Вільям Майлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільям Майлі
William Lendrum Mitchell
Прізвисько «Бад» (англ. "Bud")
Народження 26 грудня 1897(1897-12-26)
Сполучені Штати Америки Форт-Мейсон, Сан-Франциско, Каліфорнія
Смерть 24 вересня 1997(1997-09-24) (99 років)
США Старквілл, Міссісіпі
Поховання  Сполучені Штати кладовище «Олд-Феллоуз», Міссісіпі
Країна США США
Приналежність Армія США Армія США
Рід військ піхота
Освіта Державний університет Міссісіпі
Військова академія США
Роки служби 19181955
Звання  Генерал-майор
Формування 82-га повітрянодесантна дивізія
Командування 501-й парашутно-десантний батальйон
501-й парашутно-десантний полк
17-та повітрянодесантна дивізія
Повітрянодесантна школа Армії США
11-та повітрянодесантна дивізія
Армія США «Аляска»
Війни / битви Перша світова війна
Друга світова війна
Інше професор
Нагороди
Медаль «За видатні заслуги» армії (США)
Медаль «За видатні заслуги» армії (США)
Срібна Зірка (США)
Срібна Зірка (США)
Бронзова Зірка (США)
Бронзова Зірка (США)
CMNS: Вільям Майлі у Вікісховищі

Вільям Мейнадір Майлі (англ. William Maynadier "Bud" Miley; нар. 26 грудня 1897, Форт-Мейсон — пом. 24 вересня 1997, Старквілл) — американський воєначальник, генерал-майор армії США, учасник Першої та Другої світових воєн. Під час останньої був одним із перших піонерів повітрянодесантної війни та був командиром 17-ї повітрянодесантної дивізії, очолюючи її в битві на Виступі та в операції «Версіті».

Біографія

[ред. | ред. код]

Військова кар'єра

Вільям Мейнадір Майлі народився 26 грудня 1897 року у Форт-Мейсоні в Каліфорнії в сім'ї Сари Майлі та підполковника Джона Д. Майлі (на честь якого була названа військова резервація Форт-Майлі). Його родина мала довгу історію військової служби, три покоління до нього служили в армії Сполучених Штатів. Двоє прадідів, його дідусь, його батько, його двоюрідний дядько, його дядько та його син закінчили Військову академію США у Вест-Пойнті.

Сам Майлі навчався у Військовій академії і закінчив навчання в 1918 році, через рік після вступу Америки в Першу світову війну, після чого йому присвоїли звання другого лейтенанта піхоти армії США. Одразу після закінчення академії його відправили на Західний фронт, де він служив у 1-й дивізії, що входила до складу Американського експедиційного корпусу, до кінця війни 11 листопада 1918 року.

Після війни Майлі продовжив військову службу, проходив низку призначень, у тому числі як професор військової науки в тодішньому коледжі штату Міссісіпі в Старквіллі, штат Міссісіпі. Саме в цей час він познайомився з Джулією Суддат і одружився з нею. Інші призначення включали службу у Вест-Пойнті, в Панамі, на Філіппінах і у форті Сем Г'юстон.

У 1940 році майор Майлі дістав наказ організувати й очолити перший парашутний підрозділ армії США, 501-й парашутний піхотний батальйон.

Незабаром після нападу Японії на Перл-Гарбор у грудні 1941 року, підполковник Майлі дістав наказ організувати й очолити 501-й парашутно-десантний полк. Невдовзі після цього його призначили заступником командира 82-ї повітрянодесантної дивізії в Кемп-Клейборн, штат Луїзіана, якою командував генерал-майор Метью Ріджвей.

У квітні 1943 року Майлі організував формування 17-ї повітрянодесантної дивізії в Кемп-Маколл, Північна Кароліна. Під час війни він був єдиним командиром цієї десантної дивізії, очолював її в ході таких битв на Західному фронті, як битва на Виступі та операція «Версіті». Наприкінці 1945 року дивізію розформували, але ненадовго відновили у 1948 році як навчальну.

Після Другої світової війни Вільяма Майлі призначили командувати 11-ю повітрянодесантною дивізією, яка в той час входила до складу окупаційних військ у Японії, і після її повернення у Форт Кемпбелл, штат Кентуккі. Пізніше він дістав кілька призначень, зокрема працював директором Об'єднаного управління повітрянодесантних військ, командував армією США на Алясці у складі Командування «Аляска». Він також служив начальником штабу колишнього Командування Континентальної армії (яке стало Командуванням сил армії США в 1973 році). У 1955 році звільнився з військової служби у званні генерал-майора.

Після звільнення з армії в 1955 році Майлі працював в інвестиційному банку Merrill Lynch, Pierce, Fenner & Beane до свого виходу на пенсію в 1976 році, після чого він повернувся до Старквілла у штат Міссісіпі. Майлі був передостаннім живим командиром дивізії Другої світової війни. Він помер у Старквіллі у вересні 1997 року у віці 99 років, за три місяці до 100-річчя. Лише генерал-майор Ральф К. Сміт, який командував 27-ю піхотною дивізією під час Другої світової війни, прожив довше, померши в січні 1998 року у віці 104 років.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела

Посилання

[ред. | ред. код]