Перейти до вмісту

Вільгельм Блеквенн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вільгельм Блеквенн
нім. Wilhelm Hermann Bleckwenn
Народився21 жовтня 1906(1906-10-21) або 1906[1]
Берге
Помер10 травня 1989(1989-05-10)
Саарбрюккен, ФРН
Країна Німеччина
Діяльністьофіцер, військовослужбовець
Знання мовнімецька
УчасникДруга світова війна
Військове звання
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За Атлантичний вал»
Медаль «За Атлантичний вал»
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Срібний нагрудний знак ближнього бою
Срібний нагрудний знак ближнього бою

Вільгельм Герман Блеквенн (нім. Wilhelm Hermann Bleckwenn; 21 жовтня 1906, Берге10 травня 1989, Саарбрюкен) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту, контрадмірал крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив поліцейську школу в Гільдесгаймі. 16 квітня 1925 року вступив на службу в поліцію. З 1934 року служив в поліції Ганновера. 1 серпня 1935 року переведений в сухопутні війська, командир кулеметного взводу піхотного училища в Деберіці, з жовтня 1935 року — командир роти 1-го, потім 10-го і 14-го кулеметних батальйонів. З 1 січня 1940 року командував 1-м батальйоном 127-го прикордонного піхотного полку, з 22 листопада 1940 року — 3-м батальйоном 690-го піхотного полку. Учасник Німецько-радянської війни. 9 вересня 1941 року важко поранений. З 27 листопада 1941 року — командир 1-го батальйону 467-го піхотного полку, з 18 січня 1942 року — командир 467-го піхотного полку 267-ї піхотної дивізії. У серпні 1944 року переведений в Трір і 15 листопада 1944 року очолив 708-у народно-гренадерську дивізію. 28 лютого 1945 року призначений командиром 1-ї морської піхотної дивізії, сформованої в Штеттіні з морської бригади «Північ». 4 травня 1945 року здався британським військам. У липні 1947 року переданий французькій владі. 25 жовтня 1947 року звільнений.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
  • THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1997.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Catalog of the German National Library