Вілла Альдобрандіні
| Вілла Альдобрандіні | |
|---|---|
| |
| 41°48′12″ пн. ш. 12°41′01″ сх. д. / 41.80343° пн. ш. 12.6836° сх. д. | |
| Країна |  Італія[1] |
| Розташування | Фраскаті[1] |
| Тип | вілла[1] |
| Архітектор | Джакомо делла Порта |
  Вілла Альдобрандіні Вілла Альдобрандіні (Італія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Вілла Альдобрандіні ( Villa Aldobrandini ) — заміська вілла родини Альдобрандіні під Римом.
Задум створити віллу виник наприкінці 16 століття. Будівництво стало можливим завдяки отриманню великих коштів родиною Альдобрандіні, представник якої посів місце папи римського (Климент VIII) і вдалого залучення до проектування і будівництва архітектора Джакомо делла Порта.
На цьому місті була невелика садиба єпископа Олександра Руфіні, яка вже не задовольняла смакам родини Альдобрандіні, зростанню її престижу.
Архітектор мав великий авторитет і завершував грандіозне будівництво головного собору католиків - собору Св. Петра в Римі. Цього разу йому доручили створення заміської вілли для фактичного володаря папської держави. Її грандіозні розміри мали підкреслити велич володаря, хоча офіційним замовником був племінник папи - кардинал П'єтро Альдобрандіні.
Будівництво тривало у 1598 - 1602 роках. Джакомо делла Порта помер у 1602 р., а добудови і створення інтер'єрів продовжили архітектори Карло Мадерно та Джованні Фонтана.
Ансамбль має чітку осьову побудову, напрямок якої започаткував гірський ручай. Вілла побудована на схилі пагорба, а ручай використали для створення каскаду, грандіозного німфею, довжина якого дорівнює довжині палацу. Вісь продовжується за палацом в нижній сад і надала напрям вулиці міста (віале Катона), тобто отримала містобудівне значення.
Інтер'єри оздоблені картинами художників доби пізнього маньєризму і бароко, серед яких
- Федеріко Цуккарі
- Таддео Цуккарі
- Кавалер д'Арпіно
- Доменікіно
Висока мистецьк вартість споруд і самого ансамблю зробила віллу Альдобрандіні явищем в мистецтві, рівним уславленим зразкам на кшталт Вілли д'Есте, Вілли Торлонія, палаццо Пітті тощо.
Окрасою комплексу стали каскад і німфей. Останній- розкішна архітектурна декорація з фонтанами і декором, що нагадувала театральну декорацію. Регулярні частини саду розташовані поблизу палацу і не виходять далеко в природне оточення, а скупчені поблизу центральної осі.
-
Маска монстра в саду вілли -
Скульптура велетня Поліфема, що грає на сопілці бога Пана, 1621 рік, скульптор Жак Серезін -
«Суд царя Мідаса», фреска роботи Доменікіно.
- Gartenkunst in Europa. Orig.-Ausg. Köln, Taschen, 1990, ISBN 3-8228-0402-9
- Italian villas and gardens. München, Prestel, 1992, ISBN 3-7913-1181-6
- Keller, Herbert: Kleine Geschichte der Gartenkunst. 2., neubearb. und erw. Aufl. Berlin, Blackwell-Wiss.-Verl., 1994, ISBN 3-8263-3022-6
- Mader, Günter: Italienische Gärten. Zürich, Buchclub Ex Libris, 1988
- Mazzoni, Ira Diana: Gärten & Parks. Hildesheim, Gerstenberg, 2005, ISBN 3-8067-2543-8
- Thacker, Christopher: Die Geschichte der Gärten. Zürich, Orell Füssli, 1979, ISBN 3-280-01091-8
- Francis D. K. Ching, Architecture : Form, Space, and Order, Van Nostrand Reinhold, New York, 1979
- Carl L. Franck, The Villas of Frascati, Alec Tiranti, Londres, 1966
- Christian Norberg-Schulz, Baroque Architecture, Rizzoli International Publications, New York, 1986
- Kevin Matthews, The Great Buildings Collection, Artifice, New York, 2001
- Брунов Н. «Рим. Архітектура эпохи бароко»,М, 1937
- Всеобщая история архитектуры, т 2, М, 1963
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вілла Альдобрандіні
