0,29 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Промінь

[ред. код]

с. ПРОМІНЬ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 24 особи, з яких 10 чоловіків та 14 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 9 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Нивнинська сільська рада

[ред. код]

НИВНИНСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 369 осіб, з яких 162 чоловіки та 207 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 370 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,19 %
російська 0,81 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Нивна

[ред. код]

с. НИВНА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 185 осіб, з яких 85 чоловіків та 100 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 200 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,50 %
російська 0,50 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Голубин

[ред. код]

с. ГОЛУБИН

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 123 особи, з яких 50 чоловіків та 73 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 141 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,58 %
російська 1,42 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Яблунівка

[ред. код]

с. ЯБЛУНІВКА (НИВНИНСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 61 особа, з яких 27 чоловіків та 34 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 29 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ольшанська сільська рада

[ред. код]

ОЛЬШАНСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1339 осіб, з яких 582 чоловіки та 757 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 316 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,75 %
російська 1,25 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ольшанка

[ред. код]

с. ОЛЬШАНКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 110 осіб, з яких 43 чоловіки та 67 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 109 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,17 %
російська 1,83 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Бубни

[ред. код]

с. БУБНИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 24 особи, з яких 11 чоловіків та 13 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 21 особа.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Улянівка

[ред. код]

с. УЛЯНІВКА (ОЛЬШАНСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 126 осіб, з яких 59 чоловіків та 67 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 137 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,56 %
російська 1,44 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Цеберка

[ред. код]

с. ЦЕБЕРКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 46 осіб, з яких 23 чоловіки та 23 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 49 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Печанівська сільська рада

[ред. код]

ПЕЧАНІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 2425 осіб, з яких 1096 чоловіків та 1329 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1618 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,93 %
російська 1,82 %
білоруська 0,18 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Печанівка

[ред. код]

с. ПЕЧАНІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1303 особи, з яких 600 чоловіків та 703 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1216 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,81 %
російська 2,03 %
білоруська 0,08 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Паволочка

[ред. код]

с. ПАВОЛОЧКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 400 осіб, з яких 172 чоловіки та 228 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 402 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,31 %
російська 1,21 %
білоруська 0,48 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Прутівська сільська рада

[ред. код]

ПРУТІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 773 особи, з яких 339 чоловіків та 434 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 716 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,45 %
російська 0,55 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Прутівка

[ред. код]

с. ПРУТІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 157 осіб, з яких 69 чоловіків та 88 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 140 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Білки

[ред. код]

с. БІЛКИ (ПРУТІВСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 167 осіб, з яких 75 чоловіків та 92 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 146 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,64 %
російська 1,36 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Жовтий Брід

[ред. код]

с. ЖОВТИЙ БРІД

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 192 особи, з яких 83 чоловіки та 109 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 167 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,80 %
російська 1,20 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Костянтинівка

[ред. код]

с. КОСТЯНТИНІВКА (ПРУТІВСЬКА сільрада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 200 осіб, з яких 92 чоловіки та 108 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 217 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Новопрутівка

[ред. код]

с. НОВОПРУТІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 23 особи, з яких 6 чоловіків та 17 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 20 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Новохатки

[ред. код]

с. НОВОХАТКИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 34 особи, з яких 14 чоловіків та 20 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 26 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Романівська сільська рада (Дзержинський район, с. Дзержинськ)

[ред. код]

РОМАНІВСЬКА сільрада (ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2249 осіб, з яких 1033 чоловіки та 1216 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1627 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,85 %
російська 1,66 %
білоруська 0,18 %
румунська 0,12 %
вірменська 0,06 %
польська 0,06 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Романівка (Дзержинський район)

[ред. код]

с. РОМАНІВКА (РОМАНІВСЬКА сільрада, ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1442 особи, з яких 668 чоловіків та 774 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1283 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,74 %
російська 1,87 %
румунська 0,16 %
вірменська 0,08 %
польська 0,08 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Разіне

[ред. код]

с. РАЗІНЕ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 381 особа, з яких 179 чоловіків та 202 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 344 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,27 %
білоруська 0,86 %
російська 0,86 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Садківська сільська рада (Дзержинський район)

[ред. код]

САДКІВСЬКА сільрада (ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 518 осіб, з яких 210 чоловіків та 308 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 413 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,84 %
російська 1,44 %
білоруська 0,24 %
молдовська 0,24 %
інші 0,24 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Садки (Дзержинський район)

[ред. код]

с. САДКИ (САДКІВСЬКА сільрада, ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 184 особи, з яких 81 чоловік та 103 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 147 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Гвіздярня

[ред. код]

с. ГВІЗДЯРНЯ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 257 осіб, з яких 104 чоловіки та 153 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 205 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,67 %
російська 2,88 %
білоруська 0,48 %
молдовська 0,48 %
інші 0,49 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Тевеліївка

[ред. код]

с. ТЕВЕЛІЇВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 77 осіб, з яких 25 чоловіків та 52 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 61 особа.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Соболівська сільська рада (Дзержинський район)

[ред. код]

СОБОЛІВСЬКА сільрада (ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 570 осіб, з яких 271 чоловік та 299 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 499 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,80 %
російська 0,20 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Соболівка (Дзержинський район)

[ред. код]

с. СОБОЛІВКА (СОБОЛІВСЬКА сільрада, ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 328 осіб, з яких 156 чоловіків та 172 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 314 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,68 %
російська 0,32 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Вила (Дзержинський район)

[ред. код]

с. ВИЛА (СОБОЛІВСЬКА сільрада, ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 242 особи, з яких 115 чоловіків та 127 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 185 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Старочуднівськогутянська сільська рада

[ред. код]

СТАРОЧУДНІВСЬКОГУТЯНСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 667 осіб, з яких 320 чоловіків та 347 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 577 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,48 %
російська 0,17 %
інші 0,35 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Старочуднівська Гута

[ред. код]

с. СТАРОЧУДНІВСЬКА ГУТА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 558 осіб, з яких 266 чоловіків та 292 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 510 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,41 %
російська 0,20 %
інші 0,39 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Сульжинівка

[ред. код]

с. СУЛЬЖИНІВКА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 109 осіб, з яких 54 чоловіки та 55 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 67 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Червонохатківська сільська рада

[ред. код]

ЧЕРВОНОХАТКІВСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 546 осіб, з яких 250 чоловіків та 296 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкала 461 особа.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,48 %
російська 1,52 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Червоні Хатки

[ред. код]

с. ЧЕРВОНІ ХАТКИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 393 особи, з яких 186 чоловіків та 207 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 359 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,34 %
російська 1,66 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Залужне

[ред. код]

с. ЗАЛУЖНЕ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 153 особи, з яких 64 чоловіки та 89 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 102 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,01 %
російська 0,99 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Хижинецька сільська рада

[ред. код]

ХИЖИНЕЦЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 460 осіб.[1]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 99,78 %
російська 0,22 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Хижинці

[ред. код]

с. ХИЖИНЦІ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 327 осіб, з яких 149 чоловіків та 178 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 375 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мані

[ред. код]

с. МАНІ

Населення

[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 85 осіб.[1]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 98,82 %
російська 1,18 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ягодинська сільська рада (Дзержинський район)

[ред. код]

ЯГОДИНСЬКА сільрада (ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1122 особи, з яких 502 чоловіки та 620 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 872 особи.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,32 %
російська 0,68 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ягодинка (Дзержинський район)

[ред. код]

с. ЯГОДИНКА (ЯГОДИНСЬКА сільрада, ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОН)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 640 осіб, з яких 287 чоловіків та 353 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 513 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,41 %
російська 0,59 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Борятин

[ред. код]

с. БОРЯТИН

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 161 особа, з яких 72 чоловіки та 89 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 113 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,15 %
російська 0,85 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Іванівщина

[ред. код]

с. ІВАНІВЩИНА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 85 осіб, з яких 37 чоловіків та 48 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 46 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Лісна Рудня

[ред. код]

с. ЛІСНА РУДНЯ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 236 осіб, з яких 106 чоловіків та 130 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 200 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,02 %
російська 0,98 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ясногородська сільська рада

[ред. код]

ЯСНОГОРОДСЬКА сільрада

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 533 особи, з яких 240 чоловіків та 293 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 418 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,79 %
російська 1,21 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ясногород

[ред. код]

с. ЯСНОГОРОД

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 372 особи, з яких 175 чоловіків та 197 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 307 осіб.[2]

Мова

[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,36 %
російська 1,64 %

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Монастирок

[ред. код]

с. МОНАСТИРОК

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 121 особа, з яких 50 чоловіків та 71 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 87 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Синява

[ред. код]

с. СИНЯВА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 40 осіб, з яких 15 чоловіків та 25 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 24 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Сарнівка

[ред. код]

с. САРНІВКА (БИКІВСЬКА селищна рада)

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 85 осіб, з яких 33 чоловіки та 52 жінки.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Шевченко

[ред. код]

с. ШЕВЧЕНКО

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 79 осіб, з яких 31 чоловік та 48 жінок.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ольха

[ред. код]

с. ОЛЬХА

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 855 осіб, з яких 374 чоловіки та 481 жінка.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мани

[ред. код]

с. МАНИ

Населення

[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 99 осіб, з яких 37 чоловіків та 62 жінки.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Сарнівка (Дзержинський район)

[ред. код]

с. САРНІВКА (ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОН)

== Населення == 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[1]

Примітки

[ред. код]
  1. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою населення 2001 мова не вказано текст
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Проєкт:Населені_пункти_України/Населення/Житомирська_область/Романівський_район&oldid=39894536