Перейти до вмісту

Вільгельм Гербіґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гербіґ.
Вільгельм Гербіґ
Народився23 квітня 1788(1788-04-23)[3] або 22 квітня 1787(1787-04-22) Редагувати інформацію у Вікіданих
Потсдам, Прусське королівство[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер5 липня 1861(1861-07-05)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Берлін, Прусське королівство[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Прусське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніВільгельм Амберг[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриФрідріх Авґуст Гербіґ Редагувати інформацію у Вікіданих
Портрет дружини з дітьми

Фрідріх Вільгельм Генріх Гербіґ (нім. Friedrich Wilhelm Herbig; 22 квітня 1788, Потсдам — 5 липня 1861, Берлін) — німецький митець і професор мистецтва.

Життя і творчість

[ред. | ред. код]

Його батько, Фрідріх Гербіґ (1754–1832), був віолончелістом, грав у камерному ансамблі. Його брат Фрідріх Авґуст Гербіґ, готувався стати видавцем. Спочатку Вільгельм Гербіґ навчався у Хрістофа Франца Гіллнера (1745–1812), портретиста та релігійного художника. Проте більшість уроків мистецтва він отримав від свого друга, Карла Кольбе, який почав навчатися мистецтва ще в дитинстві.

Він пішов добровольцем у єгерську піхоту в час наполеонівських війн і став відомим завдяки створеним батальним сценам. Під час битви під Дрезденом у 1813 році він захворів і був госпіталізований у Празі. Одужавши, він все ще не чувся добре і звільнився з армії[6].

Гербіґ продовжував створювати картини на військову тематику; в тому числі портрети лідерів, якими він захоплювався. Малював також жанрові сцени та твори на релігійну тематику. Його автопортрет і контрастне зображення його дружини Генрієтти (1796-1851) з їхніми шістьма дітьми є одними з його найвідоміших робіт.

З 1822 року і до самої смерті він був членом Прусської академії мистецтв. Після смерті Йоганна Ґотфріда Шадова в 1850 році він був призначений виконувачем обов'язків директора Академії. Він також був членом масонської ложі «Zum Widder» (До Барана/ Овна). У 1848 році нагороджений орденом Червоного Орла[6].

Він помер у віці сімдесяти чотирьох років і був похований поруч із дружиною, яка померла десятьма роками раніше[7]. У 1969 році це місце було названо «Ehrengrab» (почесна могила).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б RKDartists
  2. ↑ а б Friedrich Wilhelm Herbig — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  3. ↑ а б в Берлінська академія мистецтв — 1696.
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #117519510 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. Bettelheim — B.
  6. ↑ а б Brief biography of Herbig @ the Akademie der Künste
  7. ↑ Hans-Jürgen Mende: Lexikon Berliner Begräbnisstätten. Pharus-Plan, Berlin 2018, ISBN 978-3-86514-206-1 pg.232

Подальше читання

[ред. | ред. код]
  • Irmgard Wirth: Berliner Malerei im 19. Jahrhundert. Siedler Verlag, Berlin 1990, ISBN 3-572-10011-9 p. 150

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вільгельм Гербіґ

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вільгельм_Гербіґ&oldid=42902849