Вільгельм Бургдорф

Вільгельм Бургдорф
нім. Wilhelm Burgdorf
Народився	15 лютого 1895(1895-02-15)  Фюрстенвальде, Одер-Шпрее, Бранденбург, Німеччина
Помер	2 травня 1945(1945-05-02) (50 років)  Берлін, Третій Райх
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	з 1914
Військове звання	генерал від інфантерії
Автограф
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Лицарський хрест 2-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Ганзейський хрест (Гамбург) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Сілезький Орел 2-го ступеня Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медіафайли у Вікісховищі

Вільгельм Бурґдорф (нім. Wilhelm Burgdorf; 14 лютого 1895, Фюрстенвальде — 1 травня 1945, Берлін) — німецький офіцер, генерал піхоти. Головний ад'ютант Адольфа Гітлера. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

Народився 14 лютого 1895 року. Поступив на службу в 12-й гренадерський полк після закінчення кадетського корпусу в 1915 році.

Після закінчення Першої світової війни служив в рейхсвері. У 1930 році отримав звання гауптмана. У 1935 році він став викладачем тактики у військовій академії в Дрездені в чині майора і був призначений ад'ютантом в штабі 9-го корпусу в 1937 році. Він був підвищений до оберст-лейтенанта в 1938 році.

З травня 1940 по квітень 1942 року — командир 529-го піхотного полку.

У травні 1942 року він став заступником начальника відділу кадрів німецької армії, а начальником відділу був призначений у жовтні 1944 року, після смерті Рудольфа Шмундта. Він займав цю посаду аж до своєї смерті.

З жовтня 1944 року був головним ад'ютантом Гітлера. Відіграв ключову роль у смерті генерал-фельдмаршала Роммеля. 14 жовтня 1944 року і після невдалого замаху на Гітлера, він приїхав у будинок Роммеля і запропонував генерал-фельдмаршалу випити отруту і похорони з великими почестями або суд за державну зраду. Роммель погодився випити ціаністий калій. Родині та близьким сказали, що він помер своєю смертю.

У квітні 1945 року Бурґдорф знаходився в бункері Гітлера. 28 квітня була виявлено, що Генріх Гіммлер веде переговори про капітуляцію Третього рейху з союзниками. Під час суду Гіммлера за зраду Бургдорф був членом судової колегії. 29 квітня Бурґдорф підписав разом з Борманом, Кребсом і Геббельсом заповіт Гітлера.

Близько 21:30 1 травня 1945 наклав на себе руки разом з генералом Кребсом у фюрербункері.

Нагороди

Перша світова війна

• Залізний хрест
  • 2-го класу (24 січня 1915)
  • 1-го класу (14 серпня 1916)
• Лицарський хрест королівського ордена дому Гогенцоллернів з мечами (27 серпня 1917)
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою (27 лютого 1918)
• Лицарський хрест 2-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг) з мечами (18 липня 1918)
• Ганзейський Хрест (Гамбург) (18 жовтня 1918)

Міжвоєнний період

• Сілезький Орел 2-го ступеня
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (20 грудня 1934)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (2 жовтня 1936) — отримав 3 медалі одночасно.

Друга світова війна

• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (15 червня 1940)
  • 1-го класу (17 червня 1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста (29 вересня 1941)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Джерела

• Anton Joachimstaler. The last days of Hitler: the legends, the evidence, the truth. — Arms & Armour Press, 1999. — ISBN ISBN 1-86019-902-X.
• Lehrer, Steven. The Reich Chancellery and Führerbunker Complex. An Illustrated History of the Seat of the Nazi Regime. McFarland. Jefferson, NC 2006 p 96.
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9