Перейти до вмісту

Вільшанка (притока Марківки)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вільшанка
48°07′43″ пн. ш. 28°25′32″ сх. д. / 48.12855° пн. ш. 28.42556° сх. д. / 48.12855; 28.42556
Витікна північний схід від Сухої Долини
• координати48°18′21″ пн. ш. 28°39′39″ сх. д. / 48.30583° пн. ш. 28.66083° сх. д. / 48.30583; 28.66083
ГирлоМарківка
• координати48°08′13″ пн. ш. 28°28′35″ сх. д. / 48.13694° пн. ш. 28.47639° сх. д. / 48.13694; 28.47639
БасейнБасейн Дністра Редагувати інформацію у Вікіданих
Країни:Україна Україна
(Вінницька область)
Молдова Молдова
РегіонІвано-Франківська область
Вінницька область Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина34 км
Площа басейну:216 км²
Притоки:Гарячківка (ліва)
Мапа

Вільшанка — річка в Україні та Молдові (Придністров'ї), у межах Крижопільського, Піщанського та Ямпільського районів Вінницької області та Кам'янського району невизнаного Придністров'я. Ліва притока Марківки (басейн Дністра).

Довжина річки 34 км, площа басейну 216 км². Долина коритоподібна; заплава подекуди заболочена, завширшки 50—300 м. Річище слабозвивисте. Похил річки 5 м/км. У нижній течії лівий берег річки в багатьох місцях дуже високий і крутий.

Розташування

[ред. | ред. код]

Вільшанка бере початок на північний схід від селища Сухої Долини. Тече переважно на південний захід. Впадає до Марківки на східній околиці села Велика Кісниця.

Основна притока: Гарячківка (ліва).

  • У нижній течії впродовж кількох кілометрів річкою проходить україно-молдовський кордон.

Галерея

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
  2. Каталог річок України / Упорядник Г. І., Швець, Н. І. Дрозд, С. П. Левченко. — К.: Видавництво АН УРСР, 1957.
  3. (рос.) Ресурсы поверхностных вод СССР. — Л.: Гидрометиздат, 1967.
  4. Гавриков Ю.С. Реєстр річок Вінницької області.(Довідковий посібник, 2-ге видання, доповнене) – Вінниця: Басейнове управління водних ресурсів річки Південний Буг, 2018 - 28 с.
  5. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 111 (Вільшанка № 7).