Вільгельм фон Штубенраух
Вільгельм фон Штубенраух | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Wilhelm Edler von Stubenrauch | ||||||||||||
Народився | 10 жовтня 1887 Еберманнштадт, Форхгайм, Верхня Франконія | |||||||||||
Помер | 1 листопада 1950 (63 роки) Іваново, РРФСР, СРСР | |||||||||||
Діяльність | офіцер | |||||||||||
Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна | |||||||||||
Військове звання | Генерал-лейтенант | |||||||||||
Нагороди | ||||||||||||
Вільгельм Юстус Едлер фон Штубенраух (нім. Wilhelm Justus Edler von Stubenrauch; 10 жовтня 1887, Еберманнштадт, Німецька імперія — 1 листопада 1950, Іваново, РРФСР) — німецький офіцер, один із керівників науково-артилерійських досліджень люфтваффе, генерал-лейтенант (1 червня 1942).
19 липня 1907 року вступив в 11-й баварський польовий артилерійський полк. Учасник Першої світової війни, командир батареї. В лютому-березні 1919 командир добровольчої батареї, у березні-квітні 1919 року — добровольчого дивізіону свого полку. 1 жовтня 1920 року вступив в поліцію Мюнхена, з 1 серпня 1934 року — начальник 1-ї секції поліції Нюрнберга-Фюрта. 1 серпня 1935 року переведений в люфтваффе. З 1 жовтня по 31 грудня 1936, з 1 квітня 1938 по 4 жовтня 1940 і з 5 травня 1941 по 6 травня 1945 року — начальник Імперського інституту протиповітряної оборони. В 1937 році командував 1-м дивізіоном 11-го зенітного полку, в 1937/38 роках — 25-м зенітним полком. 6 травня 1945 року взятий у полон радянськими військами в Штернберзі (Чехія). 27 червня 1950 року військовим трибуналом військ МВС Московської області засуджений до 25 років таборів. За офіційною версією, помер від загального атеросклерозу та нефросклерозу.
- Медаль принца-регента Луїтпольда (3 березня 1911)
- Залізний хрест
- 2-го класу (10 жовтня 1914)
- 1-го класу (17 грудня 1916)
- Орден «За військові заслуги» (Баварія)
- 4-го класу з мечами (14 листопада 1915)
- 4-го класу з мечами і короною (11 серпня 1917)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному (2 січня 1919)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 медалі одночасно.
- Орден Святої Корони, командорський хрест 1-го класу з військовою відзнакою і мечами (Угорське королівство; 16 вересня 1944)
- Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
- Народились 10 жовтня
- Народились 1887
- Померли 1 листопада
- Померли 1950
- Померли в Івановській області
- Генерал-лейтенанти Люфтваффе
- Нагороджені медаллю принца-регента Луїтпольда
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери ордена «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
- Нагороджені чорним нагрудним знаком «За поранення»
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
- Командори 1-го класу ордена Святої Корони
- Німецькі військовики Першої світової війни
- Члени Фрайкору
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Померли в таборах ГУЛАГу
- Поховані в Івановській області