Вільське (Російське) кладовище

Вільське (Руське) кладовище
Вільське (Руське) кладовище
	Вхід на кладовище Вхід на кладовище
Інформація про цвинтар
	50°16′20″ пн. ш. 28°38′55″ сх. д.H G O
Країна	Україна
Розташування	Житомир
Відкрито	І половина 19 ст.
Закрито	1976
Зникло	1976
Тип	закрите
Площа	4,13 га
	Адреса: вул. Перемоги, 74
	Вільське (Руське) кладовище Вільське (Руське) кладовище (Україна)

Вільське (Руське) кладовище — історичне православне кладовище у м. Житомирі.

Історія

Перший відомий православний некрополь у Житомирі знаходився на Охрімовій горі. Точну дату його заснування назвати неможливо, але ще у 1930-х рр. дослідниками було зафіксовано поодинокі кам'яні хрести з написами XV—XVI ст.^[1] До цього ж історичного періоду відносять старовинні поховання навколо Успенської та Хрестовоздвиженської церков (виявлені у XIX ст. в процесі побудови нових кам'яних споруд).

Перша половина 19 ст. позначена появою некрополів нового типу: на зміну відносно невеликим і переповненим церковним кладовищам приходять цивільні цвинтарі, пристосовані до релігійних потреб міських громад різних конфесій міста. На цій хвилі виникло православне Російське, Католицьке (Польське) та Лютеранське кладовища.^[2] Ще одна назва кладовища, Вільське, походить від колишнього найменування вулиці Перемоги.^[3]

У 1837 році на кошти Ольги Федорівни Потьомкіної, яка захотіла увіковічнити пам'ять свого покійного чоловіка, генерал-лейтенанта князя Якова Олексійовича Потьомкіна,^[4] на кладовищі була побудована Яковлівська церква — перший православний мурований храм міста. Нині церква є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Під час встановлення радянської влади, Вільське кладовище, як і інші місця поховання, зазнало актів вандалізму та цілеспрямованого знищення пам'ятників. На деяких надгробках збереглися позначки місцевих майстрів, зокрема Г. Олішкевича та В. Длоугі. З 1930-х по 1976 рік виконувало функції міського цвинтаря, до відкриття Корбутівського кладовища.

Надгробок "Дерево життя"
Надгробок "Хрест на скалі"
Надгробок зі скульптурою плакальниці
Надгробок підполковника Іванова
Поховання графа Камкріна
Поховання генерал-лейтенанта Вишневського
Склеп Омелянських
Робота майстерні Сан-Галлі, Санкт-Петербург

Поховані

Бердяєва Тетяна (1903) — єдина дочка філософа Миколи Бердяєва від шлюбу з Оленою Семеновою, дочкою Волинського губернського поштмейстера В. І. Семенова.
Блінов Микола Іванович (1881—1905) — студент, що намагався зупинити єврейський погром та був вбитий погромниками.
Воїни, що загинули у Першій світовій війні — поховані у братській могилі.
Павло Гордовський (Священномученик Павло Житомирський, 1880—1919) — священник, заарештований і розстріляний по обвинуваченню в контрреволюційній діяльності, реабілітований посмертно у 1996 році. Канонінозований у 2013 році, у тому ж році його тіло перенесено до Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Житомира.
Карпенко Сергій Гордійович (1895—1959) — актор, народний артист України.
Роше Костянтин Костянтинович (1849—1933) — мировий суддя Житомирського округу, поет і благодійник.
Шаржинський Семен Данилович (1786—1859) — статський радник, губернський поштмейстер, близький друг Т. Г. Шевченка, М. В. Гоголя, О. С. Пушкіна.

Поховання родини Семенових
Могила М. Блінова
Поховання С. Шаржинського
Могила воїнів І світової війни

Пам'ятки

Могила Манеги Г. О. (1917—1942) — Героя Радянського Союзу, пам'ятка історії місцевого значення.
Могила Печенюка Ф. Й. (1906—1965) — Героя Радянського Союзу, пам'ятка історії місцевого значення.
Могила Пєтухова Г. П. (1914—1950) — Героя Радянського Союзу, пам'ятка історії місцевого значення.
Могила Онанесяна М. О. (1899—1945) — Героя Радянського Союзу, пам'ятка історії місцевого значення.
Могила художника Канцерова О. Г. (1872—1937) — пам'ятка історії місцевого значення.

Могила Манеги Г.О.
Могила Пєтухова Г.П.
Могила Печенюка Ф.Й.
Могила Оганесяна М.О.
Могила Канцерова О.Г.

Примітки

↑ Житомир у давнину: історико-археол. нариси.
↑ Кондратюк Р. Некрополь старого Житомира.
↑ Житомир. Ілюстрований путівник-довідник.
↑ Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии.

Джерела

Мокрицький Г. Житомир. Ілюстрований путівник-довідник. — Житомир: Волинь, 2007.
Мокрицький Г. Танго з минулим. Неординарні постаті в історії Житомира. — Житомир: Волинь, 2013.
Кондратюк Р. Некрополь старого Житомира. Біограф. довідник. — К., 1992.
Пам'ятки Житомира: енциклопедія: пам'ятки археології, історії та монументального мистецтва / за заг. ред. Г. Мокрицького. — Житомир: Волинь, 2009.
Житомир у давнину: історико-археол. нариси / О. О. Тарабукін. — Житомир: О. О. Євенок, 2017.
Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии / Сост. преп. Волын. духов. семинарии Н. И. Теодорович. Т.1: Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский. — 1888.
Пам′ятки і пам′ятні місця історії та культури міста Житомира і Житомирського району / Автори: Безносюк В. К., Борисюк Н. Є., Будишевська В. В. Голованова І. Л. та ін. Житомирська обласна організація Українського товариства охорони пам'яток історії та культури; Житомирська обласна редколегія тому Зводу пам'яток історії та культури України. — Вип. 6. — Житомир: «Полісся», 2006. — 308 с.

Посилання

Б. Дубман. Древние и старые кладбища Житомира [Архівовано 25 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Пам'ятки Житомира

[1] Житомир у давнину: історико-археол. нариси.

[2] Кондратюк Р. Некрополь старого Житомира.

[3] Житомир. Ілюстрований путівник-довідник.

[4] Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии.

[1]

[2]

[3]

[4]