Вілла Тугендгат
Вілла Тугендгат чеськ. Villa Tugendhat чеськ. vila Tugendhat[1] | |
---|---|
На честь | Fritz Tugendhatd |
49°12′26″ пн. ш. 16°36′57″ сх. д. / 49.20722° пн. ш. 16.61583° сх. д. | |
Країна | Чехія |
Розташування | Брно |
Статус спадщини | Національна культурна пам'ятка Чехіїd і світова спадщина ЮНЕСКО[2] |
Архітектор | Людвіг Міс ван дер Рое |
Клієнт | Fritz Tugendhatd |
Дата початку спорудження | 1928 |
Дата закінчення спорудження | 1930 |
Стиль | модернізм |
Площа приміщень | 0,73 га і 2824,9 га |
Власник | Fritz Tugendhatd |
tugendhat.eu | |
Вілла Тугендгат у Вікісховищі |
Вілла Тугендгат | |
---|---|
Вілла Тугендгат [3] | |
Світова спадщина | |
49°12′26″ пн. ш. 16°36′57″ сх. д. / 49.207222222222° пн. ш. 16.615833333333° сх. д. | |
Країна | Чехія |
Тип | Культурний |
Критерії | ii, iv |
Об'єкт № | 1052 |
Регіон | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 2001 (25 сесія) |
Вілла Тугендгат у Вікісховищі |
Вілла Тугендгат (чеськ. Vila Tugendhat) — унікальна робота німецького архітектора Людвіга Міс ван дер Рое в чеському місті Брно, один з перших прототипів модерної архітектури в Європі. Побудована в 1930 році для чеського підприємця Фріца Тугендгата та його дружини Грети, вілла незабаром стала іконою модернізму.
Входить до світової спадщини ЮНЕСКО.
Триповерхова вілла розташовна на схилі й звернена на південний захід. На другому поверсі розплановано житлові приміщення з оранжереєю і терасою, кухня та номери прислуги. Третій поверх має головний вхід з вулиці з переходом до тераси, передпокій і номери для батьків, дітей та няні з відповідним обладнанням.[4]
Вартість була дуже високою у зв'язку з незвичайною технологією будівництва, використанням розкішних матеріалів (наприклад, стіна з оніксу змінює свій колір залежно від часу доби) та сучасних технологій для опалення й вентиляції. Для однієї сім'ї будинок був занадто великий, хоча більша сумарна площа будівлі не впадає у вічі через вдале його розташування в рельєфі.[5]
Тугендгат із родиною мешкав там з 1930 року й аж до німецької окупації, коли він вирішив емігрувати через своє єврейське походження — і більше ніколи назад не повернувся. Нацисти влаштували на віллі штаб-квартиру гестапо. Після війни там була танцювальна школа, реабілітаційний центр, а потім — гібрид музею із відкритим простором, де постійно відбувалися мистецькі акції.[6]
-
Фасад будівлі
-
Вхід у сімейні номери зліва. Сходи ведуть вниз до вітальні
-
Вигляд з вулиці після реконструкції 2012 року
-
Вигляд з лівої сторони від вулиці, 2012 рік
-
Стіна з оніксу у вітальні
-
Вітальня, зліва стіна з онікса
-
Вигляд на місто з вітальні
- ↑ Památkový katalog NPÚ
- ↑ https://whc.unesco.org/en/list/1052
- ↑ * Назва в офіційному англомовному списку
- ↑ The Structure [Архівовано 31 грудня 2020 у Wayback Machine.] Villa Tugendhat.
- ↑ Ellie Stathaki (13 червня 2012), Ludwig Mies van der Rohe's Villa Tugendhat returns to form [Архівовано 21 червня 2015 у Wayback Machine.] Wallpaper.
- ↑ Олег Шинкаренко. Чеський щоденник, або декілька миттєвих поглядів навмання: Брно
- Офіційний сайт Вілли Тугендгат [Архівовано 2 квітня 2017 у Wayback Machine.]