Вільям Джеймс Лінтон
Вільям Джеймс Лінтон | ||||
---|---|---|---|---|
англ. William James Linton | ||||
Народження | 7 грудня 1812[1][2][…] Лондон, Сполучене Королівство[4] | |||
Смерть | 29 грудня 1897[1][3][5] (85 років) | |||
Гамден | ||||
Поховання | State Street Cemeteryd[6] | |||
Країна | Сполучене Королівство[4] | |||
Діяльність | ботанік, гравер, поет, журналіст, редактор, політик, письменник, ксилограф, художник | |||
У шлюбі з | Eliza Lynn Lintond[7][8] | |||
Брати, сестри | Henry Lintond[9] | |||
Роботи в колекції | Національна галерея Вікторії, Оклендська галерея мистецтвd, Смітсонівський музей американського мистецтва[10], Національна галерея мистецтв і Музей Ґетті | |||
Автограф | ||||
| ||||
Вільям Джеймс Лінтон у Вікісховищі | ||||
Вільям Джеймс Лінтон (англ. William James Linton; 7 грудня 1812, Лондон — 29 грудня 1897) — англійський та американський художник та ілюстратор.
Народився в Лондоні; навчався у гравера Джорджа Вільмота Боннера, ще в молодості став відомим малюнками для політипажів і створив за життя величезну кількість ілюстрацій для англійських і північноамериканських книг і журналів. Між іншим, їм ілюстровані «Історії гравірування на дереві» для журналу «The Illustrated London News» (1846-47), «Твори померлих англійських живописців» для лондонського художнього товариства (1860), «Плин років» Вільяма Каллена Брайанта, його поема «Танатопсіс» і деякі твори інших письменників.
Чудово працював не тільки олівцем, а й аквареллю. Він був одним з найобдарованіших художників свого часу, істориком і теоретиком мистецтва, видавцем і редактором численних демократичних журналів, брав діяльну участь в політичній боротьбі.
Вільям Джеймс Лінтон був одним з найбільших чартистських поетів і публіцистів, вперше виступив в чартистській пресі в 1839 році. Його гострі політичні вірші та поеми під псевдонімом «Спартак» (Spartacus) друкувалися чи не у всіх чартистських журналах і газетах аж до 1853 року, тобто фактично, поки існував чартизм. Написав серію статей про життя і погляди Джузеппе Мадзіні для чартистської газети соціалістичного спрямування «Червоний республіканець» (англ. The Red Republican), а також біографію Томаса Пейна.
Лінтон переклав англійською мовою кілька робіт Олександра Герцена, в тому числі значні уривки з «Минулого й дум», допомагав із заснуванням Вільної російської друкарні і неодноразово захищав його від нападок реакційної англійської преси. На прохання Герцена для обкладинки і титульного аркуша «Полярної зірки» Лінтон створив зображення профілів п'яти страчених декабристів — Рилєєва, Бестужева-Рюміна, Муравйова-Апостола, Пестеля і Каховського. Домогтися схожості із загиблими 30 років тому керівниками повстання було неможливо, тому портрети були вирішені в умовній манері і стилізовані під античні медальйони.
Після смерті Герцена Лінтон опублікував свої спогади про російського революційного демократа, що увійшли пізніше до книги «Європейські республіканці».
У 1867 році він вирушив у Нью-Йорк і незабаром оселився в Нью-Гейвені.
Однією з найвідоміших робіт Вільяма Джеймса Лінтона є серія з дванадцяти кольорових ілюстрацій до п'єси Вільяма Шекспіра «Венеційський купець».
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б А. С—в Линтон, Вильям-Джемс // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIIа. — С. 715.
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Линтон, Элизабет // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIIа. — С. 715.
- ↑ Линтон // Малый энциклопедический словарь — 2 — СПб: 1909. — Т. 2.
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2010.
- ↑ Smithsonian American Art Museum person/institution ID
- Parkes, Kineton (1891). «The Chartist movement was a people's protest against the misgovernment of an oligarchy»: A Biographical Sketch // Gerald-Massey.org.uk (англ.)
- Garnett, Richard (1901). «Linton, William James» // Lee, Sidney. Dictionary of National Biography. — London: Smith, Elder & Co. — 1901. (англ.)
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |